Основні напрями сучасної економічної теорії є:

Неокласицизм. Заперечує необхідність втручання дер­жави в економіку, розглядає ринок як саморегульовану еко­номічну систему, здатну самостійно встановити необхідну рівновагу між сукупним попитом та сукупною пропозицією. Засновники – Маршал. Послідовники – Фрідмен,

Монетаризм. — теорія, яка приписує грошовій масі, що перебуває в обігу, роль визначального фактора у формуванні економічної кон'юнктури, розвитку виробництва і зміні обсягів валового національного продукту (ВНП). За прави­лом монетаризму приріст грошової маси (монетарної бази) має бути скоординований з темпами зростання товарної маси, динамікою цін і швидкістю обертання грошей.(

Кейнсіанство — одна з провідних сучасних теорій, яка обґрунтовує необхідність активного втручання держави в регулювання ринкової економіки шляхом стимулювання попиту й інвестицій через проведення певної кредитно-бю­джетної політики. Засновником теорії є видатний англій­ський економіст Дж. М. Кейнс. «загальна теорія зайнятості і грошей2 1936

Інституціоналізм представниками якого є Т. Веблен, Дж. Коммонс, У. Мітчелл, Дж. Гелбрейт, Я. Тінберген, Г. Мюрдаль та ін., розглядають економіку як систему, в якій відносини між господарюючими суб'єктами складаються під впливом як економічних, так і політичних, соціологічних і соціально-психологічних факторів. Об'єктами вивчення для них є "інститути", під якими вони розуміють державу, корпорації, профспілки, а також правові, морально-етичні норми, зви­чаї, інстинкти і т. ін.

Неокласичний синтез — узагальнююча концепція, пред­ставники якої (Д. Хікс, Дж. Б'юкенен, П. Самуельсон та ін.) обґрунтовують принцип поєднання ринкового і державно­го регулювання економічних процесів, наголошують на не­обхідності руху до змішаної економіки. Дотримуються прин­ципу раціонального синтезу неокласичного і кейнсіанського напряму економічної теорії.

Самостійна робота №2 Тема: Виробничий потенціал і межа виробничих можливостей

1,Виробничий потенціал і межа виробничих можливостей

2.Межа виробничих можливостей і проблеми економічного вибору

3.Змінні витрати

4.Закон зростання альтернативної вартості

Обмеженість — основний недолік умов господарської діяльності людей. Саме вона зумовлює цілу низку економічних процесів у сус­пільстві та наявних у ньому проблем. Усвідомлення цього — вихід­на точка розуміння економіки загалом

Проблема вибору полягає в тому, що внаслідок обмеженості порівняно з масштабами людських потреб завжди доводиться Обирати, на що саме витратити ці ресурси.

Альтернативна вартість — це вартість (цінність) найбільш пріоритетного серед благ, одержання якого стає неможливим за обраного способу використання обмежених ресурсів

Альтернативна вартість вибору — це та альтернатива, від якої відмовилися із найбільшими втратами.

Виробничі можливості — це можливості суспільства з виробництва економічних благ за умови повного й ефективного використання всіх наявних ресурсів за даного рівня розвитку тех­нології

Крива виробничих можливостей (КВМ) — це геометричне місце точок (варіантів) поєднання кількісних значень двох благ, які могли бути вироблені за повного використання всіх наявних ре­сурсів