- •1.Сутність, роль і місце відносин власності в суспільному виробництві
- •2.Основні типи та форми власності, та їх характеристика
- •3.Реформування відносин власності в економіці України
- •Висновок
- •Використана література
- •Лекція:Функції держави в економічному ринку
- •Механізм державного регулювання ринкової економіки
- •Держава як власник і активний суб’єкт ринку
- •Приватизація та роздержавлення власності
- •Правова регламентація підприємницької та комерційної діяльності
- •Державна підтримка малого бізнеса
- •Податкова політика
- •Соціальний захист та соціальні гарантії
- •Державне регулювання цін
- •Державна регламентація обліку та звітності
- •Кадрова політика
- •Зовнішньоекономічні зв’язки та політика держави
- •Розробка державних програм і прогнозів
- •Використана література
- •Їх суть та значення
- •1.Характеристика та суть принципів розміщення продуктивних сил
- •2.Значення принципів розміщення продуктивних сил
- •Висновок
- •Список використаної літератури
- •Лекція:Основні форми міжнародних економічних відносин
- •Список використаних джерел
- •Лекція:Суспільне виробництво
- •1. Суспільне виробництво: суть, структура
- •2. Основні фактори суспільного виробництва
- •Список використаних джерел
- •Лекція:ринкова економіка
- •1. Місце держави в ринковій економіці
- •2. Методи і форми регулювання ринкової економіки
- •Висновок
- •Список використаної літератури
- •Лекція:Народонаселення, соціальна зайнятість і соціальний захист населення
- •1.Народонаселення
- •2. Соціальна зайнятість
- •3.Соціальний захист населення
- •Висновок
- •Список використаної літератури
- •Лекція:Гроші та закони грошового обігу
- •Висновки
- •1. Походження і функції грошей
- •2. Функції грошей
- •3. Грошовий обіг і закони грошового обігу
- •Висновки
- •Список використаної літератури
- •Лекція:Національна економіка
- •1. Суть і значення національної економіки. Об’єкти і суб’єкти національної економіки
- •2. Державний бюджет
- •3. Циклічність як форма розвитку економіки
- •Література
- •Лекція:Трансформація форм власності в Україні
- •1.Суспільна власність
- •2.Необхідність різноманітних форм власності
- •3.Приватна власність
- •Висновок
- •Список літератури
- •Лекція:Гроші
- •1. Філософські погляди Платона про цінність грошей
- •2. Філософські та економічні погляди Арістотеля на природу грошей
- •3. Інші філософи та вчені про цінність грошей з точки зору економіки, психології та філософії
- •4. Походження, суть та вартість грошей
- •5. Функції грошей
- •Висновок
- •Список використаної літератури
- •Лекція:Суспільне виробництва. Матеріальне і не матеріальне виробництво
- •1. Суспільне виробництво
- •1.1 Суть і структура
- •1.2 Основні фактори суспільного виробництва
- •2. Матеріальне і нематеріальне виробництво
- •Висновок
- •2.Власність як економічна категорія
- •3.Права власності
- •4.Структура власності
- •5.Типи та форми власності
- •6.Одержавлення має такі форми прояву
- •7.Роздержавлення і приватизація власності: сутність, цілі, завдання
- •Список літератури
- •Лекція:Функції держави в умовах ринку
- •1. Теоретичні засади економічної ролі держави
- •2. Необхідність, суть та основні функції державного регулювання економіки
- •3. Основні форми і методи державного регулювання економіки
- •Висновки
- •Використана література
- •Лекція:Міжнародна економіка
- •1.Міжнародні економічні відносини і теорія порівняльних переваг
- •Структура імпорту
- •Платіжний баланс
- •Валютний курс
- •Висновок
- •Список використаної літератури
- •Лекція:Функціонування ринку
- •1. Попит і закон попиту
- •2. Пропозиція і закон пропозиції
- •3. Ринкова ціна (ціна рівноваги)
- •Висновок
- •Список використаної літератури
- •Лекція:Гроші та закони грошового обігу
- •Висновки
- •1. Походження і функції грошей
- •2. Функції грошей
- •3. Грошовий обіг і закони грошового обігу
- •Висновки
- •Список використаної літератури
- •Лекція:Біржі і біржова діяльність. Закони України
