- •Перелік скорочень
- •Лекція 1
- •1.1 Основні характеристики гнучкого автоматизованого виробництва
- •1.1.1 Продуктивність гвс
- •1.1.2 Поняття про гнучкість автоматизованого виробництва
- •1.1.2.1 Характерні елементи гнучкості
- •1.1.2.2 Види гнучкості
- •1.1.3 Ефективність роботи гвс
- •1.1.4 Надійність функціонування гвс
- •Лекція 2
- •2.1 Класифікація й основні визначення
- •2.2. Устаткування, застосовуване в гвс
- •2.2.1 Устаткування для виготовлення заготівель
- •2.2.2 Верстати токарської групи
- •2.2.3 Верстати для обробки корпусних і площинних деталей
- •2.2.4 Автоматизовані комплекси для термообробки, нанесення покриттів, складальних і зварювальних операцій
- •Лекція 3 Транспортно-накопичувальна система гав
- •3.1 Класифікація тнс за способами транспортування
- •3.2 Технічні засоби тнс
- •3.2.1 Конвеєри
- •3.2.1.1 Конвеєри безперервної дії
- •3.2.1.2 Конвеєри переривчастої дії
- •Лекція 4
- •4 Завантажувально-розвантажувальні пристрої
- •4.1 Лоткові завантажувальні пристрої
- •4.2 Бункерні завантажувальні пристрої
- •4.3 Вібраційні завантажувальні пристрої
- •Лекція 5
- •5 Транспортні й перевантажувальні пристрої
- •5.2 Пристрої зміни заготівель на верстатах зі чпк
- •5.3 Розрахунок кількості транспортних засобів
- •Лекція 6
- •6 Склади в гав
- •6.1 Класифікація складів
- •6.2 Типи автоматичних складів
- •6.3 Класифікація накопичувачів
- •2 Буферний і розподільчий міжопераційний накопичувач.
- •3 Буферні зони й централізований накопичувач
- •4 Буферні зони, розподілене й централізоване нагромадження
- •6.4 Транспортно-складська тара
- •7 Контрольно-вимірювальна система (квс)
- •7.1 Призначення квс
- •7.2 Види контролю
- •7.3 Структура квс
- •7.4 Режими функціонування квс
- •7.5 Контрольне відділення
- •Лекція 8 Збирання стружки в механічних цехах
- •8.1 Конвеєри для збору й транспортування стружки
- •8.2 Розрахунок продуктивності конвеєрів для збору й видалення стружки
- •8.3 Способи видалення стружки із зони різання
- •8.3.1 Видалення стружки за допомогою приймачів - стружкоотводчиков
- •8.3.2 Видалення стружки за допомогою стисненого повітря
- •8.3.3 Видалення стружки за допомогою сож
- •8.4 Схеми збирання й транспортування стружки в механічних цехах
- •8.5 Збір і реєстрація сож
- •Лекція 9 Розробка компоновочного плану гвс і ртк
- •9.1 Вибір параметрів будинку
- •9.2 Типи будинків для цехів машинобудівного заводу
- •9.3.4 Стіни й колони
- •9.3.5 Перегородки
- •9.3.6 Підлоги
- •9.3.7 Двері, ворота
- •9.3.8 Світлові ліхтарі (на даху)
- •Визначення площ цеху
- •10.2. Компонування гвс
- •10.3. Планування ртк
- •10.1 Визначення площ цеху
- •10.2 Компонування гвс
- •10.3 Планування ртк
- •Основна література
- •Справочник технолога по автоматическим линиям./ Под ред. Косиловой а.Г. – м.,Машиностроение,1982, -320с.
- •Белоусов а.П. И др. Основы автоматизации производства в машиностроении. – м.: Высшая школа, 1982, - 351 с., ил.
- •16 Гнучке автоматизоване виробництво і роботизовано комплекси. – Навчальний посібник /Під. Ред. Дудюк д.Л., Мазепа с.С.,Мисик м.М.,- Львів: Магнолія плюс,2005, - 278 с. Додаткова література
- •Перелік наочних і інших посібників
- •Питання до диференційованого заліку
4.3 Вібраційні завантажувальні пристрої
Вібраційні завантажувальні пристрої відрізняються простотою конструкції, універсальністю, надійністю й економічністю. У цих пристроях переміщення деталей забезпечується коливаннями бункера або лотка за певним законом, а орієнтування - застосуванням спеціальних контактних і безконтактних методів і засобів. Вібрація дозволяє робити вибірку заготівель і деталей з бункера без загарбних органів; зменшує сили тертя між заготівлями, деталями й поверхнями завантажувального пристрою, що сприяє більше вільному розвороту й руху їх у бункері; запобігає ушкодженню поверхні і є в ряді випадків єдино можливим способом автоматизації завантаження; виключає утворення стійких зводів і заторів у бункерах. Це підвищує маневреність і універсальність завантажувальних пристроїв і дозволяє тим самим спіральним лотком подавати різні по розмірах і конфігурації деталі (шайби, валики, зубчасті колеса й т.д.).
