Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
книга з економіки.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
10.11.2019
Размер:
2.15 Mб
Скачать

Висновок

Розглядаючи сутність грошей ми можемо прийти до висновку, що гроші, як економічна категорія, обслуговують всі сфери ринкових відносин, що базуються на еквівалентному товарному обміні, виконуючи при цьому чотири функції.

Сучасні гроші є засобом обміну й мірилом вартості, а також засобом збереження вартості і законним платіжним засобом. Цю останню властивість грошам надає держава, яка через своє законодавство та спеціальні інститути взагалі керує грошовим обігом країни.

Гроші можуть мати свою власну цінність (товарні або металеві) і цінність похідну від функцій, що їх вони виконують ¾ кредитні гроші. Функцію нагромадження гроші можуть успішно виконувати тільки при збереженні їх вартості тобто при незмінному загальному рівні цін.

Гроші мають свою специфічну форму прояву. Тому в господарській практиці назву грошей можуть носити: національні грошові знаки; іноземна валюта; запаси на банківських рахунках (депозитні та електронні гроші); кошти витраченні на придбання цінних паперів; боргові зобов¢язання, які використовуються для платежів тощо. Аналіз функцій грошей вимагає розгляду не тільки кожної функції зокрема, але і їх разом як єдиного цілого. У сукупності вони забезпечують реальний рух грошей тобто функціонування грошової маси.

С.254

Список використаної літератури

Історія економічних вчень. Підручник / За ред. Бєлозерського М.В. – Харків, 2000.

Гроші і кредит (основи функціонування) / За ред. Івасіва Б.С. – Тернопіль, 1998.

Ярошевський Д.І. Філософські аспекти економічної діяльності людства. – М., 1988.

Лекція:Суспільне виробництва. Матеріальне і не матеріальне виробництво

Зміст

Вступ

1. Суспільне виробництво

1.1 Суть і структура

1.2 Основні фактори суспільного виробництва

2. Матеріальне і нематеріальне виробництво

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Багато всевідомих істориків, філософів, економістів, письменників, людей інших професій, вважали політичну економіку однією з провідних наук. Окремі проблеми економічної тероії (наприклад, вартість, ціна, гроші, пдатки та інші) досліджувались ще у працях мислителів Стародавньої Греції – Платона, Арістотеля. Саме слово “економіка” походить від грецького слова “oiconomia” і складається із слів “oicos” – дім, домашнє господарство, і “nomos”- закон, що означає “управління господарством”. Вона нерозривно пов’язана з виробництвом матеріальних благ. Відомий економіст П. Самуельсон стверджує, що предметом економіки є:

1) наука, що вивчає, як люди здійснюють організацію виробництва і споживання;

2) наука про дії, що включають обмінні операції між людьми;

3) наука, що вивчає, як люди роблять вибір, щоб використати рідкісні ресурси для виробництва різних товарів та їх розподілу;

4)наука, що вивчає людей, у їхньому діловому житті;

5)наука, що вивчає багатство;

6)наука, що вивчає, як можна вдосконалити суспільство.

Об’єктом економічного дослідження, як ми вже знаємо, є економіка.

Економіка – це особлива сфера життя суспільства, що охоплює виробництво товарів та послуг, обмін ними, та розподіл створених у суспільстві благ та їх споживання. Виробництво в економічному розумінні – це спосіб поєднання виробничих ресурсів: землі, праці, капіталу, та їх узгодженого (капіталу) цілеспрямованого використання, а також поєднання різних сфер, галузей, видів виробництва, що грунтується на суспільному поділі праці.

Важливим завданням економічної теорії є вивчення досвіду світового розвитку, запозичення на цій основі найбільш прогресивних економічних форм розвитку світової цивілізації.

Економіка складається з окремих галузей і їх комплексів, які об’єднані в певну економічну систему.

Матеріальне виробництво охоплює ті підприємства і галузі, що виробляють матеріальні блага (промисловість, сільське господарство, будівництво), а також ті, що виробляють матеріальні послуги (транспорт, торгівля, комунально господарство, побутове обслуговування, ремонт і пошиття одягу та ін.)

Нематеріальне виробництво охоплює галузі, в яких створюється нематеріальні блага ( духовні та інші цінності), а також надають нематеріальні послуги ( охорона здоров’я, освіта, тощо).