Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МВС. Навч. посібн., 2012.doc
Скачиваний:
43
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
1.67 Mб
Скачать

Навчальний елемент 2.5. Контроль знань студентів із соціальних дисциплін

Система контролю знань студентів у вищих навчальних закладах. Функції контролю знань студентів. Форми контролю знань студентів. Форми поточного контролю. Форми підсумкового контролю.

Оцінювання знань студентів у контексті Болонського процесу. Види контролю знань за вимогами Болонського процесу. Рейтингова оцінка знань.

Методика підготовки і проведення заліків. Сутність заліку. Підготовка заліку. Проведення заліку.

Методика підготовки і проведення іспитів. Сутність іспиту. Екзаменаційна сесія. Підготовка викладача до іспиту. Складення переліку контрольних питань до іспиту. Складення екзаменаційних білетів. Проведення консультацій. Психологічна та організаційна підготовка до іспиту. Проведення іспиту. Іспит в усній формі. Методика оцінювання знань на іспиті. Іспит у письмовій формі. Іспит у формі тестів. Державний іспит.

Навчальний елемент 1.1. «методика викладання соціології та соціальних дисциплін» як навчальний курс

План:

1. Об'єкт і предмет «Методики викладання…».

2. Структура та функції «Методики викладання…».

3. Значення та основні види методів навчання.

4. Інтерактивні методи навчання.

1. Об'єкт і предмет «Методики викладання…».

Кожна наука має об'єкт і предмет пізнання. Об'єктом є сфера об'єктивної реальності, на яку спрямоване наукове пізнання, – природа, суспільство чи їх складові. Предмет вивчення становить певний аспект об'єкта, на якому зосереджена конкретна наука. Один і той самий об'єкт, наприклад суспільство, може бути спільним для багатьох наук, тоді як кожна з них має лише їй притаманний предмет. Науки різняться за предметом, а групи наук – за об'єктом (зокрема, природничі, суспільні, гуманітарні і технічні).

Перше знайомство з будь-якою наукою починається з визначення її предмета та основних завдань. Що ж вивчає методика викладання? З одного боку, відповідь на це питання здається простою і очевидною, оскільки зрозуміло, що мова йде про процес навчання і викладання, який усім добре відомий, що і створює у слухачів дещо спрощене уявлення про цей предмет, адже студентам доводиться говорити про речі повсякденні і звичні, наприклад, що таке лекція чи семінар, в чому полягає специфіка заліку чи іспиту і т. ін.

Але ця простота і легкість швидко зникають, коли студенти від чистої теорії переходять до практичних занять, коли необхідно самому підготувати текст лекції, а тим більше прочитати її в ході педагогічної практики. Як би добре не був підготовлений слухач теоретично (в області своєї спеціальності), він відчуває величезні труднощі в перші роки своєї педагогічної діяльності, відчуваючи явний дефіцит методичних навичок і тієї психологічної готовності до педагогічної діяльності, які ці навички забезпечують. Слід зазначити, що багато випускників вузів, отримавши кваліфікацію викладача, прийшовши до навчального закладу і зіткнувшись із першими труднощами педагогічної діяльності, змушені відмовлятися від цієї кар'єри, переходячи на іншу роботу, де вони звільняються від «тягот» педагогічної творчості.

Методика викладання вбирає в себе, узагальнює і конкретизує досвід педагогічної діяльності, в чому проявляється її теоретичний статус, і крім того методика як практична (прикладна) наука прагне виробити ряд конкретних положень, знання яких є необхідною передумовою становлення педагога.

Методика викладання загалом – це педагогічна наука. Об'єктом дослідження методики викладання соціальних дисциплін є навчальний процес із цих дисциплін. Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затверджене наказом Міністерства освіти України № 161 від 02.06.1993 р., містить таке визначення навчального процесу: Навчальний процес у ВНЗ – це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному освітньому або кваліфікаційному рівні відповідно до державних стандартів освіти.

Навчально-виховний процес забезпечує можливість:

- здобуття особою знань, умінь і навичок у гуманітарній, соціальній, науково-природничій і технічній сферах;

- інтелектуального, морального, духовного, естетичного і фізичного розвитку особи, що сприяє формуванню знаючої, вмілої та вихованої особистості.

Кожна наука досліджує не всю багатоманітність виявів предмета, а найсуттєвіше в ньому, передусім стійкі, повторювані зв'язки між різними його складовими. Тому методику викладання суспільствознавчих дисциплін можна трактувати як науку про закономірності навчально-виховного процесу із соціальних дисциплін. Однак таке визначення предмета методики є надто загальним і потребує конкретизації. Для цього необхідно з'ясувати, як методика пов'язана з іншими науками.

Педагогіка (грец. paidagogike, від paidos – дитина і ago – веду, виховую) – наука про виховання і навчання людини. Її основними складовими є теорія виховання і теорія навчання (дидактика). Дидактика (грец. didaktikos – повчальний) розкриває закономірності засвоєння знань, умінь і навичок та формування переконань, визначає обсяг і структуру змісту освіти, удосконалює методи та організаційні форми навчання, його виховний вплив на учнів.

Освіта як складова дидактики – процес і результат засвоєння систематизованих знань, умінь і навичок, а навчання (у навчальному закладі) є основним шляхом здобування освіти. Інакше кажучи, навчання – засіб реалізації завдань освіти. Навчання у вузькому сенсі слова означає діяльність тих, хто навчається (учнів, студентів), у широкому – також і викладання, тобто діяльність тих, хто навчає (учителів, викладачів). Викладання – це процес передачі знань, процес навчання.

Методологіявчення про методи взагалі, їх гносеологічну природу, логічну структуру і пізнавальні функції, а також про систему методів, які використовуються в тій чи іншій науці.

Методика (грец. methodike, від methodos – спосіб пізнання, спосіб дії) – це сукупність способів або прийомів виконання певної роботи (дослідницької, навчальної, виховної тощо). Методика як складова педагогіки – розділ педагогіки, що вивчає і формує правила та методи викладання навчального предмета.

Отже, методика викладання соціальних дисциплін як сукупність способів, прийомів, правил і методів викладання є складовою педагогіки (передусім дидактики), водночас як методика викладання соціальних дисциплін – складовою цих дисциплін. Це означає, що методика викладання соціальних дисциплін – проміжна між педагогікою і соціальними дисциплінами наука, завдання якої полягає в тому, щоб у навчальному процесі за допомогою інструментарію педагогіки (дидактики) розкривати зміст соціальних дисциплін. Такий інструментарій охоплює передусім теорії педагогічних цілей, методів, засобів і форм навчання. Залежно від характеру проблеми, яку потрібно розв'язати, виявляється переважний вплив то однієї, то іншої складової методики: в окресленні цілей і змісту навчально-виховного процесу – соціальних дисциплін, у виборі педагогічних засобів досягнення визначених цілей – педагогіки. З огляду на це можна дати наступне визначення методики викладання соціальних дисциплінце наука про цілі, зміст, методи, засоби і форми викладання соціальних дисциплін. Звідси, предмет методики викладання охоплює цілі, зміст, методи, засоби і форми викладання.