- •2. Поняття та юридичні ознаки біржі, її функції і обов’язки
- •3. Види біржових угод та правила біржової торгівлі
- •4.Правовий статус фондової біржі та захист громадян- інвесторів на фондовому ринку
- •Висновок
- •Список використаної літератури
- •Лекція:Менеджмент та меркетинг в підприємницькій діяльності
- •Введення
- •1. Фінансування маркетингу
- •1.1. Забезпечення маркетингової програми
- •2. Планування маркетингу
- •2.1. Основні завдання планування
- •3. Маркетингові програми
- •Висновок
- •Список використаної літератури
- •Лекція:Результати та показники ефективності суспільного виробництва
- •Вступ. Суспільне виробництво: суть, структура
- •2. Результати суспільного виробництва і його ефективність
- •1.1 Результативність суспільного виробництва
- •1.2 Ефективність суспільного виробництва та її визначення
- •Висновки
- •Список використаної літератури
- •Лекція:Результати суспільного виробництва і його ефективність
- •Висновок
- •Список використаної літератури
- •Лекція:Основи економічної теорії предмет і методи пізнання
- •1.Зародження економічної теорії та основні етапи її розвитку
- •2.Предмет I функцiї економiчної теорiї Предмет економiчної теорiї
- •Функцiї економiчної теорiї
- •3.Методологія економічної науки Сутність методології
- •Загальнонауковi методи
- •Спецiальнi методи
- •Використана література
- •Лекція:Інфляція та її суть
- •2.Скорочення податків у світі «концепції пропозиції»
- •А) Регулювання цін за умов інфляційної нестабільності
- •3.Класична й кейнсіанська теорія рівноваги ринку праці
- •4. Міжнародна торгівля. Теорія порівняних переваг
- •Список використаної літератури
- •Лекція:Інфляція та основні методи боротьби з інфляцією
- •1. Сутність та ознаки інфляції
- •1.1 Сутність інфляції
- •1.2 Причини інфляції
- •1.3 Особливості кризи в Україні
- •2. Антиiнфляцiйна полiтика держави, методи боротьби з інфляцією
- •2.1 Методи антиiнфляцiйного оподаткування
- •2.2 Скорочення податкiв у свiтi “концепцiї пропозицiї”
- •2.3 Регулювання цiн в умовах iнфляцiйноi нестабiльностi
- •Висновки
- •Список літератури
- •Лекція:Витрати виробництва
- •1.Сутність і види витрат виробництва
- •2. Граничні витрати
- •3.Середні витрати
- •4.Закон спадної віддачі
- •5.Оцінка витрат виробництва
- •Використана література
- •Лекція:Глобальні проблеми сучасності
- •1.Глобальні проблеми, їх класифікація й ознаки
- •2.Проблема збереження миру та роззброєння
- •3. Інші глобальні проблеми сучасності
- •Список використаної літератури
- •Лекція:функції грошей
- •I. Походження, суть та функції грошей
- •1.1. Походження грошей
- •1.2. Суть та функції грошей
- •II. Види грошей. Грошові агрегати
- •2.1. Види грошей
- •2.2. Грошові агрегати
- •III. Еволюція грошей у XX ст.
- •Висновки
- •Cписок використаної літератури
- •Лекція:Капітал і наймана праця
- •1. Капітал як економічна категорія
- •2. Капітал і праця
- •Література
- •Лекція:Сутність відносин власності
- •1.Сутність відносин власності
- •2.Еволюція відносин власності
- •Індивідуальна власність як вихідна ланка відносин власності
- •Принципи формоутворення власності
- •Домінуючий об’єкт власності
- •3.Новітні тенденції у розвитку відносин власності
- •Література
- •Лекція:предмет і метод пізнання
- •3 Виникнення та основні етапи розвитку економічної теорії.
- •1.Людина та економіка
- •2.Предмет та метод економічної теорії
- •Виникнення та основні етапи розвитку економічної теорії.
- •Список літератури
1.2 Ефективність суспільного виробництва та її визначення
Найважливішим якісним показником суспільного виробництва є його ефективність. У найзагальнішому плані ефективність означає ефективний розвиток кожної зі сфер суспільного відтворення (безпосереднього виробництва, обміну, розподілу і споживання), або народногосподарську ефективність, нерозривно пов'язану з рухом сукупного суспільного продукту, тобто ефективність виробництва цього продукту, ефективність його обміну тощо.
Розрізняють соціальну й економічну ефективність.
