4. Науково-дослідна робота студентів.

Студенти займаються науково-дослідною роботою з власної ініціативи, оскільки навчальним планом безпосередньо вона не передбачена. Формами (видами) науково-дослідної роботи є написання статей для опублікування в періодичних наукових виданнях (журналах, збірниках, вісниках); підготовка тез доповідей чи виступів на наукових конференціях; участь у роботі студентських наукових гуртків і проблемних груп, конкурсах студентських наукових робіт; участь у розробленні випускаючими кафедрами науково-дослідних тем тощо.

Написання наукових статей.

Найважливіше місце в науково-дослідній роботі студентів посідає написання наукових статей. Студент готує статтю як результат дослідження у процесі виконання кваліфікаційної роботи. Наявність у студента опублікованих наукових праць враховується в оцінці захисту його кваліфікаційної роботи, а також при зарахуванні до магістратури чи аспірантури. Написання та опублікування наукових статей має відповідати певним вимогам.

Наукова стаття містить виклад проміжних або кінцевих результатів наукового дослідження, висвітлює конкретне питання з теми кваліфікаційної роботи або дисертації. Опублікована у фаховому виданні стаття повинна містити такі необхідні елементи:

— постановку проблеми в загальному вигляді та зазначення її зв'язку із важливими науковими чи практичними завданнями;

— аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв'язання даної проблеми та на які спирається автор;

— виокремлення невирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячується стаття;

— формулювання цілей статті (постановку завдання);

— виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів;

— висновок з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у цьому напрямі.

Крім основного тексту, у рукописі статті мають бути наведені її повна назва, прізвище та ініціали автора (авторів), анотація, перелік посилань, іноді – перелік ключових слів. Оптимальний обсяг наукової статті – 0,5 авторського аркуша (приблизно 12 сторінок стандартного комп'ютерного тексту). Статтю подають до редакції у паперовому й електронному варіантах або тільки в електронному. Вимоги до оформлення наукових статей публікують в окремих номерах журналів, збірників чи вісників.

Жанр наукової статті передбачає дотримання таких рекомендацій:

— розміщення на першій сторінці тексту у правому верхньому куті над назвою статті прізвища та ініціалів автора; за необхідності зазначення додаткових відомостей про нього (студент, аспірант, викладач, науковий ступінь, вчене звання, посада, місце роботи чи навчання);

— стисле відображення в назві статті її головної ідеї, думки (п'ять-сім слів);

— розташування ініціалів перед прізвищем;

— уникнення стилю наукового звіту чи науково-популярної статті;

— виокремлення в тексті статті переважно словами чи словосполученнями «спершу», «потім», «далі», «нарешті», «по-перше», «по-друге» тощо, а не цифрами;

— використання цитат незначною мірою; зазначення основної ідеї, а після неї в дужках – прізвища її автора;

— посилання на авторитетні джерела на початку статті, присвячення основного її обсягу викладу власних думок;

— уникнення підтвердження достовірності авторських висновків і рекомендацій висловлюваннями інших авторів, оскільки це свідчитиме, що ідея автора статті не є новою, а була відома раніше;

— завершення статті конкретними висновками і рекомендаціями.

Редакція періодичного видання може ставити власні вимоги до побудови та оформлення наукових статей.

Тези доповіді (виступу).

Тези доповіді (виступу) – це опубліковані до початку наукової конференції матеріали попереднього характеру, де викладено основні положення наукової доповіді (виступу). Вони фіксують науковий пріоритет актора й мають містити матеріали, відсутні в наявних публікаціях.

Виклад змісту доповіді у формі тез доцільно здійснювати у такій послідовності: постановка проблеми в загальному вигляді; обґрунтування її актуальності та аналіз стану наукової розробленості (перелічують імена вчених, які зверталися до розроблення проблеми); зазначення невідповідності між ступенем наукової розробленості проблеми та теоретичними і практичними потребами в її розв'язанні; авторське розв'язання проблеми, його обґрунтування, теоретичне та практичне значення.

Кожна теза містить самостійну думку, висловлену в одному або кількох реченнях. Формулювання кожної тези починають з нового рядка. Посилання на джерела, цитати в тезах доповіді використовують рідко. Викладають суть ідеї чи положень без наведення конкретних прикладів. Рекомендований обсяг тез наукової доповіді становить дві-три сторінки стандартного комп'ютерного тексту (іноді щодо інтервалу і шрифту ставлять особливі вимоги). На першій сторінці тексту у правому верхньому куті над назвою тез, що складається із п'яти-семи слів, розміщують прізвище та ініціали автора, за необхідності – додаткові відомості про нього.

Виступаючи на науковій конференції, можна, пославшись на опубліковані тези доповіді, зупинитися на одній із основних, найважливіших і дискусійних, тез.

Отже, охоплюючи багатоманітні форми і види навчальних та інших занять, самостійна робота студентів має велике пізнавальне і виховне значення. Правильна її організація забезпечує виконання основного завдання вищої освіти – оволодіння студентами не тільки глибокими науковими знаннями, а й методами самостійного і творчого пошуку нових знань та вивчення явищ суспільного життя.