Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
dovidka.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
12.11.2019
Размер:
1.81 Mб
Скачать

Колективізація. Голод 1932 – 33 років.

З 1928 року починається швидкий процес згортання кооперації. Колективізація - це не тільки зручний засіб забезпечення зростаючого населення міст та армії продовольством, а промисловості - сировиною і робочою силою. Переходом до політики суцільної колективізації 1929 р. покладено початок кардинальним змінам у сільському господарстві. Селян почали насильно заганяти до колгоспів. Основну протидію цей процес викликав з боку заможних селян, які отримали назву «куркулі». Тому колективізація супроводжувалася «політикою ліквідації куркульства як класу». Перша хвиля розкуркулення прокотилася республікою з другої половини січня до початку березня 1930 р. це викликало масові повстання. Сталін 2 березня 1930 р. у «Правді» опублікував статтю «Запаморочення від успіхів», у якій у «перегинах» процесу колективізації звинуватив місцеву владу. Вимушене переміщення акцентів у селянському питанні одразу призвело до серйозних наслідків - почався масовий вихід селян із колгоспів. Реакцією офіційних властей на такий перебіг подій став курс на поглиблення розколу села та зміна методів примусу. Тих, хто виходив з колгоспів і повертався до індивідуального господарювання, чекали підвищені податки, їм відводилися гірші землі, не поверталися худоба і реманент, а колгоспникам держава гарантувала пільги та кредити. Характерно, що виходили переважно середняцькі господарства, і в колгоспах залишалися тільки незаможники. У вересні 1930 р. ЦК ВКП(б) розіслав по республіках директивного листа «Про колективізацію». Протягом 1931 р. в основному закінчилася суцільна колективізація вирішальних сільськогосподарських районів. Ще рішучішими методами і темпами пішов процес розкуркулення. Депортація «куркулів» з України набула грандіозних масштабів. У грудні 1932 р. було введено «внутрішній паспорт», що не давало можливості без дозволу місцевої влади переїхати до міста не тільки «куркулям», але й бідним селянам. Це рішення офіційної влади прив'язувало селянина до землі, знову його закріпачувало.

Причини голоду в Україні 1932—1933 pp.

Західні історики вважають, що основними були національно-політичні чинники. Вони визначають основними причинами голоду дію національно-політичних чинників, акцентують увагу на його штучності та організованості. Деякі російські, українські і західні історики (В. Данилов, Н. Івницький, В. Марочко, Н. Верт та ін.) вважають, що голод 1932—1933 pp. в Україні зумовлений дією соціально-економічних чинників, насамперед «насильницькими хлібозаготівлями», поверненням до економічно необґрунтованої та політично скомпрометованої політики продрозкладки.

Найбільш обґрунтованою є позиція авторського колективу монографії «Сталінізм на Україні: 20—30-ті роки» (В. Даниленко, Г. Касьянов, С. Кульчицький), які на основі зіставлення різних концепцій та аналізу фактичного матеріалу дійшли висновку, що «конкуруючі гіпотези треба б'єднати. Тоді факти, пов'язані з голодом, логічно складатимуться в цілісну картину». Кількість жертв голодомору могла бути набагато меншою, якби сталінське керівництво звернулося за допомогою, як і під час трагічних 1921—1923 pp., до світового співтовариства. Проте цього не було зроблено.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]