2. Оцінювання знань студентів у контексті Болонського процесу.

Види контролю знань за вимогами Болонського процесу.

Система оцінювання знань студентів із кожної дисципліни передбачає поточний (у разі визначення лише одного модулю), модульний та підсумковий семестровий контроль знань.

Поточний контроль здійснюють протягом семестру під час проведення лекційних, практичних (семінарських, лабораторних) занять і оцінюють сумою набраних балів. За поточного контролю оцінюють: рівень теоретичних знань, уміння і навички з тем, включених до змістових модулів; самостійне опрацювання тем; виконання розрахунків, лабораторних та контрольних робіт; написання рефератів, есе; складення конспектів навчальних чи наукових текстів; переклад текстів з іноземної мови; підготовку анотацій публікацій тощо. За рішенням кафедри студентам, які брали участь у науково-дослідній роботі (наукових конференціях, студентських наукових гуртках та проблемних групах, підготовці публікацій, були учасниками олімпіад, конкурсів тощо), можна нараховувати додаткові бали.

Модульний контроль проводять з урахуванням даних поточного контролю за відповідний змістовий модуль із метою оцінювання знань студента як суми балів за окремий модуль. Вивчення змістового модулю зазвичай завершується модульною контрольною роботою чи модульним тестом, що не є обов'язковими. Максимальна кількість балів за змістовий модуль може бути неоднаковою для різних модулів і встановлюється залежно від їх складності та значущості в дисципліні.

Підсумкова кількість балів за змістовий модуль визначається за вибором викладача:

а) як сума балів за всіма формами поточного контролю, передбаченими робочою навчальною програмою дисципліни;

б) як сума балів за всіма формами поточного контролю і модульну контрольну роботу (тести);

в) лише за результатами модульної контрольної роботи (тестів).

Результати поточного оцінювання знань, умінь і навичок студентів за кожний змістовий модуль і семестр проставляють у журналі обліку успішності студентів та доводять до їх відома на практичних (семінарських, лабораторних) заняттях.

Семестровий контроль проводять у формі іспиту, диференційованого заліку чи заліку, визначених навчальним планом, у терміни, передбачені графіком навчального процесу.

Підсумкову оцінку визначають за 100-бальною шкалою як суму балів за змістові модулі та форму підсумкового контролю – іспит чи залік. Водночас знання студента оцінюють і за національною чотирибальною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»).

Із дисципліни, яку вивчають протягом двох і більше семестрів, семестровий контроль здійснюють кожного семестру у формі, передбаченій навчальним планом. Загальну підсумкову оцінку визначають за результатами останнього семестру або як середню за семестри.

Рейтингова оцінка знань.

Встановлено певну відповідність між оцінками за шкалою ECTS, національною чотирибальною і 100-бальною шкалами (табл. 1).

Таблиця 1. Зв'язок оцінок за шкалою ECTS, національною чотирибальною і 100-бальною шкалами

Шкала ECTS	Національна шкала	100-бальна шкала
А	відмінно	90—100
ВС	добре	75—89
DE	задовільно	60—74
FX	незадовільно з можливістю повторного складання	35—59
F	незадовільно з обов'язковим повторним курсом	1—34

Зміст, форми проведення контрольних завдань та критерії оцінювання в системі поточного контролю визначають кафедри. Оцінки за національною шкалою як кількості балів у певних межах за 100-бальною шкалою визначаються вищим навчальним закладом («відмінно» – 90-100 балів, «добре» – 75-89 балів тощо). Розподіл максимальної кількості балів між формами поточного (змістові модулі) та підсумкового семестрового (іспит, залік) контролю у межах 100-бальної шкали визначається вищим навчальним закладом або факультетом (інститутом) і може становити 50/50, 40/60, 60/40 тощо балів. Можливе також оцінювання знань студентів лише за результатами модульного контролю без підсумкового семестрового контролю – іспиту чи заліку.

Про наявність робочої навчальної програми і можливість ознайомитися з нею (безпосередньо на кафедрі або в електронному варіанті на сайті кафедри чи факультету), кількість змістових модулів, форми поточного і підсумкового контролю та критерії їх оцінювання студентів інформують на початку вивчення відповідної дисципліни.

Студент, який із поважних причин, підтверджених документально, не міг брати участь у формах поточного контролю (не отримав балів за змістовий модуль), має право на відпрацювання його форм після повернення до навчання. Студенту, який не набрав необхідної мінімальної кількості балів за змістовими модулями, надають можливість відпрацювати відповідний навчальний матеріал з поточного контролю шляхом написання рефератів, виконання контрольних робіт (тестів) та інших завдань.

Студентам, які при складанні іспиту чи заліку одержали з дисципліни сумарну кількість балів, що не досягає визначеного мінімуму, або не з'явились на іспит (залік), дозволяється ліквідувати академічну заборгованість відповідно до графіку ліквідації академзаборгованості за встановленими правилами.

Після складання іспиту, диференційованого заліку чи заліку всіма студентами відповідного курсу уповноважені особи факультету (інституту) за спеціальною методикою з кожної дисципліни визначають рейтинг студента за європейською шкалою «ECTS-рейтинг». Він необхідний для забезпечення єдиної міждержавної процедури оцінювання, вимірювання та порівняння результатів навчання, передання документів про навчання у вищому навчальному закладі від одного закладу освіти до іншого як в Україні, так і за її межами. Система ECTS-рейтинг ґрунтується на принципах взаємної довіри і передбачає виконання певних правил щодо її складових: ECTS-кредитів, Угоди про навчання і зарахування кредитів.

За результатами навчання на освітньо-кваліфікаційних рівнях бакалавра, спеціаліста, магістра визначають підсумковий ECTS-рейтинг, який складається із суми всіх балів, одержаних студентом під час семестрового контролю та державної атестації протягом усього періоду навчання.

Зауважимо, що за умов кредитно-модульної системи навіть наявність іспиту не гарантує глибокого і системного засвоєння студентами навчального матеріалу. Написавши, наприклад, протягом семестру кілька рефератів з окремих питань певного навчального курсу, виступивши кілька разів на семінарських заняттях, студент отримує 50 балів. На іспиті йому достатньо отримати всього 10 балів (із 50 можливих), тобто виявити хоч якісь мінімальні знання, щоб мати оцінку «задовільно» (60 балів). Одержати позитивну оцінку лише за результатами іспиту він не зміг би.

Також існує суперечність, якщо студенту не вдалося набрати необхідну для задовільної оцінки кількість балів. Кредитно-модульна система передбачає дві незадовільні оцінки: незадовільно з можливістю повторного прослуховування курсу (FX – 35-59 балів) і незадовільно без такої можливості (F – 0-34 балів). Формально у нас ці оцінки введені. Але реально існує тільки одна оцінка «незадовільно», за якою слідує відрахування. Можливості повторно прослухати курс для наших студентів не існує. «Хвости», які і в європейській системі, і в колишній радянській системі були визнаним явищем, тепер забороні. Але й це ще не було б такою проблемою, якби існувала можливість відрахувати недбайливого студента. Натомість викладачів поставили в жорстку залежність від кількості студентів. Десять відрахованих студентів – один скорочений викладач. Соромно тільки вручати таким студентам дипломи.