Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
samostiyni_roboti_Politichna_ekonomiya_2009_n_r...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
1.38 Mб
Скачать

Етапи формування ціни:

1) фірма ретельно визначає цілі маркетингу: забез­печення виживання, максимізація поточного прибут­ку, завоювання лідерства за показниками частки рин­ку або якості товару;

2) фірма виводить криву попиту, що відображає ймовірну кількість товару, яку вдається продати на ринку протягом конкретного проміжку часу за цінами різного рівня;

3) здійснюється розрахунок зміни суми витрат фір­ми за різних рівнів виробництва;

4) вивчаються ціни конкурентів для використання їх як основи цінового позиціювання власного товару;

5) фірма обирає один із методів ціноутворення;

6) фірма встановлює остаточну ціну на товар з ура­хуванням її найповнішого психологічного сприйняття і обов'язковою перевіркою ціни, отриманої дистриб'ю­торами, дилерами, торговим персоналом, конкурента­ми тощо.

Вибираючи метод ціноутворення, зважають на такі фактори:

— за надто низької ціни отримання прибутку проб­лематичне;

— за мінімально можливої конкурентної ціни її ме­жею буде собівартість;

— за максимальної ціни межею є наявність у това­ру унікальних якостей і, зрештою, середньою межею буде ціна товару конкурентів і ціна товару-замінника.

У практиці ціноутворення фірми домінують такі методи:

— середні витрати плюс прибуток;

— беззбитковість і забезпечення цільового прибутку;

— встановлення ціни, орієнтуючись на прогнозова­ну цінність товару;

— встановлення ціни на основі рівня поточних цін;

— встановлення ціни на основі закритих торгів.

Вибір визначальних цілей формування цінової політики здійснюється за допомогою:

а) орієнтира на покупця,

б) орієнтира на поточні витрати,

в) орієнтира на прибуток.

Оцінка споживчого ринку здійснюється в процесі аналізу кон'юнктури ринку на підставі трьох видів можливостей:

• диференціацією цін на товари в рамках сформованого "конкурентного полю" чи на даному сегменті;

  • диференціацією цін на окремі товари в розрізі окремих категорій покупців з урахуванням диференціації рівня їхнього торгового обслуговування;

  • розширенням обсягу продажу за рахунок зниження цін.

Вибір моделі, розрахунку рівня торгової надбавки визначається конкретним цільовим орієнтиром:

а) при орієнтирі цінової політики на покупця базовим елементом розрахунку рівня торгової надбавки приймається рівень ціни товару, застосовуваний для відповідних категорій покупців і розраховується по формулі:

Рт.н1=((Цр - Цз)*100))/Цз,

Р.т.н.1- рівень торгової надбавки до ціни закупівлі товару, у %;

Цр _ рівень ціни реалізації одиниці товару, прийнятний для конкретної категорії покупців;

Ц3 - ціна закупівлі одиниці товару в постачальника

б) при орієнтирі, цінової політики, на поточні витрати базову елементом розрахунку рівня торгової надбавки приймається cyма витрат обігу, що приходиться на одиницю реалізованого товару за формулами:

П=(ІС*Рп)/100; Ртн 2= ((ІС+П)*10000)/(Цз*(100-Спдв.))

Ртн 2 - рівень торгової надбавки до ціни закупівлі товару, у %;

ІС- середня сума витрат обігу, що приходиться на одиницю реалізованого товару;

П - розрахункова сума прибутку , що приходиться на одиницю, реалізованого товару;

Спдв - ставка податку на додаткову вартість п інших податків, що сплачуються за рахунок доходів торгового підприємства), у %;

Рп - рівень прибутку до витрат обігу, у %.

в) при орієнтирі на прибуток приймається цільовий рівен^ рентабельності витрат обігу по формулі:

Ут.н.з.=((ЦП+ІС)*10000)/(Цз*(100-Спдв)); ЦП=(ІС*Урц)/100

де ЦП - розрахункова сума цільового прибутку, що приходиться щ одиницю реалізованого товару;

УРЦ - середній по підприємству цільовий рівень рентабельності витрат обігу, у %

Моно­польна фірма максимізує прибуток, встановлюючи ці­ну, за якої граничний дохід більший від граничних витрат. Однак, оскільки МК < Р, то звідси випливає, що МС < Р.

У перспективі, тобто у довгостроковому періоді, мо­нополія збільшує випуск продукції, щоб Р = МК = МС.

Цінова дискримінація монополістична практика встанов­лення різних цін на однаковий товар, що, як правило, застосо­вується стосовно товару, який покупці не можуть перепродати.

Війна цін цикли послідовного зниження цін фірмами-суперниками.

Війна триває доти, поки ціна не буде знижена до рівня середніх витрат. За досягнення рівноваги серед­ніх витрат продавці встановлюють одну й ту ж ціну: Р =АС =МС.

На олігополістичних ринках можна спостерігати ціноутворення за принципом: витрати плюс надбавки до них (кост-плас) або ціноутворення з надбавкою. Ці­ноутворення за принципом «кост-плас» формує таку структуру олігополістичної ціни:

Р - АVС + т (АVС),

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]