- •Перелік скорочень
- •Лекція 1
- •1.1 Основні характеристики гнучкого автоматизованого виробництва
- •1.1.1 Продуктивність гвс
- •1.1.2 Поняття про гнучкість автоматизованого виробництва
- •1.1.2.1 Характерні елементи гнучкості
- •1.1.2.2 Види гнучкості
- •1.1.3 Ефективність роботи гвс
- •1.1.4 Надійність функціонування гвс
- •Лекція 2
- •2.1 Класифікація й основні визначення
- •2.2. Устаткування, застосовуване в гвс
- •2.2.1 Устаткування для виготовлення заготівель
- •2.2.2 Верстати токарської групи
- •2.2.3 Верстати для обробки корпусних і площинних деталей
- •2.2.4 Автоматизовані комплекси для термообробки, нанесення покриттів, складальних і зварювальних операцій
- •Лекція 3 Транспортно-накопичувальна система гав
- •3.1 Класифікація тнс за способами транспортування
- •3.2 Технічні засоби тнс
- •3.2.1 Конвеєри
- •3.2.1.1 Конвеєри безперервної дії
- •3.2.1.2 Конвеєри переривчастої дії
- •Лекція 4
- •4 Завантажувально-розвантажувальні пристрої
- •4.1 Лоткові завантажувальні пристрої
- •4.2 Бункерні завантажувальні пристрої
- •4.3 Вібраційні завантажувальні пристрої
- •Лекція 5
- •5 Транспортні й перевантажувальні пристрої
- •5.2 Пристрої зміни заготівель на верстатах зі чпк
- •5.3 Розрахунок кількості транспортних засобів
- •Лекція 6
- •6 Склади в гав
- •6.1 Класифікація складів
- •6.2 Типи автоматичних складів
- •6.3 Класифікація накопичувачів
- •2 Буферний і розподільчий міжопераційний накопичувач.
- •3 Буферні зони й централізований накопичувач
- •4 Буферні зони, розподілене й централізоване нагромадження
- •6.4 Транспортно-складська тара
- •7 Контрольно-вимірювальна система (квс)
- •7.1 Призначення квс
- •7.2 Види контролю
- •7.3 Структура квс
- •7.4 Режими функціонування квс
- •7.5 Контрольне відділення
- •Лекція 8 Збирання стружки в механічних цехах
- •8.1 Конвеєри для збору й транспортування стружки
- •8.2 Розрахунок продуктивності конвеєрів для збору й видалення стружки
- •8.3 Способи видалення стружки із зони різання
- •8.3.1 Видалення стружки за допомогою приймачів - стружкоотводчиков
- •8.3.2 Видалення стружки за допомогою стисненого повітря
- •8.3.3 Видалення стружки за допомогою сож
- •8.4 Схеми збирання й транспортування стружки в механічних цехах
- •8.5 Збір і реєстрація сож
- •Лекція 9 Розробка компоновочного плану гвс і ртк
- •9.1 Вибір параметрів будинку
- •9.2 Типи будинків для цехів машинобудівного заводу
- •9.3.4 Стіни й колони
- •9.3.5 Перегородки
- •9.3.6 Підлоги
- •9.3.7 Двері, ворота
- •9.3.8 Світлові ліхтарі (на даху)
- •Визначення площ цеху
- •10.2. Компонування гвс
- •10.3. Планування ртк
- •10.1 Визначення площ цеху
- •10.2 Компонування гвс
- •10.3 Планування ртк
- •Основна література
- •Справочник технолога по автоматическим линиям./ Под ред. Косиловой а.Г. – м.,Машиностроение,1982, -320с.
- •Белоусов а.П. И др. Основы автоматизации производства в машиностроении. – м.: Высшая школа, 1982, - 351 с., ил.
