3. Класифікація маркетингу

Існує багато видів маркетингу. Їх можна згрупувати за такими принципами:

Залежно від орієнтації маркетингової діяльності:

• орієнтований на продукт – спрямований на вдосконалення якостей і властивостей товару;

• орієнтований на споживача – передбачає попереднє вивчення потреб ринку.

Залежно від терміну, на який розрахована маркетингова політика підприємства:

• стратегічний – розробляється на тривалий період;

• тактичний – розробляється на менш тривалий період;

• оперативний – розробляється на найкоротший період.

Залежно від головних суб’єктів уваги:

• виробничий;

• товарний;

• збутовий;

• ринковий.

За ступенем охоплення цільової аудиторії:

• пробний – спрямований на обмежену кількість споживачів;

• вибірковий – спрямований на окремі групи споживачів;

• масовий – орієнтований на всіх споживачів.

За ступенем охоплення аудиторії:

• національний – досліджуються проблеми маркетингу у межах національного ринку;

• міжнародний – досліджуються проблеми маркетингу на міжнародному ринку.

Лекція 2. Понятійний апарат маркетингу

Ключові слова і терміни: потреба, фізична потреба, індивідуальна потреба, запит, товар, послуга, корисність, споживча цінність, задоволення споживача, якість, обмін, угода, ринок, концепція вдосконалення виробництва, концепція вдосконалення товару, концепція інтенсифікації комерційних зусиль, концепція маркетингу, концепція соціально-етичного маркетингу.

2.1. Поняття маркетингу

Основними поняттями маркетингу є потреба, запит, товар, послуга, споживча цінність, якість, обмін, угода, ринок.

Потреба — це відчуття нестачі чогось необхідного. Це найважливіша з фундаментальних понять маркетингу. Люди мають багато різномані­тних потреб, їх можна поділити на фізичні — потреба в їжі, одязі, теплі та безпеці, соціаль­ні — у спілкуванні та прихильності, індивідуальні — в знаннях та самовираженні. Потреби людей практично необмежені, чого не можна сказати про ресурси для їх задоволення. Тому кожна людина віддає перевагу товарам, які мають найвищу спо­живчу цінність та здатні забезпечити максимальне задоволення за ту суму, яку вона може заплатити. Потреби, підкріплені купівельною спроможністю, переходять в категорію запитів. Потреба приймає вигляд об'єктів, які здатні її задовольнити. Люди задовольняють свої потреби різними товарами.

Товар – все, що можна запропонувати на ринку для задоволення потреб та вимог. До товарів відносяться і послуги – дії чи винагорода, яку може отримати споживач. У широкому розумінні до категорії товару відносять також фізичних осіб, місця, організації, види діяльності, ідеї. При здійсненні маркетингової політики потрібно приділяти увагу не товару, а корисності, яку ці товари здатні приносити.

Споживча цінність – це співвідношення між перевагами, які споживач отримує в результаті придбання чи використання товару та витратами на його придбання. Задоволення споживача залежить від сприйняття властивостей товару, які створюють споживчу цінність. Якщо позитивні якості товару нижче пов’язаних з ним сподівань, споживач залишається незадоволеним. Якщо позитивні якості товару співпадають з очікуваними результатами – споживач задоволений, якщо вищі – споживач у захваті. Кращі компанії ставлять за мету давати більше, ніж клієнт очікує.

Якість – це сукупність властивостей та характеристик товару, завдяки яким товар здатний задовольнити потреби споживача. Маркетинг виникає тоді, коли хтось вирішує задовольнити свої потреби та запити за допомогою обміну.

Обмін­­­­ - один із способів, що дозволяє отримати те, чого прагнемо. Обмін здійснюється шляхом укладання угод – обміну речами, які є цінними для всіх учасників угоди. Операції обміну здійснюються на ринку – сукупності потенційних та наявних покупців товару. Ці покупці мають спільні потреби чи запити, які можна задовольнити шляхом обміну.