Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
samostiyni_roboti_Politichna_ekonomiya_2009_n_r...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
1.38 Mб
Скачать

Самостійна робота №4 Тема: Корисність продукту. Закон спадної граничної корисності

1.Корисність продукту. Закон спадної граничної корисності

2.Гранична корисність та її сутність

3.Закон спадної корисності .Фактори визначення корисності

Корисність — це суб'єктивне відчуття задоволеності від спо­живання блага

Добробут народу — це рівень забезпеченості населення різноманітними матеріальними і нематеріальними ними благами.

Корисність — це здатність речі чи послуги задовольняти будь-яку потребу людини.

Потреби людини є індивідуальними і суб'єктивними. Те, що бути корисним одній особі, може не бути корисним іншій.

Корисність багатьох речей перебуває у прямій залежності від природних властивостей.

Речі, без вжиття людини неможливе, є об'єктивно корисними. Це вода більшість продуктів харчування, взуття, одяг, житло тощо,

Тепер розглянемо проб­лему корисності додаткової одиниці даного блага. В економічній теорії корисність благ виражають в умовних одиницях кориснос­ті, при цьому вважається, що кожне благо можна поділити на окремі порції.

Розглядаючи проблему корисності додаткової одиниці блага, варто звернути увагу на таке відоме явище, характерне для люд­ської натури: одне й те саме відчуття, повторюючись безперерв­но, з певного моменту починає доставляти нам все менше і мен­ше задоволення і нарешті це задоволення перетворюється навіть у свою протилежність — у неприємність і огиду.

Карл Менгер. Чим більшу кількість продукту мають спо­живачі, тим менше їх бажання щодо одержання додаткових оди­ниць цього самого продукту

Граничною корисністю.-це Додаткова корисність, що додається кожною наступною порці­єю товару,

MU=∆TU/∆Q.

Загальна корисність( TU)- сукупна корисність усіх споживчих благ.

-Споживач максимізує корисність, якщо грошовий доход розподіляється таким, чином що кожна остання гривня, витрачена на придбання будь-якого блага, приносить однакову граничну корисність:

MU1/Р1= MU2/Р2=...= MUп/Рп

  • Закон спадної граничної корисності: зі збільшенням обсягу спо­живання корисність кожної наступної споживаної одиниці продукті; зменшується, а загальна корисність від споживання зростає.

  • Закон спадної граничної корисності (перший закон Госсена) має велике практичне значення для діяльності фірм. Він відображає зв'язок між зниженням граничної корисності та зменшенням кіль­кості товарів, яку споживачі готові купити.

  • Mae існувати рівність граничних корисностей на одиницю ціни кожного товару. В цьому полягає сутність другого закону Госсена

Ефект заміщення виражається в тому, що споживач буде замі­щувати більш дорогі товари, купуючи дешевші товари-замінник

Бюджетна лінія крива виробничих можливостей

  • бюджетна лінія — всі комбінації двох товарів, які споживач може придбати на свій доход за даних цін на ці товари;

  • крива байдужості — різні комбінації двох товарів, які споживач бажає придбати і які приносять йому однакову корисність; ,

  • рівняння бюджетної лінії І=Ра*Оа+Рв*Ов

— точка рівноваги споживача — точка торкання бюджетної лінії та кривої байдужості (можливості споживача збігаються з його бажаннями).

Основна характеристика кривих байдужості-граничний рівень заміщення, що показує, від якої кількості товарів В треба відмо­витись, аби одержати одну додаткову одиницю товару А за незмінної загальної величини корисності для споживача.

Правило максимізації корисності: корисність досягає максімуму, якщо доход споживача розподіляється таким чином додаткова грошова одиниця, витрачена на можливе придбання кожного із альтернативних товарів, приносить йому однакове додаткове задоволення (корисність).

Ефект заміщення виражається в тому, що споживач буде замі­щувати більш дорогі товари, купуючи дешевші товари-замінник

Крива байдужості показує всі можливі комбінації споживань двох товарів, які надають споживачу рівну загальну корисність.!

Основна характеристика кривих байдужості-граничний рівень заміщення, що показує, від якої кількості товарів В треба відмо­витись, аби одержати одну додаткову одиницю товару А за незмінної загальної величини корисності для споживача.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]