Самостійна робота №16 Тема: Ринок капіталів

1.Ринок капіталів і ринок капітальних благ

2.Оренда і процент

3.Формування ринків виробничих ресурсів і капіталів в Україні

На ринку капіталів виділяють довготермі­нові позики й цінні папери. Тому довготерміновий фінансовий ринок поділяють на ринок довготермінового кредиту і ринок цінних паперів.

На фінансовому ринку існують різні рівні позичкового відсот­ка для певних категорій позичальників.

Якщо кредити надають під заставу, то банк отримує право розпоряджатися закладеним майном (нерухомістю, цінними па­перами, депозитними сертифікатами та ін.).

Вагомий внесок у розвиток і функціонування фінансового ринку здійснює держава через механізм проведення кредитної політики. Зокрема, держава впливає на величину облікової став­ки, на співвідношення попиту і пропозиції на цьому ринку, є кре­дитором і позичальником, встановлює загальні правила функціо­нування та розвитку даного ринку, здійснює оперативний конт­роль за ним тощо.

Самостійна робота №17 Тема: Капітал в сфері обігу

1.Суть торгового капіталу

2.Торговий прибуток

3.Оптова і роздрібна торгівля

Попередником торговельного капіталу був купецький капі­тал, який сприяв первісному нагромадженню капіталу і станов­ленню капіталістичного способу виробництва

Торговельний капітал — це відносини економічної власності між торговель­ними капіталістами і найманими працівниками у сфері обігу, що виникають і розвиваються у процесі ведення торгових опе рацій і базуються, передусім, на привласненні створеного найма­ними працівниками додаткового, а за певних умов і частини не­обхідного продукту

Двома формами торговельного капіталу є

грошово-торговель­ний (речовим змістом якого є обіг грошей при здійсненні торго­вельних операцій)

товарно-торговельний (речовим змістом якого є оборот товарів у процесі реалізації товарного капіталу, тобто перетворення товарного капіталу на грошовий капітал).

Спільним для них є авансування на витрати обігу і привласнен­ня прибутків на основі експлуатації найманої праці. Водночас частину додаткової вартості створює функціонуючий торговель­ний капіталіст та менеджери, які представляють його інтереси

Завдяки виконанню основних функцій торговельного капіта­лу, зайняті у сфері торгівлі наймані працівники, а також торго­вельні капіталісти своєю працею створюють додаткову вартість, яка набуває форми торговельного прибутку.

Торговельний прибуток частково є результатом перерозподі­лу частини доходів різних секторів економіки і різних верств населення і привласнюється після реалізації товарів і послуг. Тому в політекономічному контексті торговельний прибуток можна визначити як одну із перетворених форм додаткової вар і, що виражає відносини економічної власності між торго­вельними капіталістами і найманими працівниками з приводу ^остаточного завершення виробництв товарів і послуг, їх реалі­зації і привласнення першими частини сукупного прибутку.

Основними формами торговельного підприємництва є оптова і роздрібна торгівля. Оптова торгівля означає процес збуту вели­ких партій товару одних підприємців іншим, внаслідок чого вони не виходять зі сфери обігу. Роздрібна торгівля означає процес збуту товарів підприємцями або посередниками кінцевим спо­живачам, внаслідок чого вони виходять зі сфери обігу і потрап­ляють до сфери споживання. За критерієм власності у роздрібній торгівлі розмежовують приватні та колективні капіталістичні торговельні підприємства, кооперативні, державні, колективні трудові, приватні (індивідуальні) трудові, спільні підприємства.

Загальною закономірністю формування торговельного при­бутку за умов капіталістичного способу виробництва є його відповідність середньому (рівновеликому) авансованому промис­ловому або торговельному капіталу, що досягається через ме­ханізм міжгалузевої конкуренції та процесу переливу капіталу між сферами матеріального і нематеріального виробництва та у межах останнього.

У процесі зрощування промислового і торговельного капіта­лу в одних випадках торговельні фірми підпадають під конт­роль промислових, в інших відбувається зворотний процес.