7. Корпоративні комп’ютерні мережі

7.1. Загальні принципи побудови корпоративних мереж

Корпоративні мережі передавання даних охоплюють, як правило, всі підрозділи окремої організації (корпорації, фірми), які можуть бути розташованими на великій території (місто, держава, континент). До їх складу можуть входити декілька як локальних (LAN), так і глобальних (WAN) мереж. Вони можуть використовувати складне комунікаційне обладнання і багатофункціональну апаратуру передавання даних, різноманітні лінії зв’язку, в т.ч. телефонні канали, радіо і супутниковий зв’язок.

В залежності від масштабу організації, комп’ютерні мережі, які їй належать, поділяються на мережі відділів, мережі кампусів (міжбудинкові мережі) та корпоративні мережі.

Мережі відділів будуються, як правило, на базі однієї з базових технологій (найчастіше - Ethernet), містять невелике число комп’ютерів (до 50) і розміщені в границях одного будинку. Метою побудови таких мереж є забезпечення колективного доступу до дорогих розподілених ресурсів (прикладних програм, баз даних, периферійного обладнання ). Вони, як правило, не діляться на підмережі і не вимагають для свого обслуговування висококваліфікованого адміністратора. Фізичним середовищем таких мереж є, здебільшого, кабелі на основі скручених пар і коаксіальний кабель.

Мережі кампусів складаються з окремих підмереж і охоплюють декілька будинків, розміщених на площі в декілька квадратних кілометрів. Для них характерна неоднорідність апаратного і програмного забезпечення. Окремі підмережі можуть будуватися на базі різних мережевих технологій (сімейство технологій Ethernet, технології FDDI, Token Ring та ін.). Основна мета побудови мережі кампусів – доступ до відомчих баз даних та інших розподілених ресурсів. Для з’єднання підмереж між собою використовують повторювачі, концентратори, комутатори, шлюзи та маршрутизатори. Фізичне середовище мережі кампусів – це кабелі на основі скручених пар, коаксіальний та оптоволоконний кабель, на якому будують магістральні лінії зв’язку.

При побудові корпоративних мереж останнім часом досить часто застосовують також канали безпровідного зв’язку, які для передавання даних використовують електромагнітні хвилі різних частотних діапазонів.

За своєю структурою корпоративні мережі відносяться, як правило, до класу об’єднаних мереж, до складу яких входять різнорідні, побудовані за різними технологіями локальні і глобальні мережі. Для них є характерним використання тисяч персональних комп’ютерів, сотень серверів, різноманітних операційних систем і пакетів прикладних програм, великих об’ємів даних, які зберігаються у спільних базах даних.

Більшість корпоративних мереж використовують поширену мережеву операційну систему Windows NT із стеком комунікаційних протоколів ТСР/ІР і відносяться до класу internet або intranet, тобто з правом виходу, або без права виходу у "всесвітню павутину" Internet.

Для мереж, які не мають виходу в Internet і працюють в автономному режимі стандарти Internet передбачили групу ІР-адрес, які не обробляються маршрутизаторами. Міжнародна організація IANA встановила три діапазони IP-адрес для використання їх в мережах Іntranet: клас А: 10.0.0.1 - 10.255.255.1; клас В: 172.16.0.1-172.31.255.254; клас С: 192.168.0.1 -192.168.255.254.

При використанні IP-адрес з цього адресного простору організація не зобов’язана отримувати дозвіл на їх використання.

Корпоративна мережа класу Intranet може підключатись до мережі Internet через proxy-сервер, який має один або декілька зовнішніх мережевих адаптерів із зареєстрованими IP-адресами.

З метою зменшення чутливості корпоративної мережі з великим числом хостів до широкомовного трафіку, а також для покращення адміністрування та захищеності її доцільно розбити на декілька підмереж, тобто структуризувати. У відповідності до вимог стандарту RFC 950 структуризацію мережі проводять шляхом її розбиття на окремі підмережі з використання масок як змінної, так і постійної довжини При цьому під ідентифікатори підмереж виділяють старші біти адресного поля вузлів виділеної ІР-адреси певного класу, а підмережі з’єднуються між собою з допомогою маршрутизаторів або комутаторів 3-го рівня.