- •Від найдавніших часів – перша половина XVI. Стародавня історія України. Поява та розселення людей на території України.
- •Зміна форм суспільної організації в первісному суспільстві.
- •Кочівники та Античні міста-колонії на території України.
- •Велике розселення слов’ян.
- •Виникнення та розквіт Київської Русі. Утворення Київської Русі.
- •Розквіт Київської Русі.
- •Роздроблення Київської Русі та Галицько-Волинська держава. Роздроблення Київської Русі.
- •Об’єднання Галицько-Волинського князівства.
- •Монгольська навала та занепад Галицько-Волинського князівства.
- •Розвиток культури Київської Русі та Галицько-Волинського князівства.
- •Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (др. Пол. Xіy – пер. Пол. Xyі ст.). Входження українських земель до складу Великого князівства Литовського.
- •Система самоврядування в українських містах, що мали магдебурзьке право
- •Українські землі під владою Речі Посполитої.
- •Утворення кримського ханства.
- •Утворення українського козацтва.
- •Входження українських земель до складу Угорщини,Молдавії та Московської держави.
- •Московсько –литовські війни:
- •Розвиток культури та освіти у др. Пол. Xіy – пер. Пол. Xyі ст. Ст.
- •Друга половина хyі – перша половина хyііі ст.
- •Українські землі в другій половині xyі ст.
- •Соціально-економічна структура українського суспільства в другій половині хv ст.
- •Люблінська унія, її наслідки для українських земель.
- •Заснування Запорозької Січі та початок національно – визвольного руху.
- •Особливості козацької державності:
- •Церковне життя та діяльність братств.
- •Українська культура та розвиток мистецтва.
- •Українські землі в першій половині xyіі ст. Господарські та соціальні відносини.
- •Українське козацтво та національно-визвольні повстання.
- •Релігійна ситуація та розвиток культури і освіти.
- •Національно-визвольна війна українського народу середини xyіі ст. Передумови і початок Національно-визвольної війни.
- •Заснування української козацької держави – Війська Запорозького.
- •Гетьманщина в системі міжнародних відносин.
- •Українські землі в 60-80-ті рр. Xvіі ст. Криза козацької автономії.
- •Політичний розкол України в ході громадянської війни.
- •Соціально-політичний устрій, господарське та культурне життя Гетьманщини в др. Пол. Xyіі ст.
- •Запорізька Січ і Слобідська Україна в др. Пол. Xyіі ст.
- •Українські землі наприкінці xyіі – першої половини xyііі ст. Україна в період гетьманування і.Мазепи
- •Україна після Полтавської битви.
- •Розвиток культури та освіти.
- •Друга половина xyііі ст. – початок хх ст. Українські землі в другій хyііі ст. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини.
- •Ліквідація Запорізької Січі та скасування козацького устрою на Слобожанщині.
- •Заселення Південної України.
- •Розгортання гайдамацького і опришківського руху та зміни у політичному житті Правобережної України.
- •Адміністративно-територіальний поділ західноукраїнських земель та реформи Марії Терезії та Йосифа іі.
- •Україна в першій половині хіх ст. Включення українських земель до складу Російської імперії.
- •Адміністративно-територіальний поділ українських земель та зародження ринкової економіки.
- •Розвиток національного руху та поширення російського і польського суспільних рухів.
- •Включення західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії.
- •Діяльність «Руської трійці» та Головної руської ради.
- •Культура України наприкінці хyііі – у першій половині хіх ст. Національне відродження.
- •Відкриття університетів та культурно-освітній рух.
- •Розвиток мистецтва та літератури.
- •Україна в другій половині хіх ст. Реформи 60-70 – х років.
- •Політика Росії щодо України та розвиток громадівського руху.
- •Політика Австрії щодо України.
- •Розвиток кооперативного руху та трудова еміграція.
- •Політизація національного руху і утворення перших політичних партій.
- •Культура України в другій половині хіх – початку хх ст. Піднесення української культури.
- •Розвиток освіти та науки.
- •Церковне життя.
- •Україна на початку хх ст. Наддніпрянська Україна на початку хх ст.
- •Західноукраїнські землі на початку хх ст.
- •Україна в Першій світовій війні. Позиції українських сил щодо війни.
- •Перебіг воєнних дій на території України в 1914 -1917 рр.
- •Бойовий шлях легіону Українських січових стрільців.
- •Українська революція Революційні події в Україні 1917 – на початку 1918 р.
- •Діяльність уцр.
- •Проголошення унр та війна унр з Радянською Росією.
- •11 Січня 1918 р. Цр ухвалює IV Універсал, в якому стверджувалося:
- •Україна в боротьбі за збереження державної незалежності.
- •Українська срр в умовах нової економічної політики (1921-1928рр.). Політика неПу в усрр.
- •Українське національне відродження.
- •Політика коренізації.
- •Радянська модернізація в Україні. Індустріалізація.
- •Колективізація. Голод 1932 – 33 років.
- •Західноукраїнські землі в 20 – 30-х роках.
- •Культурне та релігійне життя.
- •1939 Р. – початок ххі ст. Україна в роки Другої світовій війні. Передумови та початок Другої світової війни.
- •Окупація України та встановлення окупаційного нацистського режиму.
- •Розгортання партизанського руху, створення упа.
- •Визволення України та перемога у Великій Вітчизняній війні.
- •Культура України в роки ввв.