- •16 Гнучке автоматизоване виробництво і роботизовано комплекси. – Навчальний посібник /Під. Ред. Дудюк д.Л., Мазепа с.С.,Мисик м.М.,- Львів: Магнолія плюс,2005, - 278 с. Додаткова література
- •Перелік наочних і інших посібників
- •Питання до диференційованого заліку
4.1 Лоткові завантажувальні пристрої
Лоткові завантажувальні пристрої можуть застосовуватися для об'ємних деталей і більше складної форми типу невеликих корпусних деталей, кронштейнів, качалок і т.д. із плоскою нижньою поверхнею. У цьому випадку лоток може бути виготовлений у вигляді рольганга.
Довжина лотка розраховується, виходячи із заданої продуктивності РТК, тобто необхідної кількості заготівель і деталей при разовому завантаженні, і геометричних розмірів цих заготівель і деталей.
Лотки поділяють на тверді прямі, зварені зі смуг 8, 9 (рисунок 4.2, б), гнучкі прямі (рисунок 4.2, ж, і) і вигнуті (рисунок 4.2, а, е, з), відкриті (рисунок 4.2, б, в, ж, і) і закриті (рисунок 4.2, а, е, з). Опорною похилою площиною для деталей у лотках може бути смуга 6 (див. рисунок 4.2, а, б, ж), стінка 20 (див. рисунок 4.2, е, з), прутки 16 (див. рисунок 4.2, в), шарикопідшипники 24 (див. рисунок 4.2, і) або ролики 22 (див. рисунок 4.2, е). При переміщенні деталей у лотках часто виробляється кантування (поворот) деталі 3
(рисунок 4.2, е, з).
Кут нахилу може бути розрахований по формулах, наведеним нижче (для лоткових конвеєрів) залежно від прийнятої граничної швидкості самопливного переміщення деталей. При коченні на зовнішній поверхні круглих деталей (кілець, дисків та ін.) у лотках з опорними смугами кут нахилу лотків становить 10-15° (рисунок 4.2, а, б, ж); при ковзанні клапанів 17 і інших деталей (поршнів, гільз) на торці в лотках з опорними смугами, прутками кут нахилу збільшується до 25-30° ( рисунок 4.2, в).
Рисунок 4.2 - Похилі лотки
При переміщенні плоских деталей у лотках (див. рисунок 4.2, е, і) по роликах або шарикопідшипникам кут нахилу зменшують до . У спіральній частині гнучких лотків кут нахилу звичайно збільшується на 20-30 %.
Лотки збирають із уніфікованих деталей. Особливістю гнучких лотків є можливість припасування їх (у тому числі й радіуса Rср вигину лотка) по місцю залежно від місця розташування встаткування в межах ± 5-10 мм, що спрощує монтаж. Гнучкий лоток виготовляється зі сталевої стрічки, що поставляє в бунтах. У стрічці заздалегідь (з однієї або із двох сторін) виштампувані прорізи для проходу сполучних шпильок 2. У лотках (див. 4.2, а, ж) смуга 6 з'єднується з бічними стінками 4, 8 за допомогою проміжних втулок 7, шпильок 2 з гайками 5 і запобіжними шайбами. Для запобігання випадання деталей з лотків зверху передбачається запобіжна смуга 1(див. рисунок 4.2, а) або стінка 19 (див. рисунок 4.2, е, з). Ролики 22 (див. рисунок 4.2, е) або шарикопідшипники 24 (рисунок 4.2, і) зміцнюють на бічні стінках 23 на осях 21 за допомогою гайок 5. Бічні стінки цих лотків з'єднують між собою за допомогою довгих втулок 25, через які проходять шпильки 2. Після зборки на шпильки нагвинчують гайки 5.
Радіус Rср вигину лотка (див. рисунок 4.2, а, е, з) звичайно встановлюють у межах трьох - п'яти діаметрів транспортує деталі, що, 3. Зиґзаґоподібні спуски (рисунок 4.2, г) збирають із опорних смуг 13,14, приварених до зовнішніх стінок 15 і з'єднаних з бічними стінками 18 за допомогою шпильок 2 з гайками. Гвинтові спуски виготовляють одно- і двухзаходними (рисунок 4.2, д) із труби 10, установленої на підставі 12, до якої приварюють гвинтові спіралі 11.