Гранична технологічна продуктивність вібраційних завантажувальних пристроїв може бути визначена з умови переміщення правильно орієнтованих заготівель, що рухаються щільним потоком один за одним:
де: - швидкість транспортування заготівель, м/с;
l - довжина заготівлі, мм.
Вібраційний бункер для дрібних деталей (шайб, ковпачків і ін.) (рисунок 4.4) складається із чаші 8 підвішеної за допомогою верхніх 2 і нижніх 14 башмаків на трьох похилих стрижнях 1 до плити 12. Між стрижнями на плиті змонтований вібратор 4, що складається з котушки електромагніта 11 із сердечником 10 і якорем 9, зв'язаний через алюмінієву прокладку 3 із дном чаші. Усередині чаші є спіральний лоток 7 (у вигляді полиці), а нагорі - приймач 5 видачі деталей. Бункер на трьох пружинах 15 установлений на підставі 13, що опирається на три гумові амортизатори 16. При включенні бункера чаша під впливом вібратора робить вібраційне (кругове) рух, у результаті чого засипані в чашу деталі 6 починають переміщатися по спіральному лотку 7 нагору до приймача видачі.
За принципом виконання функцій орієнтації всі існуючі методи діляться на пасивні й активні. Пасивні методи орієнтації полягають у тім, що при неправильному розташуванні заготівлі або деталі вона віддаляється із загального потоку (наприклад, назад у бункер). На позицію захоплення надходять тільки правильно орієнтовані заготівлі й деталі. При активному методі орієнтація здійснюється примусовим приведенням послідовно всіх заготівель і деталей у необхідне положення.
Рисунок 4.4 - Вібраційний бункер
По характері впливу орієнтації на заготівлі й деталі розрізняють контактний і безконтактний методи орієнтації. Контактний метод полягає в тім, що заготівлям і деталям необхідне положення надається шляхом безпосереднього механічного впливу органом, що орієнтує. Безконтактний метод орієнтації передбачає вплив на заготівлі й деталі без безпосереднього твердого контакту з органом, що орієнтує (гравітаційними й електромагнітним силовими полями, пневматичними й гідравлічними силами).
Завдання орієнтації заготівель і деталей може зважуватися на різних етапах автоматизованого технологічного процесу:
орієнтація безпосередньо в завантажувальному пристрої;
орієнтація на вихідній для захоплення ПР позиції;
орієнтація в процесі міжопераційного транспонування;
орієнтація в процесі захоплення промисловим роботом;
орієнтація при переміщенні заготівлі або деталі промисловим роботом;
орієнтація заготівель і деталей на робочій позиції.
Контрольні завдання
Завдання 4.1.
Як розраховуваються лоткові завантажувальні пристрої?
Завдання 4.2.
Як розрахувати місткість бункера?
Завдання 4.3.
Як розрахувати продуктивність вібраційного завантажувального пристрою?
Відповідь 4.1.
Лоткові завантажувальні пристрої можуть застосовуватися для об'ємних деталей і більше складної форми типу невеликих корпусних деталей, кронштейнів, качалок і т.д. із плоскою нижньою поверхнею. У цьому випадку лоток може бути виготовлений у вигляді рольганга.
Відповідь 4.2.
Бункер повинен уміщати таку кількість деталей, що може забезпечити безперервну роботу РТК протягом необхідного часу. Найчастіше цей час приймається кратним ритму випуску продукції або становить частину ( ) часу робочої зміни.
де: - обсяг однієї заготівлі, ;
- період часу безперервної роботи при одному заправленні, хв;
t - штучний час обробки, хв;
КV - коефіцієнт об'ємного заповнення (залежить від форми заготівель і їхнього стану в бункері; КV = 0,5 0,69).
Відповідь 4.3.
Гранична технологічна продуктивність вібраційних завантажувальних пристроїв може бути визначена з умови переміщення правильно орієнтованих заготівель, що рухаються щільним потоком один за одним:
де: - швидкість транспортування заготівель, м/с;
l - довжина заготівлі, мм.