- •Донецький національний унiверситет економiки I торгiвлi імені Михайла Туган-Барановського
- •Лектор: к.Ю.Н., доцент кафедри правових дисциплін Романюк о.І. Затверджено На засіданні кафедри правових дисциплін:
- •Змістовий модуль і. Питання теорії міжнародного права
- •Тема1. Поняття і сутність сучасного міжнародного права. Виникнення і розвиток міжнародного права
- •Поняття і предмет міжнародного права
- •Виникнення міжнародного права
- •Міжнародне право від падіння Римської імперії до Вестфальського миру 1648 р.
- •Міжнародне право від Вестфальського миру 1648 р. До першої Гаазької конференції миру
- •Особливості розвитку науки міжнародного права в Україні у XIX - на початку XX ст.
- •Тема 2. Суб’єкти та основні принципи сучасного міжнародного права
- •1. Поняття і види суб’єктів міжнародного права
- •2. Держави – основні суб’єкти міжнародного права
- •3. Міжнародна правосуб’єктність націй і народів, що борються за незалежність
- •4. Міжнародні організації як суб’єкти міжнародного права
- •5. Обсяг і межі правосуб’єктності державно-подібних утворень
- •6. Поняття і класифікація основних принципів міжнародного права
- •7. Принцип мирного співіснування – основоположний і узагальнюючий принцип сучасного міжнародного права
- •8. Зміст основних принципів сучасного міжнародного права
- •Тема 3. Суб’єкти та основні принципи міжнародного економічного права
- •1. Міжнародне економічне право: поняття, становлення і джерела
- •2. Держави як суб’єкти міжнародного економічного права
- •3. Інші суб’єкти міжнародного економічного права
- •4. Принципи міжнародного економічного права
- •Змістовий модуль іі. Основні галузі міжнародного права Тема 1. Право міжнародних договорів
- •1. Право міжнародних договорів: поняття, джерела
- •2. Об’єкти і види міжнародних договорів
- •3. Порядок і стадії укладення міжнародних договорів
- •4.Недійсність міжнародних договорів
- •5. Припинення і призупинення дії договорів
- •Тема2. Дипломатичне і консульське право
- •1. Предмет сучасного дипломатичного права
- •2. Джерела дипломатичного та консульського права
- •3. Принципи і норми, що регулюють дипломатичну діяльність
- •4. Принципи і норми, що регулюють консульську діяльність
- •5. Функції дипломатичного та консульського представництв
- •6. Дипломатичні та консульські привілеї та імунітети
- •Тема3. Територія й інші простори в міжнародному праві
- •1. Поняття і види територій
- •2. Склад і юридична природа державної території
- •3. Державні кордони
- •4. Міжнародні ріки. Режим Дунаю
- •5. Правовий режим Арктики й Антарктики
- •Змістовий модуль ііі. Підгалузі та правові інститути меп
- •Тема 1.Міжнародні економічні договори
- •1. Міжнародний договір – основна правова форма регулювання міжнародних економічних відносин
- •2.Види міжнародних економічних договорів та угод між суб’єктами міжнародного права
- •3. Міжнародні економічні договори між державами та міжнародними економічними організаціями
- •Припинення і призупинення дії міжнародних економічних договорів
- •Тема 2. Забезпечення виконання зобовязань, що випливають з міжнародних економічних договорів
- •1. Загальна характеристика правового забезпечення зобов’язань і засобів розв’язання міжнародних економічних спорів
- •2. Міжнародний суд і міжнародний арбітраж
- •Тема 3. Міжнародне торговельне право
- •1. Міжнародне торговельне право – підгалузь міжнародного економічного права
- •2. Принципи міжнародної торгівлі
- •3. Міжнародні торговельні договори
- •Тема 4. Міжнародне транспортне право
- •Поняття та джерела міжнародного транспортного права
- •2. Основи міжнародно-правового регулювання видів транспорту
- •Тема 15. Міжнародне валютне право
- •Поняття та джерела міжнародного валютного права
- •Організаційно-правовий механізм міжнародної валютної системи
- •Організація валютно-кредитних відносин
- •Тема 6. Міжнародне інвестиційне право
- •Сутність міжнародного інвестиційного права та його джерел
- •Міжнародно-правове регулювання іноземних інвестицій
- •Міжнародне інвестиційне право єс
- •Методичне забезпечення:
- •Іі. Додаткова література
- •Ііі. Нормативні матеріали мон і ДонНует імені Михайла Туган-Барановського
