Самостійна робота №13 Тема: Антиінфляційні заходи

1.Інфляція та забезпечення стабільності купівельної спроможності грошової одиниці

2.Грошові реформи

Розрізняють 3 методи стабілізації грошового обігу:

1. нуліфікація - означає такий різновид грошової реформи, коли знецінені грошові знаки анулюються, тобто оголошуються недійсними. Цей метод застосовується при наявності супергіперінфляції.

2. ревалоризація - повернення попередньої купівельної сили грошовим знакам. Для цього з обігу вилучаються зайві гроші. Такий метод застосовується при незначній інфляції.

3. девальвація - зниження обмінного курсу грошової одиниці однієї країни до грошової одиниці іншої. За своєю сутністю вона протилежна ревальвації.

Для боротьби з інфляцією необхідно усунути причини, які її зумовили, зокрема здійснювати державне регулювання сукупного попиту і сукупної пропозиції.

Інфляція знижує реальні доходи населення.

Номінальний доход — це кількість грошей, яку одержують у вигляді заробітної плати, ренти чи прибутку.

Реальний доход — кількість товарів і послуг, яку можна дбати на свій номінальний доход

Учені-економісти, узагальнивши інформацію щодо інфляційних процесів, нагромаджену впродовж тривалого часу в усіх країнах світу, дійшли таких висновків:

1. Повністю позбутися інфляції в сучасних умовах неможливо, оскільки не можна ліквідувати чинники, які її спричинюють.

2. Протидіяти інфляції можна лише через реалізацію державної політики, яка б поєднувала цілі та методи довго- й короткотривалого характеру.

3. Антиінфляційна політика є складовою соціально-економічної тактики держави і тому має узгоджуватися з останньою.

4. Методи антиінфляційної політики мають бути змішаними, тобто такими, що передбачають заходи монетарного та немонетарного характеру залежно від виду і типу інфляції, особливостей її вияву в різних країни

У світовій практиці з середини 70-х років XX ст. широко застосовуєть­ся політика таргетування (від англ. Ш%еі — мета) інфляції. Метою такої політики є вибір цінового орієнтира, зазвичай це індекс зростання цін.

Досягнення подібної мети передбачає здійснення таких державних заходів:

• законодавче встановлення і публічне проголошення розрахованих пла­нових показників інфляції на зазначений термін. Це виявляється у вве­денні твердих лімітів на щорічний приріст грошової маси;

• скорочення бюджетного дефіциту і його ліквідацію;

• підвищення курсу національної валюти, що сприятиме падінню цін на імпортну продукцію, а отже, і рівню цін у країні;

• відповідальність центрального банку за неперевищення запланованих показників інфляції, його звітування перед громадськістю;

• прогнозування індексу зростання цін.

Прийоми та методи антиінфля­ційної політики:

• Стимулювання товарності економіки шляхом державної підтримки, на­приклад через введення пільгового оподаткування, або перехід від без­оплатного задоволення певних потреб до платних (навчання, медобслу­говування, надання інформації тощо);

• приватизація державної власності;

• часткова реалізація стратегічних запасів;

• широкомасштабний імпорт споживчих благ;

• грошова реформа конфіскаційного типу.