Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Романюк О.І. Міжнародне економічне право 2009.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
679.42 Кб
Скачать

4. Принципи міжнародного економічного права

Принципи міжнародного економічного права за своєю юридичною природою засновуються і випливають із змісту основних принципів сучасного міжнародного права. Найбільш наочно це виявляється при аналізі таких принципів, як принцип суверенної рівності держав, принцип співробітництва держав, принцип сумлінного виконання міжнародних зобов’язань, принцип невтручання у внутрішні справи держав та ін.

Поряд із цими загальними принципами, з огляду на специфіку галузі, в міжнародному економічному праві сформульовані і спеціальні принципи, що сприяють розвитку світового економічного співробіт­ництва. До них належать:

- принцип невід’ємного суверенітету держав над їхніми природни­ми ресурсами й економічною діяльністю;

- принцип свободи вибору форм і способів організації зовнішньо­економічних зв’язків;

- принцип неприпустимості будь-яких форм економічної дискримінації;

- принцип рівності і взаємної вигоди держав;

- принцип розвитку взаємовигідного співробітництва у сфері торгівлі, економіки, науки і техніки;

- принцип найбільшого сприяння;

- принцип національного режиму;

- принцип взаємності.

Змістовий модуль іі. Основні галузі міжнародного права Тема 1. Право міжнародних договорів

  1. Право міжнародних договорів: поняття, джерела.

  2. Об’єкти і види міжнародних договорів.

  3. Порядок і стадії укладення міжнародних договорів.

4. Недійсність міжнародних договорів

5.Припинення і призупинення дії договорів.

1. Право міжнародних договорів: поняття, джерела

Право міжнародних договорів є галуззю загального міжнародного права і являє собою сукупність правових норм, що регулюють відносини держав і інших суб’єктів міжнародного права з приводу висновку, дії і припинення міжнародних договорів. Міжнародні договори є основним джерелом міжнародного права, важливим інструментом здійснення зовнішньої функції держави. Договірна форма закріплення міжнародних відносин обумовлює стабільність міжнародного правопорядку. Значення договорів визначається також і тим, що немає жодної галузі міжнародного права становлення і розвиток якої не зв’язані з договорами.

Суб’єктами права міжнародних договорів є суб’єкти міжнародного права. Об’єктом - самі міжнародні договори. Тривалий час єдиним джерелом права міжнародних договорів були звичаї. Перший кодифікаційний акт - Гавайська конвенція про договори була прийнята на конференції американських держав.

Основним джерелом права міжнародних договорів є Конвенція «Про право міжнародних договорів» від 23 травня 1969 року. У 1978р. була прийнята Конвенція «Про правонаступництво держав у відношенні договорів». Поява міжурядових міжнародних організацій і зростання їхньої ролі в міжнародних відносинах спричинили договірне оформлення їхніх відносин як з державами так і між собою. У результаті в 1986р. у Відні під егідою ООН була прийнята Конвенція «Про право договорів між державами і міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями».

Названі конвенції кодифікували не всі діючі звичайні норми в області права міжнародних договорів. Зокрема, не піддалися кодифікації звичайні норми, що стосуються впливу війни на міжнародні договори. Тому, нарівні з договірними продовжують діяти і звичайні норми.