3. Міжнародна правосуб’єктність націй і народів, що борються за незалежність
Падіння колоніальної системи призвело до виникнення нових незалежних держав у результаті самовизначення націй. Коло суб’єктів міжнародного права постійно розширюється, і цей процес ще не довершений. Продовжується в різних формах процес самовизначення палестинського народу. Боротьба націй і народів за утворення власної незалежної держави є законною відповідно до міжнародного права і Статутом ООН. Це випливає з права націй на самовизначення – одного з найважливіших міжнародно-правових принципів. У Статуті ООН і інших міжнародно-правових документах вживається термін «народ» як суб’єкт самовизначення. Боротьба народів (націй) за утворення власних незалежних держав законна в будь-якій формі – мирній і немирній, у т.ч. і у формі національно-визвольної війни. Більш того, насильницьке протистояння заважає здійсненню права на самовизначення, збереження колоніалізму в будь-яких формах – несумісні з міжнародним правом. Як і суверенні держави, нації і народи, що борються за свою незалежність, володіють повною міжнародною правосуб’єктністю, вони можуть вступати в зносини з іншими державами і міжнародними організаціями, направляти своїх офіційних представників для ведення переговорів, брати участь у роботі міжнародних конференцій і міжнародних організацій, укладати міжнародні договори.
4. Міжнародні організації як суб’єкти міжнародного права
З 20–х років XX століття держави–члени міжнародних організацій починають надавати організаціям права, властиві суб’єктам міжнародного права. Першою міжнародною організацією, що була наділена такими правами, стала Ліга Націй. Вона мала право на укладення міжнародних угод, її посадові особи мали привілеї та імунітети (Угода між Лігою Націй і Швейцарією 1926р.). В даний час усі міждержавні організації мають таку якість. Можливість міждержавних організацій бути суб’єктом міжнародного права була визнана в Консультативному рішенні Міжнародного Суду ООН від 11 квітня 1949р. «Про відшкодування збитку, понесеного на службі ООН».
Міжнародні організації – вторинні суб’єкти міжнародного права. Вони створюються і діють на основі міжнародних договорів – установчих актів цих організацій Міжнародні організації не мають суверенітет і територією, і є своєрідними суб’єктами, що відрізняються від держав. Так, міжнародна організація може вступати лише в ті правовідносини, що визначаються її функціями і відповідають установчому актові організації. Міжнародні організації вправі укладати міжнародні угоди, однак, не позбавлені відомої своєрідності. Крім того, вони обмежені у виборі засобів примусу і засобів вирішення спорів. Юридична правоздатність міжнародних організацій закріплена в їхніх Статутах, а також у Конвенції про привілеї та імунітети спеціалізованих установ 1947р., а також у всіх двосторонніх угодах організацій із країною перебування.
5. Обсяг і межі правосуб’єктності державно-подібних утворень
Оскільки міжнародна правоздатність державно-подібних утворень регламентується положеннями відповідних договорів, вона є обмеженою і не може змішуватися з універсальною правоздатністю держав. У минулому спеціальний міжнародно-правовий статус належав так званим вільним містам – Кракову, Данцигові (Гданську). В даний час вільних міст немає. Особливим міжнародно-правовим статусом володів Західний Берлін. Але в зв’язку з об’єднанням Німеччини в 1990 р. він утратив статус суб’єкта міжнародного права.
Спеціальний міжнародно-правовий статус «держави-міста» Ватикану – резиденції глави католицької церкви (Папи римського) в особливому районі Рима – визначений угодами 1984 р. між Італією і «святим престолом». Ватикан підтримує зовнішні зв’язки з багатьма державами, він засновує в цих містах свої постійні представництва, що очолюються папськими нунціями або легатами. Делегації Ватикану беруть участь у багатьох міжнародних конференціях, у тому числі скликуваних під егідою ООН для вирішення багатобічних кодифікаційних конвенцій. Він є також членом ряду міжнародних організацій (ВПС, МАГАТЕ, МСЕ), має постійних спостерігачів при ООН, МОТ, ЮНЕСКО і деяких інших міжнародних організаціях.