- •Від найдавніших часів – перша половина XVI. Стародавня історія України. Поява та розселення людей на території України.
- •Зміна форм суспільної організації в первісному суспільстві.
- •Кочівники та Античні міста-колонії на території України.
- •Велике розселення слов’ян.
- •Виникнення та розквіт Київської Русі. Утворення Київської Русі.
- •Розквіт Київської Русі.
- •Роздроблення Київської Русі та Галицько-Волинська держава. Роздроблення Київської Русі.
- •Об’єднання Галицько-Волинського князівства.
- •Монгольська навала та занепад Галицько-Волинського князівства.
- •Розвиток культури Київської Русі та Галицько-Волинського князівства.
- •Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (др. Пол. Xіy – пер. Пол. Xyі ст.). Входження українських земель до складу Великого князівства Литовського.
- •Система самоврядування в українських містах, що мали магдебурзьке право
- •Українські землі під владою Речі Посполитої.
- •Утворення кримського ханства.
- •Утворення українського козацтва.
- •Входження українських земель до складу Угорщини,Молдавії та Московської держави.
- •Московсько –литовські війни:
- •Розвиток культури та освіти у др. Пол. Xіy – пер. Пол. Xyі ст. Ст.
- •Друга половина хyі – перша половина хyііі ст.
- •Українські землі в другій половині xyі ст.
- •Соціально-економічна структура українського суспільства в другій половині хv ст.
- •Люблінська унія, її наслідки для українських земель.
- •Заснування Запорозької Січі та початок національно – визвольного руху.
- •Особливості козацької державності:
- •Церковне життя та діяльність братств.
- •Українська культура та розвиток мистецтва.
- •Українські землі в першій половині xyіі ст. Господарські та соціальні відносини.
- •Українське козацтво та національно-визвольні повстання.
- •Релігійна ситуація та розвиток культури і освіти.
- •Національно-визвольна війна українського народу середини xyіі ст. Передумови і початок Національно-визвольної війни.
- •Заснування української козацької держави – Війська Запорозького.
- •Гетьманщина в системі міжнародних відносин.
- •Українські землі в 60-80-ті рр. Xvіі ст. Криза козацької автономії.
- •Політичний розкол України в ході громадянської війни.
- •Соціально-політичний устрій, господарське та культурне життя Гетьманщини в др. Пол. Xyіі ст.
- •Запорізька Січ і Слобідська Україна в др. Пол. Xyіі ст.
- •Українські землі наприкінці xyіі – першої половини xyііі ст. Україна в період гетьманування і.Мазепи
- •Україна після Полтавської битви.
- •Розвиток культури та освіти.
- •Друга половина xyііі ст. – початок хх ст. Українські землі в другій хyііі ст. Ліквідація автономного устрою Гетьманщини.
- •Ліквідація Запорізької Січі та скасування козацького устрою на Слобожанщині.
- •Заселення Південної України.
- •Розгортання гайдамацького і опришківського руху та зміни у політичному житті Правобережної України.
- •Адміністративно-територіальний поділ західноукраїнських земель та реформи Марії Терезії та Йосифа іі.
- •Україна в першій половині хіх ст. Включення українських земель до складу Російської імперії.
- •Адміністративно-територіальний поділ українських земель та зародження ринкової економіки.
- •Розвиток національного руху та поширення російського і польського суспільних рухів.
- •Включення західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії.
- •Діяльність «Руської трійці» та Головної руської ради.
- •Культура України наприкінці хyііі – у першій половині хіх ст. Національне відродження.
- •Відкриття університетів та культурно-освітній рух.
- •Розвиток мистецтва та літератури.
- •Україна в другій половині хіх ст. Реформи 60-70 – х років.
- •Політика Росії щодо України та розвиток громадівського руху.
- •Політика Австрії щодо України.
- •Розвиток кооперативного руху та трудова еміграція.
