Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
samostiyni_roboti_Politichna_ekonomiya_2009_n_r...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
1.38 Mб
Скачать
  1. Залежно від впливу бюджеьтно-податкових інструментів

    • Недискреційна (автоматична) фіскальна політика\ базується на дії вмонтованих стабілізаторів, які забезпс чують природне пристосування економіки до фаз ділової] кон'юнктури.

    • Автоматичні (вмонтовані) стабілізатори — це такі механізми в економіці, дія яких зменшує реакцію ВВП на зміни сукупного попиту.

До автоматичних (вмонтованих) стабілізаторів rut" лежать:

а) автоматична зміна податкових надходжень при прогресивній системі оподаткування:

б) допомога на випадок безробіття, соціальна допомо­га та інші соціальні трансферти

  • Дискреційна фіскальна політика — це політика, за якої уряд свідомо маніпулює податками та державни­ми витратами з метою зміни реального обсягу націо­нального виробництва та зайнятості, контролю за ін­фляцією та прискоренням економічного зростання.

Основні засоби (інструменти) дискреційної фіскаль-юї політики:

втілення програм громадських робіт та інших про­грам, пов'язаних з витратами держави;

здійснення перерозподільчих програм "трансфертного типу";

—циклічні зміни рівня податкових ставок.

Самостійна робота №45

Тема6 Економічна система монополістичного капіталізму

1,Суть монополістичного капіталізму

2.Закономірності виникнення монополій

3.Акціонерні товариства (корпорації)

3.Проблеми максимізації прибутку монополіста

Наприкінці ХІХ ст. Якісно новими явищами, що ознаменували поча­ток монополістичної стадії розвитку капіталізму, були такі:

інтенсивний процес технологічних удосконалень виробництва,який набув характеру технологічної революції, зокрема прогрес сталеливарного виробництва (відкриття нових методів виплав­ки сталі), винахід парової турбіни, двигуна внутрішнього зго­ряння, вдосконалення хімічного виробництва, масовий перехід до використання електроенергії, поява нових видів транспорту.

Завершення промислового перевороту змінилося фазою індус­тріалізації;

швидке зростання капіталомістких галузей важкої промисловос­ті, залізничного будівництва, електроенергетики, машинобуду­вання, що об'єктивно потребувало об'єднання багатьох індивіду­альних капіталів та розвитку великих підприємств і об'єднань. Наслідком цього стало переважання промислового виробництва над сільськогосподарським, важкої промисловості над легкою, перетворення провідних країн світу на індустріально-аграрні дер­жави;

організаційне вдосконалення виробництва і збуту продукції, пе­рехід від підприємств, заснованих на переважно індивідуальній приватній власності, до акціонерної форми організації вироб­ництва;

Основні ознаки монополістичної стадії розвитку капіталістичної системи:

  • концентрація виробництва й капіталу, яка досягла такого висо­кого ступеня розвитку, що привела до утворення монополій, які відіграють вирішальну роль у господарському житті;

  • об'єднання банківського і промислового капіталу, що функціону­ють на монопольній основі, та утворення на базі цього інтегрова­ного фінансового капіталу, уособленням якого стає фінансова олігархія;

  • переважання вивозу капіталу над вивозом товарів;

  • утворення міжнародних і транснаціональних компаній, що ство­рює підґрунтя для економічного поділу світу; панівною організаційною формою підприємств стають акціонер­ні товариства (корпорації).

З виникненням мо­нополій з'явилась необхідність активнішого втручання держави в економічне життя. Нагальною потребою стала не лише господар­ська координація на рівні окремих економічних суб'єктів у межах внутрішньо- та міжфірмових відносин (мікрорівень), а й здійснення узгодженої загальнонаціональної економічної політики (макрорі-вень економічної системи).

  • В роки Першої світової війни монополістичний капіталізм почав переростати в державно-монополістичний, виник воєнний варіант його функціонування. В цей час посилився процес концентрації фі­нансового капіталу, зросла роль державних монополій, втручання держави в економіку ставало дедалі частішим. Світова економічна криза 1929-1933 рр. сприяла подальшому розвитку державно-моно­полістичного капіталізму.

  • У період Другої світової війни розвиток державно-монополістич­ного капіталізму досяг нового ступеня, що виявилося у зростанні державних капіталовкладень у промисловість, у будівництві воєн­них підприємств за кошти державного бюджету, в урядових позиках для субсидування промислових монополій, у різних формах еконо­мічного контролю з боку державних органів для забезпечення випус­ку воєнної продукції, розвитку державного ринку. Державний апа­рат ще більше переплівся з монополістичними групами фінансистів і промисловців, що сприяло утворенню розгалуженої системи держав­ного регулювання економіки.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]