1. Основні цілі, задачі та призначення системного аналізу об’єктів та процесів комп’ютеризації

Поняття «системний аналіз», що використовується в російській та українських мовах не має точного аналога в іноземних мовах. На початку шістдесятих років ХХ століття в США з'явився термін «system analysis» для позначення техніки аналізу складних систем, що виникла у процесі розвитку насамперед методів дослідження операцій, що вивчала ті способи представлення інформації, що полегшують досліднику формулювання цілей операції.

СУБ'ЄКТИ СИСТЕМНОГО АНАЛІЗУ ЗАВЖДИ ЗНАХОДЯТЬСЯ ЗЗОВНІ ОБ'ЄКТУ АНАЛІЗУ - Саме ця обставина робить людину суб'єктом системного аналізу, тобто системним аналітиком.

Дослідник операцій у зарубіжній літературі зазвичай називався «analyst». Для того, щоб підкреслити особливість кваліфікації спеціаліста, який займається аналізом і проектуванням складних систем, почали використовувати термін «system analyst». Таким чином, термін «system analysis» треба було точніше перекласти як «аналіз систем», але його колись переклали як «системний аналіз», тому що на англійську мову обидва ці терміни перекладаються однаково: «system analysis». В російській та українській мовах термін «системний аналіз» несе значно більше змістовне навантаження: цим терміном називають велику само­стійну дисципліну. Звернемо увагу, що і сьогодні термін «system, analysis» розуміється на Заході як аналіз систем, як сукупність більш менш простих рецептів дослідження конкретних систем. На просторі держав СНД виникла і має місце розвиток синтетична дисципліна, яка включає до себе (що є суттєвим) не тільки конкретні прийоми представлення ін­формації, але й фундаментальні розділи теорії.

Системний аналіз — вивчення об'єкта дослідження як сукупності елементів, що утворюють систему. У наукових дослідженнях він передбачає оцінку поведінки об'єкта як системи з усіма факторами, які впливають на його функціонування. Цей метод широко застосовується у наукових дослідженнях при комплексному вивченні діяльності виробничих об'єднань і галузі в цілому, визначенні пропорцій розвитку галузей економіки тощо.

Єдиної методики системного аналізу у наукових дослідженнях поки що немає. У практиці досліджень він застосовується з використанням таких методик: процедур теорії дослідження операцій, яка дає змогу дати кількісну оцінку об'єктам дослідження; аналізу систем дослідження об'єктів в умовах невизначеності; системотехніки, яка включає проектування і синтез складних систем у процесі дослідження їх функціонування (проектування і оцінка економічної ефективності АСК технологічних процесів та ін.).

Системний аналіз з позиції функціонально - структурної організації систем, базуючись на понятійному апараті загальної теорії систем, займається пошуком компромісу між рівнем абстрактного та прагматичного системного опису конкретних об’єктів і процесів, які досліджуються.

Головною метою системного аналізу є розробка методів та заходів переходу від неформальних задач до формальних, від моделей типу "чорної скриньки" до моделей типу "білої скриньки".

Системний підхід може бути визначений як сукупність дій, пов'язаних із:

системним розглядом проблеми з різних сторін;

системним описом моделей об'єктів та явищ;

системною організацією створення, розробки і впровадження засобів вирішення проблеми.

Основною відмінністю системного підходу від інших методологій не системного характеру є визнання факту, що недостатньо, а іноді навіть шкідливо розробляти і приймати локальні рішення, які враховують невелику кількість суттєвих факторів. Системний підхід відхиляє такі дії, базуючись на системному мисленні.