- •Політизація національного руху і утворення перших політичних партій.
- •Культура України в другій половині хіх – початку хх ст. Піднесення української культури.
- •Розвиток освіти та науки.
- •Церковне життя.
- •Україна на початку хх ст. Наддніпрянська Україна на початку хх ст.
- •Західноукраїнські землі на початку хх ст.
- •Україна в Першій світовій війні. Позиції українських сил щодо війни.
- •Перебіг воєнних дій на території України в 1914 -1917 рр.
- •Бойовий шлях легіону Українських січових стрільців.
- •Українська революція Революційні події в Україні 1917 – на початку 1918 р.
- •Діяльність уцр.
- •Проголошення унр та війна унр з Радянською Росією.
- •11 Січня 1918 р. Цр ухвалює IV Універсал, в якому стверджувалося:
- •Україна в боротьбі за збереження державної незалежності.
- •Українська срр в умовах нової економічної політики (1921-1928рр.). Політика неПу в усрр.
- •Українське національне відродження.
- •Політика коренізації.
- •Радянська модернізація в Україні. Індустріалізація.
- •Колективізація. Голод 1932 – 33 років.
- •Західноукраїнські землі в 20 – 30-х роках.
- •Культурне та релігійне життя.
- •1939 Р. – початок ххі ст. Україна в роки Другої світовій війні. Передумови та початок Другої світової війни.
- •Окупація України та встановлення окупаційного нацистського режиму.
- •Розгортання партизанського руху, створення упа.
- •Визволення України та перемога у Великій Вітчизняній війні.
- •Культура України в роки ввв.
- •Повоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – середині 50-х років. Повоєнні адміністративно-територіальні зміни.
- •Особливості процесу відбудови народного господарства та рівень життя населення.
- •Радянізація західних областей України.
- •Культурно-ідеологічні процеси в Україні.
- •Україна в умовах десталінізації (1953 – 1964 рр. ). Суспільно-політичне життя та політична боротьба в урср.
- •Соціально-економічний розвиток.
- •Духовне життя .
- •Україна у період загострення кризи радянської системи (середина 60-х – початок 80-х рр. ). Соціально-економічний розвиток.
- •Суспільно-політичне життя: «стабілізація» і закритість.
- •Духовний розвиток суспільства та дисидентський рух.
- •Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України. Процес перебудови.
- •Чорнобильська катастрофа.
- •Загострення соціально-економічної та політичної кризи.
- •Здобуття Україною незалежності.
- •Україна в умовах незалежності. Формування основних атрибутів державності.
- •Соціально-економічні, політичні та культурні зміни наприкінці хх – на початку ххі ст.
- •Інтегрування України у світове співтовариство.
- •Список використаної літератури:
- •Додатки великі князі
- •Гетьмани україни
Утворення українського козацтва.
Характерною рисою заселення території України у XV ст. було те, що основна маса людності мешкала на здавна обжитих землях - Київщині, Галичині, Волині, Поліссі та Поділлі. Південні землі - Середня Наддніпрянщина, Запоріжжя - мали значні природні багатства, але були незаселені. Саме тут і постає нове соціальне явище - козацтво.
Причини появи козацтва:
соціальні (посилення феодальної експлуатації, юридичне оформлення кріпосної залежності);
економічні (нестача орної землі, необхідність колонізації вільних земель Дикого поля);
політичні (прагнення польської адміністрації залучити козацтво на службу для охорони південних кордонів від татарської загрози); національні (спротив політиці колонізації та покатоличення українського населення);
стратегічні (загроза з боку Кримського ханства).
