- •Від найдавніших часів – перша половина XVI. Стародавня історія України. Поява та розселення людей на території України.
- •Зміна форм суспільної організації в первісному суспільстві.
- •Кочівники та Античні міста-колонії на території України.
- •Велике розселення слов’ян.
- •Виникнення та розквіт Київської Русі. Утворення Київської Русі.
- •Розквіт Київської Русі.
- •Роздроблення Київської Русі та Галицько-Волинська держава. Роздроблення Київської Русі.
- •Об’єднання Галицько-Волинського князівства.
- •Монгольська навала та занепад Галицько-Волинського князівства.
- •Розвиток культури Київської Русі та Галицько-Волинського князівства.
- •Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (др. Пол. Xіy – пер. Пол. Xyі ст.). Входження українських земель до складу Великого князівства Литовського.
- •Система самоврядування в українських містах, що мали магдебурзьке право
- •Українські землі під владою Речі Посполитої.
- •Утворення кримського ханства.
- •Утворення українського козацтва.
- •Входження українських земель до складу Угорщини,Молдавії та Московської держави.
- •Московсько –литовські війни:
- •Розвиток культури та освіти у др. Пол. Xіy – пер. Пол. Xyі ст. Ст.
- •Друга половина хyі – перша половина хyііі ст.
- •Українські землі в другій половині xyі ст.
- •Соціально-економічна структура українського суспільства в другій половині хv ст.
- •Люблінська унія, її наслідки для українських земель.
- •Заснування Запорозької Січі та початок національно – визвольного руху.
- •Особливості козацької державності:
- •Церковне життя та діяльність братств.
- •Українська культура та розвиток мистецтва.
- •Українські землі в першій половині xyіі ст. Господарські та соціальні відносини.
- •Українське козацтво та національно-визвольні повстання.
- •Релігійна ситуація та розвиток культури і освіти.
- •Національно-визвольна війна українського народу середини xyіі ст. Передумови і початок Національно-визвольної війни.
- •Заснування української козацької держави – Війська Запорозького.
- •Гетьманщина в системі міжнародних відносин.
- •Українські землі в 60-80-ті рр. Xvіі ст. Криза козацької автономії.
- •Політичний розкол України в ході громадянської війни.
- •Соціально-політичний устрій, господарське та культурне життя Гетьманщини в др. Пол. Xyіі ст.
- •Запорізька Січ і Слобідська Україна в др. Пол. Xyіі ст.
- •Українські землі наприкінці xyіі – першої половини xyііі ст. Україна в період гетьманування і.Мазепи
- •Україна після Полтавської битви.
- •Розвиток культури та освіти.
- •Друга половина xyііі ст. – початок хх ст. Українські землі в другій хyііі ст. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини.
- •Ліквідація Запорізької Січі та скасування козацького устрою на Слобожанщині.
- •Заселення Південної України.
- •Розгортання гайдамацького і опришківського руху та зміни у політичному житті Правобережної України.
- •Адміністративно-територіальний поділ західноукраїнських земель та реформи Марії Терезії та Йосифа іі.
- •Україна в першій половині хіх ст. Включення українських земель до складу Російської імперії.
- •Адміністративно-територіальний поділ українських земель та зародження ринкової економіки.
- •Розвиток національного руху та поширення російського і польського суспільних рухів.
- •Включення західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії.
- •Діяльність «Руської трійці» та Головної руської ради.
- •Культура України наприкінці хyііі – у першій половині хіх ст. Національне відродження.
- •Відкриття університетів та культурно-освітній рух.
- •Розвиток мистецтва та літератури.
- •Україна в другій половині хіх ст. Реформи 60-70 – х років.
- •Політика Росії щодо України та розвиток громадівського руху.
- •Політика Австрії щодо України.
- •Розвиток кооперативного руху та трудова еміграція.
- •Політизація національного руху і утворення перших політичних партій.
- •Культура України в другій половині хіх – початку хх ст. Піднесення української культури.
- •Розвиток освіти та науки.
- •Церковне життя.
