Тема 4. Книжкова справа як система

книги (папір, друкарські фарби, друкарські машини та ін.), органі­зація праці в поліграфічній промисловості, економічні основи роботи друкарень і т. д. не можуть, як зазначав ще свого часу А. Барсук, бути зарахованими до книгознавства ні з точки зору об'єкта і методів, ні з точки зору змісту.

Інакше кажучи, інженерні аспекти виробництва книги де-юре знаходяться за межами книгознавства. Однак, жоден фахівець книжкової справи, від теоретика до практика, не може вважати себе таким фахівцем, якщо він не орієнтується в технічних про­блемах виробництва книги. Більш того, саме деякі книгознавці вважають, що книгознавство повинне більш активно займатися проблемами поліграфії.

Як зазначав К. Мігонь у згадуваній вище його праці, виходя­чи з функціональної концепції книгознавства, книгознавці ма­ють цікавитися тими аспектами, чи точніше, наслідками полігра­фічних процесів, які не тільки є етапами книговидання, але й одночасно і безумовно визначають функціональні риси книги та її життя в суспільстві. Отже, де-факто книгознавство цікавиться і такими елементами видавничого процесу, як продуктивність друкарських машин, якість продукції, вартість виробництва, його темпи і т. п. (6).

За видавничою справою повністю залишаються питання ви­давничого планування та прогнозування, тематичний репертуар, характер видань, їх тиражі, ціни і т. д. Однак видавець не вирі­шить успішно ці питання без орієнтації в сутності і специфіці друкарської справи. Тому варто ще бодай коротко зупинитися на загальній характеристиці книгодрукування.

Поліграфія пройшла тривалий і складний шлях розвитку, від винаходу книгодрукування Й. Гутенбергом (умовно 1440 р.) до наших днів. Уже в XVI ст. вона набула характеру розвинутої ма­нуфактури. З винаходом у XIX ст. друкарської машини в полі­графії відбувається промислова революція, яка ознаменувалася створенням поліграфічного машинобудування.

У середині XX ст. відбувається перехід до електронних засобів виготовлення друкарських форм для всіх засобів друку, широке застосування рулонного офсетного друку на високошвидкісних машинах, створення автоматизованих поточних ліній оздоблю­вальних цехів, комплексна механізація та автоматизація всього виробництва, використання фототелеграфної техніки.

87

Низовий М.А. Вступ до книгознавства

Технологія традиційної поліграфії складає 3 основних груп виробничих процесів: формні, друкарські (власне поліграфічні та оздоблювальні. Формні процеси спрямовані на виготовленн друкарської форми - пристосування чи обладнання, що форму кольоровий шар у відповідності з конфігурацією образотворчи елементів оригіналу. Завдання друкарських процесів - отримай ня безлічі друкованих відбитків, які відтворюють оригінал. Оз доблювальні процеси завершують виготовлення друкованої про дукції.

Якщо найкоротше відповісти на питання: на що розрахову (або чого чекає) книжкова справа від поліграфії, то відповідь буд одна - технічними засобами реалізувати підготовлений видавця ми проект-макет кожної книги і забезпечити в необхідні кількості і якості її тиражування.

Отже, хоча поліграфія лише частково входить до склад книжкової справи, однак залишається її органічною і не­від'ємною частиною, без якої книжкова справа не може функ­ціонувати як система (7)

Третьою складовою частиною книжкової справи є бібліогра­фія. „Третьою" за рахунком ми її називаємо досить умовно, бо через свою поліфункціональність (багатофункціональність) бібліографія тісно взаємопов'язана з усіма ділянками книжкової справи і супроводжує книгу (нерідко „випереджаючи" її) від ви­никнення до її кінцевої мети. Наприклад, видавництво тільки починає готувати книгу до друку, однак завчасно інформує (різними засобами перспективної бібліографії) про її майбутнє видання.

В подальшому бібліографічна інформація про книгу (видан­ня) відчужується від неї і починає самостійне життя, багаторазо­во й багатоаспектно з'являючись в різноманітних бібліографіч­них посібниках та базах даних, опосередковано відбиваючи суспільну зацікавленість до цього видання. Врешті-решт, бібліографія зберігає пам'ять про книгу навіть тоді, коли вона зникає з вжитку фізично.

Суттєво й те, що бібліографія присутня в усіх галузях людсь­кої діяльності, які забезпечують виробництво, накопичення, збе­реження, розповсюдження і всебічне використання документаль­них джерел соціальної інформації. Тому впровадження в бібліо­графію сучасних методів роботи не є лише її внутрішньою справою,

88