Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
dovidka.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
12.11.2019
Размер:
1.81 Mб
Скачать

Соціально-політичний устрій, господарське та культурне життя Гетьманщини в др. Пол. Xyіі ст.

Українська козацька держава (УКД) після поділу на Лівобережну та Правобережну – зазнала жорстоких утисків з боку Москви та Польщі. Тільки Лівобережжя перетворилося на політичну автономію: керувалися власними законами, зберегли військо, кордони, фінансову систему, але втратила права на ведення зовнішньої політики та право на призначення на вищі державні посади.

Адміністративно-територіальний устрій.

З часу гетьманування І. Брюховецького на Лівобережжя було поділено на 10 полків:

Київський, Чернігівський, Стародубський, Ніжинський, прилуцький, Переяславський, Лубенський, гадяцький, Миргородський, Полтавський.

Полки ділилися на сотні, які, в свою чергу, ділилися на курені.

Органи державної влади:

Гетьман – концентрував військову, адміністративну, судову та значну частину законодавчої влади. Його обирала Генеральна військова рада, а затверджував московський цар.

Клейноди - булава, корогва і бунчук.

Соціальний устрій:

Козацька старшина, селяни, міщанство, духівництво.

В умовах великого піднесення національно-визвольної боротьби відбувалося формування духовної культури українського народу. Поступово старі традиції, що ґрунтувалися на релігійно-теологічній філософії, здають свої позиції, і духовна культура набирає світських рис, стаючи одночасно більш оригінальною за змістом і формою. Деякі позитивні, зміни сталися на освітянській ниві. На східнослов'янських землях виникає перший навчальний заклад - Київська колегія, яка наприкінці XVII - на початку XVIII ст. дістала назву Києво-Могилянської академії. Тут здобували освіту багато видатних людей свого часу, а і викладачі та випускники академії були авторами широко відомих підручників. Так, підручником з граматики Мелетія Смотрицького в російських, українських та білоруських землях користувалися впродовж майже двох століть, першим підручником з історії "Синопсисом" та "Букварем " - понад сто років. Знаменною подією в культурному житті було видання у 60-70-х роках "Києво-Печерського Патерика".

Дещо сприятливіші умови для розвитку мали школи на Лівобережній Україні, але й тут було мало колегій - навчальних закладів, що давали середню освіту. Одним з найвагоміших наслідків діяльності братств у XVII ст. було налагодження видавничої справи і книгодрукування. Незважаючи на воєнні лихоліття, на українських землях функціонувало 13 друкарень, які в основному задовольняли потреби у підручниках і були важливим чинником розвитку національної культури.

Література другої половини XVII ст. була репрезентована полемічними творами Барановича Л.,. Гізеля І., Галятовського І., Сафоновича Ф., Максимовича І. та Туптала Д. У їхніх творах обстоювалася ідея єдності слов'янських народів у боротьбі проти поневолювачів, право на власний соціально-політичний і духовний розвиток. Вагоме місце в житті народу посідало музично-пісенна творчість. У Києво-Могилянській академії та братських школах викладалися музично-теоретичні дисципліни. Започаткований ще у ХVІ ст. партерний "багатоголосий" спів під назвою "київський" сягнув далеко за межі України. Теоретичні основи його узагальнив український композитор Микола Дилецький у виданій 1677 року "Граматиці музикійській". З Києва інші слов'янські землі запрошували вчителів співу, регентів хорів, солістів та композиторів.

У живопису, графіці, скульптурі спостерігається перехід від канонів середньовіччя до національних форм. Особливе місце в архітектурі посідало будівництво православних храмів, їм притаманне поєднання основ будівельного мистецтва періоду Київської Русі з досягненнями європейського бароко і традиціями місцевої архітектури.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]