- •1. Основні цілі, задачі та призначення системного аналізу об’єктів та процесів комп’ютеризації
- •2. Що ви розумієте під поняттям „система”, „складна система”? Властивості й характерні риси складних систем. Багатоаспектне визначення структури складних систем. Визначення границь системи.
- •3. Основні принципи системного підходу.
- •4. Основні види моделей, що застосовуються у системному аналізі. Модель системи типу «чорна скринька»: місце застосування, стандартні вимоги до представлення, приклади.
- •5. Моделі потоків даних (dfd-моделі): призначення, місце застосування в системному аналізі, правила побудови, приклади.
- •6. Діаграми прецедентів в концепції uml призначення, місце застосування в системному аналізі, правила побудови,приклади
- •8. Sadt – діаграми призначення,місце застосування в системному аналізі, правила побудови,приклади
- •9. Загальна характеристика етапів системного аналізу. Варіанти підходів до змісту і послідовності реалізації етапів са.
- •10. Діаграми стану std-моделі. Призначення,місце застосування в системному аналізі, правила побудови,приклади
- •11.Поняття проблеми системи. Аналіз цільових установок розробки системи.
- •12. Дослідження діючої системи. Побудови моделей діючої системи
- •14.Функціональні моделі інформаційної технології реалізації системи в рамках структурного та обєктно-орієнтованого підходу до са.
- •15. Поняття прецеденту системи. Класифікація прецедентів, документування опису прецедентів різних класифікаційних груп.
- •16. Специфікації процесів або постановки задач системи. Їх структура та вимоги до формування
- •17.Аналіз прецедентів системи. Діаграма прецедентів.
- •18.Опис системних операцій.
- •Опис операції
- •19.Що включає інформаційне забезпечення системи? Логічне проектування інформаційного забезпечення як складової технічного проекту системи.
- •20.Системи класифікації та кодування інформації. Ієрархічна та фасетна системи класифікації.
- •21.Комбіновані системи класифікації
- •22. Класифікаційні системи кодування та некласифікаційні системи кодування інформації.
- •23.Форми документів як модель представлення вхідної та вихідної інформації. Поняття реквізиту та показника. Зони проектування форм документів.
- •24.Діаграми „сутність-зв”язок”, erd-стандарти. Сутності, відношення та зв’язки в нотації Чена.
- •25.Концептуальні моделі предметного середовища при об”єктно-орієнтованому аналізі системи. Поняття, специфікації та опис понять. Атрибути та асоціації. Типи асоціацій.
- •26.Нормалізація схем відношень. Вимоги до 1нф, 2нф, 3нф. Предметного середовища.
- •27. Принципи побудови концептуальної моделі.
- •28.Моделі інформаційних потоків: призначення, місце застосування в системному аналізі, правила побудови, приклад .
- •29.Словник даних.
25.Концептуальні моделі предметного середовища при об”єктно-орієнтованому аналізі системи. Поняття, специфікації та опис понять. Атрибути та асоціації. Типи асоціацій.
Концептуальна модель – іншими словами інфологічна модель.
Мета інфологічного проектування – створення і повної і точної копії предметної області. Для ІП застосовується спец графічні діаграми, які називаються «сутність-зв’язок» (ERD діаграми).
Для кожного локального представлення задачі прецедентів визначаються атрибути (мінімальні розумові одиниці інформації)
При об’єднанні локальних представлень найбільш часто виникають такі складності:
Використання синонімів і ононімів
Зверніть увагу на різні асоціації та відображення між атрибутами
Розв’язання відношень відображень багато до багатьох (есть рис в тетрадке…..рисовать лень..если что спрашивайте).
Визначення варіанту сутності або поняття. Як правило ми переносимо у якості рекомендації сутності та складові в діаграмі від яких відходить одна чи більше асоціацій.
26.Нормалізація схем відношень. Вимоги до 1нф, 2нф, 3нф. Предметного середовища.
Скоротити кількість аномалій (при додаванні, вилученні, оновленні) дозволяють спеціальні форми, які обмежують можливі структури об’єктів і зв’язки між об’єктами. Такі форми називаються нормальними формами.
Схема відношення знаходиться у 1НФ, якщо для кожного атрибут схеми, значення домену є атомарним (не є ні списком ні множиною). У загальному вигляді значення є атомарним, якщо в усіх відношеннях воно використовується як одне ціле, а не як деяка його частина.
Приклад:
атомарне в таблиці
-
День народження
7. 06. 90
-
День
Місяць
Рік
7
червень
1996
Тобто1НФ – потребує, щоб кожний елемент даних одного запису був атомарний, мав 1 значення.
Схема відношення знаходиться в 2НФ, якщо воно знаходиться в 1НФ і кожний не первинній атрибут повністю залежить від ключа.
Атрибут називається первинним, якщо він вміщується в одному з ключів схеми, інакше атрибут – не первинний.
Схема відношення знаходиться в 3НФ, якщо вона знаходиться у 1НФ та 2НФ і немає транзитивних залежностей (циклів).
-
К од роботи
вартість
обсяг
час
бригада
Спеціал
.бригади
Вироби
бригади
Під нормалізацією розуміють процес приведення деякої схеми відношень до однієї з нормальних форм. Нормалізація виконується через декомпозицію. Декомпозиція вважається коректною, якщо вона володіє властивістю з’єднання без втрат інформації і зберігає вихідну множину залежностей. Такий підхід дозволяє значно скоротити кількість аномалій. Найчастіше використовується 3НФ.
Нормалізація схеми відношень — покроковий процес розбиття одного відношення (на практиці: таблиці) у відповідності до алгоритму нормалізації на декілька відношень на базі функціональних залежностей.
Таким чином, схема бази даних переходить у першу, другу, третю і так далі нормальні форми. Якщо відношення відповідає критеріям нормальної форми n, та всіх попередніх нормальних форм, тоді вважається, що це відношення знаходиться у нормальній формі рівня n.
1НФ –потребує,щоб кожеий елемент даних одного запису був атомарний, мав 1 значення.2НФ- відношенняколи воно знаходиться у 1НФ і кожний елемент запису знаходиться в повній функціональній залежності від ключових елементів3НФ- коли знаходиться у 1 та 2 і немає транзитивних залежностей.
Нормалізація схеми відношень — покроковий процес розбиття одного відношення (на практиці: таблиці) у відповідності до алгоритму нормалізації на декілька відношень на базі функціональних залежностей.
Якщо відношення відповідає критеріям нормальної форми n, та всіх попередніх нормальних форм, тоді вважається, що це відношення знаходиться у нормальній формі рівня n.Перша нормальна форма (1НФ, 1NF) утворює ґрунт для структурованої схеми баз даних:Кожна таблиця повинна мати основний ключ: мінімальний набір колонок, які ідентифікують запис.
Уникнення повторень груп (категорії даних, що можуть зустрічатись різну кількість раз в різних записах) правильно визначаючи не-ключові атрибути.
Атомарність: кожен атрибут повинен мати лише одне значення, а не множину значень.
Друга нормальна форма (2НФ, 2NF) вимагає, аби дані, що зберігаються в таблицях із композитним ключем не залежали лише від частини ключа:
Схема бази даних повинна відповідати вимогам першої нормальної форми.
Дані, що повторно з'являються в декількох колонках виносяться в окремі таблиці.
Третя нормальна форма (3НФ, 3NF) вимагає, аби дані в таблиці залежали винятково від основного ключа:
Схема бази даних повинна відповідати всім вимогам другої нормальної форми.Будь яке поле, що залежить від основного ключа, та від будь якого іншого поля, має виноситись в окрему таблицю.