7.5 Контрольне відділення

У механічному цеху передбачається площа для пунктів ОТК.

Площа для оперативного контролю виділяється лише в умовах непотокового виробництва, де вона розташовується поруч із міжопераційною коморою.

У потоковому виробництві контрольні операції визначені заздалегідь, і робочі місця контролерів, оснащені інструментом, устаткуванням і пристосуваннями, розташовуються по ходу технологічного процесу.

Площа для контрольних приміщень становить 1 - 3 % від площі, зайнятий устаткуванням цеху.

Контрольні завдання

Завдання 7.1.

Які завдання вирішує контрольно-вимірювальна система?

Завдання 7.2.

Що необхідно розроблювачеві при створенні КВС?

Завдання 7.3.

У яких режимах може функціонувати КВС?

Відповідь 7.1.

Контрольно-вимірювальна система (у літературі зустрічається система автоматичного контролю САК) є найважливішою ланкою ГВС. Ця система вирішує наступні завдання:

-одержання й подання інформації про властивості, технічний стан і просторове розташування контрольованих об'єктів, а також про стан технологічного середовища й виробничих умов;

-порівняння фактичних значень параметрів із заданими;

-передача інформації про неузгодженості з моделями виробничого процесу для прийняття рішень на різних рівнях керування ГВС.

-одержання й подання інформації про використання функцій КВС повинна забезпечувати:

-можливість автоматичної перебудови засобів контролю в межах заданої номенклатури контрольованих об'єктів;

-відповідність динамічних характеристик КВС динамічним властивостям контрольованих об'єктів;

-повноту й вірогідність контролю;

-надійність засобів контролю.

Відповідь 7.2.

При створенні КВС розроблювачеві необхідно:

-установити основні принципи, які будуть закладені в КИЦЬ (централізація контролю, ступінь його автоматизації й сполучення з обробкою, використання статистичних методів, повнота контролю й т.д.).

-виявити й оптимизировать номенклатуру й характеристики вимірюваних параметрів продукції, режимів роботи елементів ГВС, працездатності встаткування, пристосувань, інструментів;

-визначити перелік інформації й форми її подання в КИЦЬ, а також з КИЦЬ у систему керування ГВС.

-вибрати засобу вимірів, що забезпечують необхідну точність і надійність функціонування ГВС.

-визначити характеристики надійності встаткування, пристосувань і інструмента, а також періодичність контролю й працездатності;

-установити функціональні зв'язки КВС у загальній системі керування ГВС.

Відповідь 7.3.

КВС може функціонувати в п'яти режимах:

-запуск;

-робітник (номінальний);

-налагоджувальний (перебудови);

-плановий останов;

-аварійний.

Лекція 8 Збирання стружки в механічних цехах

8.1 Конвеєри для збору й транспортування стружки

8.2 Розрахунок продуктивності конвеєрів для збору й видалення стружки

8.3 Способи видалення стружки із зони різання

8.3.1 Видалення стружки за допомогою приймачів - стружкоотводчиков

8.3.2 Видалення стружки за допомогою стисненого повітря

8.3.3 Видалення стружки за допомогою СОЖ

8.4 Схеми збирання й транспортування стружки в механічних цехах

8.5 Збір і реєстрація СОЖ

Застосовуються наступні способи збирання стружки з робочої зони верстатів: механічний за допомогою транспортерів, шкребків, щіток; гравітаційний, при якому стружка падає на похилі поверхні пристосувань і верстатів і потім звалюється на транспортер під верстатами; змивання стружки струменем емульсії, відсмоктування стружки стисненим повітрям, видалення стружки електромагнітом; комбінований спосіб.

У результаті механічної обробки металів різанням утвориться значна кількість стружки, яку можна визначити як різниця мас заготівель і деталей з розрахунку річного обсягу випуску.

Для полегшення видалення стружки із зони різання й подальшого її транспортування необхідно, щоб довжина стружки була не більше 200 мм, а діаметр її спірального витка становив не більше 25-30 мм. Існує три системи збирання стружки від верстатів: А - автоматизована із застосуванням засобів безперервного транспорту - лінійних і магістральних конвеєрів; М - механізована з використанням ручної праці, засобів малої механізації й колісного транспорту, що доставляє стружку в конвеєрах у відділення переробки; ДО - комбінованого, коли лінійні конвеєри доставляють стружку в тару, а потім колісний транспорт - у відділення збору й переробки. У таблицы 8.1 залежно від кількості одержуваної стружки наведені рекомендації із застосування систем збирання стружки.

Таблиця 8.1 - Умови застосування різних систем збирання стружки

Показник	Система М	Система До	Система А
Площа, з якої одержують стружку, м2	1000-2000	2000-3000	св. 3000
Кількість стружки, кг/чі	100 - 300	300 - 700	800 і більше

.

Підготовка й переробка стружки, що залежить від її матеріалу й стану (сира, суха, дроблена, кручена), здійснюється в наступній послідовності: сталева кручена - дроблення, знежирення, брикетування; сталева дрібна - знежирення й брикетування; чавунна суха - просівання й брикетування; кольоровий метал дрібний - просівання, магнітна сепарація, брикетування; кольоровий метал кручений - дроблення, просівання, магнітна сепарація й брикетування.

Цехові ділянки збору й переробки стружки варто розміщати в зовнішньої стіни будинку, поблизу від виїзду цеху.