Соціальна ефективність — відповідність господарської діяльності основним соціальним потребам і цілям суспільства, інтересам окремої людини.
Важливим показником соціальної ефективності є виробництво товарів народного споживання та послуг в загальному обсязі виробництва, а також у співвідношенні до витрат суспільної праці за певний період, переважно за рік. У розвинутих країнах частка товарів народного споживання (в тому числі послуг) у ВНП становить майже 70%, а виробництво засобів виробництва — до 30%. Основними показниками соціальної ефективності є зростання суспільного добробуту, тобто рівня забезпеченості населення матеріальними і нематеріальними благами. Крім того, соціальна ефективність конкретизується в таких категоріях, як соціальні витрати (забруднення довкілля, рівень захворюваності нації, рівень злиденності тощо) і соціальні блага (рівень освіти, здоров'я, життєвий рівень та ін.).
У СРСР існувала обернена пропорція у співвідношенні цих двох груп, що свідчило про значно більшу ефективність економіки розвинутих країн, з одного боку, та витратний характер економіки колишнього Союзу — з іншого. В Україні протягом 1991—1999 pp. частка товарів народного споживання скоротилася з 30 до 23%, що означає погіршення показників соціальної ефективності.
Економічна ефективність — досягнення найвищих результатів за найменших витрат живої та уречевленої праці.
Економічна ефективність є конкретною формою вияву дії закону економії часу. За капіталістичного способу виробництва узагальнюючим показником економічної ефективності є норма прибутку. Для народних підприємств у розвинутих країнах Заходу головна мета — не максимізація прибутку, а максимізація чистого прибутку на одного зайнятого, що не виключає необхідності використання показника норми прибутку.
У західній економічній літературі набуло поширення поняття «парето-ефективність» (від імені італійського економіста В. Парето), згідно з яким економічна ефективність національної економіки — це такий її стан, за якого неможливо збільшити ступінь задоволення потреб хоча б однієї людини, якщо при цьому не погіршується становище інших членів суспільства.
Конкретнішими показниками економічної ефективності є продуктивність праці, матеріаловіддача і матеріаломісткість продукції, економічна ефективність капітальних вкладень, нової техніки, енергомісткість продукції та ін.
Основними напрямами зростання економічної ефективності в Україні можуть бути: істотне зниження енергомісткості (витрати енергії на одиницю продукції в Україні майже в 3,5—5 разів перевищують аналогічні витрати у розвинутих державах, нафти — у 8—10 разів), матеріаломісткості (витрати матеріалів та ресурсів в Україні на одиницю продукції у 2—3,5 раза вищі, ніж аналогічні показники в країнах Заходу), зростання фондовіддачі тощо.
Ефективність суспільного виробництва — найважливіша узагальнююча характеристика результативності суспільного виробництва, яка відображає відношення величини створених товарів і наданих послуг до сукупних витрат суспільної праці.
У найзагальнішій формі вона виражається формулою:
Ефективність суспільного виробництва = (результат) / (витрати) .
У масштабі народного господарства ефективність суспільного виробництва вимірюється відношенням розмірів створеного впродовж певного часу національного доходу до витрат суспільної праці; у масштабах галузі, об'єднання, підприємства — відношенням величини чистої продукції до витрат суспільної праці в кожній із цих ланок народного господарства. Водночас для розмежування результатів ефективності на мікроекономічному рівні виділяють категорію «виробнича ефективність».
Обчислюють виробництво продукції на душу населення за обсягом валового національного продукту, національного доходу, продукції промисловості, сільського господарства, наданих послуг тощо. Його розрахунок здійснюється діленням обсягів ВНП або національного доходу та інших макроекономічних величин на середньорічну кількість населення.
В абсолютних величинах найбільшу кількість продукції на душу населення виробляють у Швеції, Швейцарії, Голландії та Ісландії. За ними йдуть США, Японія, Німеччина та інші країни. В Україні, за даними Світового банку, виробництво ВВП на душу населення становило в 1990 р. до 5200 дол., а за роки кризи знизилося до 2606 грн. у 1999 p., що у доларовому еквіваленті становило менше 500 дол., внаслідок чого Україна була віднесена до слаборозвинутих держав. У наступні роки цей показник зріс, але відставання від розвинутих країн за ним у 2000—2004 pp. теж збільшилося.