- •Україна на початку хх ст. Наддніпрянська Україна на початку хх ст.
- •Західноукраїнські землі на початку хх ст.
- •Україна в Першій світовій війні. Позиції українських сил щодо війни.
- •Перебіг воєнних дій на території України в 1914 -1917 рр.
- •Бойовий шлях легіону Українських січових стрільців.
- •Українська революція Революційні події в Україні 1917 – на початку 1918 р.
- •Діяльність уцр.
- •Проголошення унр та війна унр з Радянською Росією.
- •11 Січня 1918 р. Цр ухвалює IV Універсал, в якому стверджувалося:
- •Україна в боротьбі за збереження державної незалежності.
- •Українська срр в умовах нової економічної політики (1921-1928рр.). Політика неПу в усрр.
- •Українське національне відродження.
- •Політика коренізації.
- •Радянська модернізація в Україні. Індустріалізація.
- •Колективізація. Голод 1932 – 33 років.
- •Західноукраїнські землі в 20 – 30-х роках.
- •Культурне та релігійне життя.
- •1939 Р. – початок ххі ст. Україна в роки Другої світовій війні. Передумови та початок Другої світової війни.
- •Окупація України та встановлення окупаційного нацистського режиму.
- •Розгортання партизанського руху, створення упа.
- •Визволення України та перемога у Великій Вітчизняній війні.
- •Культура України в роки ввв.
- •Повоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – середині 50-х років. Повоєнні адміністративно-територіальні зміни.
- •Особливості процесу відбудови народного господарства та рівень життя населення.
- •Радянізація західних областей України.
- •Культурно-ідеологічні процеси в Україні.
- •Україна в умовах десталінізації (1953 – 1964 рр. ). Суспільно-політичне життя та політична боротьба в урср.
- •Соціально-економічний розвиток.
- •Духовне життя .
- •Україна у період загострення кризи радянської системи (середина 60-х – початок 80-х рр. ). Соціально-економічний розвиток.
- •Суспільно-політичне життя: «стабілізація» і закритість.
- •Духовний розвиток суспільства та дисидентський рух.
- •Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України. Процес перебудови.
- •Чорнобильська катастрофа.
- •Загострення соціально-економічної та політичної кризи.
- •Здобуття Україною незалежності.
- •Україна в умовах незалежності. Формування основних атрибутів державності.
- •Соціально-економічні, політичні та культурні зміни наприкінці хх – на початку ххі ст.
- •Інтегрування України у світове співтовариство.
- •Список використаної літератури:
- •Додатки великі князі
- •Гетьмани україни
Українські землі в 60-80-ті рр. Xvіі ст. Криза козацької автономії.
Період після завершення формування української козацької держави - друга половина XVII ст. - був одним із найскладніших в історії Гетьманщини, її становище особливо ускладнилося після смерті Б.Хмельницького у 1657 р. Йдеться не лише про досить напружену воєнну обстановку, в який українські землі опинилися після підписання угоди з Москвою. Адже військові вторгнення польських військ, турків і татар практично не припинялися. Але ще більш катастрофічними стали наслідки відходу від основних засад внутрішньої і зовнішньої політики Б. Хмельницького, якому вдалось утримувати в Україні соціальну рівновагу. Козацька старшина, дбаючи насамперед про свої станові інтереси, прагнула загарбати землю селян і рядових козаків, перетворивши їх на своїх кріпаків. У боротьбі за владу і багатства представники різних старшинських угруповань не цуралися ніяких засобів і, що особливо небезпечно для України, намагалися заручитися підтримкою збройних сил інших держав. Ставши на цей хибний шлях, гетьмани та численні претенденти на цей титул часто перетворювалися на справжніх маріонеток Росії, Польщі, Швеції, Туреччини та Кримського ханства. Драматично розвивалися події відразу ж після смерті Б. Хмельницького. Незадовго до своєї кончини гетьман заручився рішенням козацької старшини проголосити його наступником сина Юрія, якому незабаром мало виповнитися лише 16 років. Обіцяну гетьманську булаву він одержав. Проте дуже швидко з'ясувалося, що за таких складних внутрішніх і зовнішньополітичних умов Хмельницький-молодший не здатний виконувати функції керівника держави і війська. Тому він за порадою найближчого старшинського оточення зрікся гетьманської булави і поїхав до Києва на навчання.