- •Повоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – середині 50-х років. Повоєнні адміністративно-територіальні зміни.
- •Особливості процесу відбудови народного господарства та рівень життя населення.
- •Радянізація західних областей України.
- •Культурно-ідеологічні процеси в Україні.
- •Україна в умовах десталінізації (1953 – 1964 рр. ). Суспільно-політичне життя та політична боротьба в урср.
- •Соціально-економічний розвиток.
- •Духовне життя .
- •Україна у період загострення кризи радянської системи (середина 60-х – початок 80-х рр. ). Соціально-економічний розвиток.
- •Суспільно-політичне життя: «стабілізація» і закритість.
- •Духовний розвиток суспільства та дисидентський рух.
- •Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України. Процес перебудови.
- •Чорнобильська катастрофа.
- •Загострення соціально-економічної та політичної кризи.
- •Здобуття Україною незалежності.
- •Україна в умовах незалежності. Формування основних атрибутів державності.
- •Соціально-економічні, політичні та культурні зміни наприкінці хх – на початку ххі ст.
- •Інтегрування України у світове співтовариство.
- •Список використаної літератури:
- •Додатки великі князі
- •Гетьмани україни
Бойовий шлях легіону Українських січових стрільців.
У серпні 1914 р. на заклик новостворених Головної української ради та Бойової управи УСС (організаційно-координаційного центру легіону УСС) до новітнього українського війська зголосилися бл. 30 тис. добровольців з усієї Галичини. Австрійське командування обмежило чисельність легіону до 2,5 тисяч. Першим офіційним комендантом {командиром) легіону був М. Галущинський, директор Рогатинської гімназії. Об'єднуючи кращі сили молоді, які представляли практично всі суспільні верстви Галичини, легіон УСС став втіленням передової політичної думки і виражав сподівання національно свідомої частини галицько-українського суспільства на виборення Української держави.
Протягом 1914 - першої пол. 1915 р. легіон брав участь у бойових діях проти російських військ у Карпатах. Особливо запеклими були бої за гору Маківку (29 квітня — 2 травня 1915). У 1915 - 1917 рр. легіон УСС вів кровопролитні битви на подільській землі. Важко знайти місцевість між Золотою Липою та Збручем, де б не було стрілецьких могил. Сотні молодих патріотів загинули на схилах гори Лисоні, поблизу сіл Конюхи та Куропатники на Бережанщині, в інших місцях.
Українська революція Революційні події в Україні 1917 – на початку 1918 р.
Кінець лютого 1917 р. став для російського царизму фатальним. З 23 лютого до 2 березня самодержавство впало, Микола II зрікся влади і, фактично, в країні встановився республіканський лад. Лютнева революція в Росії лише на певний час зняла політичну напруженість у країні. Після падіння царизму перед суспільством постали невідкладні завдання:
створення нової стабільної держави;
визначеність у питанні про участь у війні; подолання негативних тенденцій в економіці; вирішення аграрного та національного питань.
Після Лютневої революції влада формально перебувала в руках Тимчасового уряду, який отримав повноваження від ліберальних кіл Державної думи. Його основною опорою на місцях і, зокрема, в Україні були торгово-промислова буржуазія, землевласники, чиновництво та інтелігенція переважно кадетської орієнтації. Демократизація суспільства: проголошення політичних прав і свобод, скасування національних та релігійних обмежень, смертної кари, ліквідація репресивних органів царського режиму, оголошення амністії, зумовили на перших порах популярність нового уряду серед місцевих органів влади. Та небажання, а значною мірою неможливість через певні обставини Тимчасового уряду йти на радикальні суспільні зміни до скликання Установчих зборів зумовили катастрофічне, падіння його авторитету. Виникають альтернативні органи влади - Ради депутатів як безпосередній наслідок волевиявлення політично активної частини трудящих і логічне продовження революційних традицій 1905-1907 рр.
Майже одразу після Лютневої революції питання про самовизначення України опинилося в епіцентрі політичної боротьби. Тимчасовий уряд обстоюючи унітарну форму російської держави визнавав за Україною тільки право на національно-культурну автономію. Це зумовило появу в Україні альтернативного центру влади - Центральної Ради, яка утворилася 4 березня 1917 р. У надзвичайно короткий час Центральна Рада переросла у впливовий представницький орган народної влади. Важливу роль у її створенні, зміцненні та визначенні основних напрямів діяльності відіграли три провідні українські партії: Українська партія соціалістів-революціонерів (М. Ковалевський, П. Христюк, М. Шаповал), Українська соціал-демократична робітнича партія (В. Винниченко, С. Петлюра, М. Порш) та Українська партія соціалістів-федералістів (Д. Дорошенко, С. Єфремов, А. Ніковський). Головою Центральної Ради було обрано М. Грушевського. Свою прихильність до ЦР висловили військовий, селянський та робітничий всеукраїнські з'їзди, скликані в травні 1917 р.
Наслідки Лютневої революції 1917 р. для України:
посилення політичної боротьби;
2вихід на політичну арену широких народних мас;
перетворення армії на впливовий фактор внутрішнього життя;
зростання ролі політичних партій; зміщення суспільних настроїв вліво;
паралельна поява конкуруючих владних структур Тимчасового уряду і Рад, у діяльності яких домінував соціальний акцент, та Центральної Ради, у роботі якої надавалася перевага вирішенню питань національного розвитку.