Висновки

З вищенаведеного можна зробити наступні висновки:

Суть грошей, як загального еквівалента з найбільшою повнотою проявляється в функціях, які вони виконують:

1) Міра вартості. Суть її полягає в тому, що саме в грошах виражена вартість усіх товарів.Грошовий вираз вартості набуває форму ціни. Вартість золота, як і будь-якого товару, визначається кількістю суспільно необхідної праці, затраченої на його виробництво.

2) Засіб обігу. З появою грошей відбувається перехід від безпосереднього обміну товару на товар ( Т – Т ) до складнішої форми обігу ( Т – Г – Т ).

Тут гроші виконують роль посередника в процесі обміну товарів. Якщо простий обмін товарами обмежений у часі і просторі, то перехід до товарного обігу дозволяє, продавши товар , не купляти інший або, продавши на одному ринку, купити необхідний товар зовсім на іншому.

3) Засіб нагромадження. Товаровиробник продає

товари, а виручені гроші не перетворює в інші товари, вилучає їх з обігу. Таким чином вони стають скарбом.

4) Засіб платежу. Ця функція проявляється при виплаті заробітної плати, податків, плата за оренду землі, приміщень, навчання та ін. Гроші стають засобом платежу саме тому, що вони є мірою вартості і засобом обігу.

5) Світові гроші. Взаємодія національного і світового ринку, вихід товарного обігу за межі окремих країн, міжнародна торгівля породжують цю функцію.

На кількість грошей, необхідних для сфери обігу, великий вплив має функція грошей як засобу платежу. Адже продаж товарів у кредит означає, що тепер для їх руху гроші не потрібні. Порушення відповідності кількості паперових грошей і необхідного для обігу золота – призводить до негативних наслідків. Якщо в обігу більше грошей, ніж це потрібно згідно з даним законом, неминуче з’являються гроші, які не мають товарного покриття.

С.264

Список використаної літератури

1. Башнянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Політична економія. – К.: Ніка – Центр, 2000. – С. 146-164.

2. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії.-К.: Вища школа, 1995.

3. Дзюбик С., Ривак О. Основи економічної теорії. – К.: Вища школа, 1994, Гл.1.

4. Клімко Г.Н., Нестеренко В.П. Основи економічної теорії. – К.: Вища школа, 1997.

5. Мочерний С.В. Основи економічної теорії. – К.: Видавничий центр “Академія”, 1998.

6. Ніколенко Ю.В. Основи економічної теорії. – К.: Либідь, 1998.

7. Самуэльсон П. Экономикс. В 2-х томах. Т.1. – М.: Высшая школа, 1992.

Лекція:Біржі і біржова діяльність. Закони України

Зміст

Вступ

1. Поняття та юридичні ознаки біржі, її функції і обов’язки

2. Види біржових угод та правила біржової торгівлі

3. Правовий статус фондової біржі та захист громадян-інвесторів на фондовому ринку

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Біржа визначається як сукупність осіб, що постійно в певному місці здійснюють торговельні операції шляхом укладення певного виду угод. 

Основними законами, що регулюють біржову діяльність в Україні є: закони: “Про товарну біржу” і “Про цінні папери та фондову біржу”.

Закон України “Про товарну біржу” визначає умови створення та діяльності товарних бірж на території України. Згідно з ч. 1 ст. 1 цього закону товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має на меті надання послуг щодо укладання біржових угод, виявлен­ня товарних цін, попиту і пропозицій товарів, вивчення, упо­рядкування і полегшення товарообороту і пов'язаних з ним торговельних операцій. Основна її мета — сприяти зведенню в одному місці (на біржі) попиту і пропозиції на певні товари, обслуговування їх обороту. Це характеризує біржу як економічну категорію.