Уперше козаки згадуються в історичних хроніках наприкінці XV ст. Вже тоді вони допомагали полякам боротися з татарами. Основними джерелами формування нової соціальної верстви в Україні були селянство, яке, тікаючи у степ, протестувало проти закріпачення та посилення феодальної експлуатації, та міщанство, котре йшло на південь спочатку з метою сезонного промислу, полювання, рибальства, а потім об’єднувалося й будувало на Дикому полі невеличкі захисні містечка - прообрази Січі. Головними справами козаків були організація походів проти татар і заготівля дичини та риби. У 1556 р. на о. Мала Хортиця черкаський староста Д. Вишневецький заснував фортецю, яка започаткувала Запорізьку Січ. (Вишневецький Дмитро Іванович („Байда“, 1516-156 рр.) - український князь, перший із достовірно відомих в історії українського козацтва гетьманів, нащадок старовинного волинського роду Гедиміновичів. Власник земельних маєтків на Тернопільщині (зокрема м. Вишнівець). У 1551-155 рр. черкаський і канівський староста, організатор відсічі татарським нападам. Під його керівництвом протягом 1552-1556 рр. на о. Мала Хортиця було побудовано замок, мури якого не тільки гарантували безпеку, а й стали своєрідною базою для здійснення походів на Крим, осередком згуртування запорозького козацтва - Запорозької Січі. У 1560 р. на службі в московського царя Івана Грозного. У 1560 р. здійснив військовий похід до Молдавії, де в боротьбі за молдавський престол зазнав поразки в бою під Сучавою і потрапив у полон. Був відправлений до Стамбула і там страчений після жорстоких катувань).
Своє місцеположення Січ періодично змінювала. У 70-ті роки XVI ст. вона містилася на о. Томаківка (біля м. Марганець Дніпропетровської обл.), у 90-ті роки - на о. Базавлук. З 1638 по 1652 рр. Січ розташовувалася на Микитиному Розі (тепер м. Нікополь). З політичної точки зору Запорізька Січ була фактично зародком майбутньої української держави. Однак специфічні історичні умови зумовили її своєрідність. Козацтво поділялося на полки чисельністю 500–1000 осіб. Полки складалис з сотень, а сотні у свою чергу поділено на курені. Усе козацьке військо очолював гетьман (з часів Б. Хмельницького), а запорожців - кошовий отаман. У військовому плані Січ складалася з 38 куренів, а територіально - з 8-10 паланок. Вступ і вихід з Січі були добровільними. Прибульцеві змінювали ім’я, аби приховати минуле втікача. Загалом Військо Запорізьке можна поділити на січових козаків - нежонатих, загартованих у боях, і волосних - сімейних козаків, які більший час жили за межами Січі, де займалися землеробством, промислами, торгівлею. Саме січові козаки становили еліту Війська Запорізького і називалися товариством або лицарством.
Життя запорізького козацтва будувалося на демократичних засадах. Утім це суспільство не можна назвати цілком демократичним, оскільки соціальне розшарування серед козаків визначало й їхню політичну нерівність. Функції законодавчого органу виконувала загальна козацька рада. Виконавчу владу репрезентували кошовий отаман і старшина. Характерною рисою формування Коша була виборність. Загальна козацька рада, збираючись двічі на рік (1 січня і 1 жовтня), обирала старшину, затверджувала плани походів, вирішувала питання стосунків із зарубіжними країнами, розподілу землі тощо. Поступово формується козацька адміністрація - військовий суддя, військовий отаман, хорунжий, полковник, писар, осавул та ін. Контроль за їхньою діяльністю здійснювала козацька рада.
Своєрідною у Запорізькій Січі була правова система. На відміну від усієї території України, де діяли Литовський статут, Магдебурзьке право, укази королівської влади і навіть „Руська правда”, у Січі найважливішу роль грало власне козацьке право. Воно являло собою сукупність правових звичаїв, які сформувались у сфері козацьких суспільних стосунків. Це право було неписаним, оскільки козаки вважали, що будь-які писані закони так чи інакше обмежать їхню волю. Козацьке право фіксувало стан стосунків, які вже склалися, затверджувало військово-адміністративну організацію, порядок землекористування, кваліфікувало види злочинів, покарань і т. ін.