Незабаром гетьманська булава, за рішенням Корсунської ради, у жовтні 1657 р. перейшла до рук І. Виговського (1657-1659), який в часи Б.Хмельницького виконував функції генерального писаря. Перші ускладнення почалися з того, що не вся козацька старшина підтримала І.Виговського через його пропольську орієнтацію. Не визнав легітимним це обрання і Запорозький кіш. Але деякі лівобережні полки, зокрема Ніжинський, Миргородський та Переяславський, підтримали новообраного гетьмана. Навіть такий досвідчений політик, яким був І. Виговський, виявився нездатним зрозуміти безповоротність змін у соціально-економічних відносинах, що відбулися під час національно-визвольної війни. Він намагався спиратися на шляхетство, яке було панівним класом у довоєнний період. Як наслідок, новий гетьман необачно став на шлях ігнорування провідної ролі козацтва в тогочасному суспільстві. Невдоволення викликала явна пропольська орієнтація гетьмана у зовнішній політиці. Ці основні чинники зумовили наростання опозиційного руху, який уже восени 1657 р. набрав загрозливого характеру і переріс у відкриту боротьбу за усунення Виговського. Опозицію очолювали полтавський полковник М. Пушкар та запорозький кошовий Я. Барабаш. Ще однією помилкою І. Виговського дослідники вважають нерішучість у локалізації соціального конфлікту і залучення до його придушення іноземних держав та великої кількості найманців, зокрема 40-тисячної татарської орди. У червні 1658 р. вірні Виговському гетьманські полки, найняті серби і татарська орда розбили повстанців на околицях Полтави, оволоділи містом і завдали йому великих руйнувань. М. Пушкар загинув у бою, Барабаша було взято в полон і страчено. Під час повстання загинули від 40 до 50 тисяч осіб, а десятки тисяч потрапили в полон до татар, коли ті грабували Полтавщину. Жорстокість придушення повстання відвернула від Виговського навіть його прихильників. У вересні 1658 р. у таборі Виговського біля Гадяча на Полтавщині було укладено трактат з Польщею, за яким Україна - так зване Руське князівство, входила як формально рівноправний суб'єкт федерації до складу Речі Посполитої. Гетьману присвоювався титул воєводи і першого сенатора. Органи влади в Україні мали утворюватися за польським зразком. Передбачалося також відновити довоєнний адміністративно-територіальний устрій і соціально-економічні відносини. Кількість власних збройних сил зменшувалася до 30 тисяч, і Україна позбавлялася права на міжнародні відносини. Отже, Гадяцький трактат істотно змінював суспільно-політичний лад та адміністративно-територіальний устрій Гетьманщини і ліквідовував модель соціально-економічних відносин, що склалися внаслідок визвольної війни. До того ж він був ратифікований польським сеймом у значно зміненому вигляді не на користь України. Після підписання Гадяцького трактату Росія оголосила Виговському війну і направила навесні 1659 р. на Україну 150-тисячну армію. Спираючись на допомогу Польщі, козаки Виговського разом з найнятими сербами, німцями, волохами та багатотисячною татарською ордою наприкінці червня 1659 р. на р.Соснівка під Конотопом завдали поразки російській армії. Але скористатися здобутою перемогою Виговський не зміг. Татари спішно відвели свої війська, оскільки в цей час на Крим напали козаки кошового отамана Івана Сірка. Невдоволена внутрішньою, а особливо зовнішньою політикою, проти гетьмана виступила частина старшини на чолі з полковником І. Богуном та кошовим отаманом І. Сірком. Ухвалений польським сеймом, а потім обнародуваний в урізаному вигляді Гадяцький трактат викликав загальне невдоволення в суспільстві, навіть серед прихильників Виговського.