Із зростанням інтернаціоналізації технологічного способу виробництва все більшого значення набуває ефективність зовнішньоекономічної діяльності, що вимагає виокремлення в народногосподарській ефективності інтернаціонального аспекту, або категорії «інтернаціональна ефективність».
Між економічною і соціальною ефективністю існує суперечність, яка є формою руху суперечності між виробництвом і споживанням. Для того, щоб ця суперечність сприяла соціально-економічному прогресу суспільства, необхідно уникати як зрівнялівки у розподілі матеріальних благ, так і надмірної нерівності, тобто досягати оптимуму. За його відсутності руйнуються стимули до праці, знижується ефективність суспільного виробництва, зростає прагнення змінити існуючий лад.
Ефективність суспільного виробництва — складна й багатопланова категорія, її окремі складові вимірюють за допомогою конкретніших показників. Для цього отриманий результат (національний доход, або чистий продукт) слід зіставляти з окремими факторами процесу виробництва. Так, продуктивність праці визначають як відношення кількості продукту П до кількості зайнятих у його виробництві за певний проміжок часу Р:
Пп = П / Р .
Обернений показник — трудомісткість — відношення кількості зайнятих до величини створеного ними продукту. Визначають його за формулою:
Тп = Р / П .
Він показує, скільки праці витрачається на виробництво одиниці продукції.
Продуктивність праці — найважливіший показник прогресивності технологічного способу виробництва та відносин економічної власності, який свідчить про використання робочої сили. За продуктивністю праці у промисловості Україна відставала від розвинутих країн майже в 5—6 разів, у сільському господарстві — в 7—8 разів. Таке відставання в сільському господарстві означає, що один працівник у цій сфері в розвинутих країнах створює таку кількість продукції, якою можна прогодувати до 130 осіб, а в Україні — менше 15. За роки незалежності відставання України від розвинутих країн за рівнем продуктивності праці подвоїлось.
Фондовіддача — відношення вартості продукту до засобів праці (основних виробничих фондів). Вона виражає ефективність використання засобів праці або показує, скільки виробляється готової продукції на одиницю основних виробничих фондів. Щоб підвищити фондовіддачу устаткування, необхідно використовувати його у 2—3 зміни. Фондовіддача в матеріальному виробництві України У 1991—1997 pp. знизилася майже на 35%, а на початку XXI ст. — дещо зросла.
Фондомісткість продукції (обернений показник фондовіддачі) — відношення вартості основних виробничих фондів до вартості створеного продукту.
Матеріаловіддача — відношення вартості продукту до предметів праці (матеріальних витрат). Зниження матеріаловитрат в Україні на 1 грн. дало б змогу додатково отримати десятки мільйонів гривень національного доходу.
Матеріаломісткість продукції (обернений показник матеріаловіддачі) — відношення матеріальних витрат до вартості продукту.
Продуктивність праці, фондовіддача і матеріаловіддача є основними показниками ефективності виробництва. З її підвищенням зростають продуктивність праці, фондовіддача і матеріаловіддача, поліпшується якість продукції. Водночас на практиці можна спостерігати різноспрямований рух цих основних показників. Так, підвищення якості продукції може супроводжуватися застосуванням дорожчих матеріалів, тобто зменшенням фондовіддачі (або зростанням фондомісткості). Тому для всебічного визначення ефективності праці використовують інтегруючий показник, який враховує різноспрямованість руху окремих показників:
Е = (Чп) / (П + М + & + Ф)
де Е — ефективність виробництва; Чп — чистий продукт з урахуванням його складу й якості; П — витрати живої праці; М — кількість витрачених матеріалів; Ф — витрати засобів праці (основних виробничих фондів); & — коефіцієнт приведення до єдиної розмірності, який дає змогу узагальнити витрати і вкладення.
Економічну ефективність слід розглядати як раціональне й ефективне використання не лише одного з факторів виробництва (наприклад, робочої сили), а й усіх виробничих факторів (речові фактори виробництва), управління виробництвом та ін., що передусім залежить від їх оптимального розподілу.
Економічну ефективність необхідно зіставляти із соціально-економічною оптимальністю, яка передбачає здійснення державою такої макроекономічної політики (за допомогою оподаткування кінцевих доходів, соціальних витрат, кредитно-грошової політики та ін.), яка б не гальмувала стимулів до праці, до підприємницької діяльності тощо, з одного боку, і не породжувала бажання прожити лише за рахунок соціальних витрат держави — з іншого.