Тема 3. Типологія книги

іоться) сучасними засобами запису інформації. При цьому не слід шбувати, що і книги (ширше — документи) є творами духовної і м.періальної діяльності людини, призначеними для розпов­сюдження інформації в суспільстві.

Поняття ..літературний твір" є різновидом словесної (вербаль­ної) фіксації інформації. Зароджуючись у думці автора як суб'єктивна форма існування він стає справді літературним тво­ром лише у письмовій формі. Належачи до будь-якого виду твор­чості (наукової, художньої, публіцистичної), поняття „літератур­ний твір" все ж таки найбільше тяжіє до поняття „художня літе­ратура". Це стосується й терміна ..твір писемності", який інколи иживають як синонім „літературного твору", хоча „писемність" охоплює твори з будь-якою „мовою" (засобами) їх виконання.

Широковживане поняття (категорія) „література" в прямому розумінні означає один із основних видів мистецтва — мистецтво слова. У більш широкому розумінні цей термін означає сукупність будь-яких писемних творів людської думки, що має суспільний інтерес. Однак у звичному і більш строгому значенні літературою називають твори художньої писемності.

У книгознавстві поняття „література" вживається у досить широкому контексті, де „літературою" називають будь-яку су­купність літературних творів, об'єднаних за ознаками спільності змісту, цільового і читацького призначення та ін. (сільськогос­подарська література, довідкова література, дитяча література). Некоректним є вживання терміна "література" стосовно неліте-ратурних творів („образотворча література").

Широковживаним у сучасному книгознавстві є поняття „твір друку", в якому підкреслюється, перш за все, спосіб його вико­нання. Все було б добре, коли б способом друку виготовляли лише документи, а не й інші вироби: тканини, гроші, шпалери та інше. Більш того, навіть продукція поліграфічної промисловості скла­дається з двох різновидів - з власне видань і акцидентної про­дукції (поліграфічне відтворення бланків, анкет, запрошень, афіш

і т.д.).

„Твір друку" у книгознавчому розумінні цього поняття - це твір, що відтворився у виданні або увійшов до його складу. Тому, щоб уникнути багатозначності (полісемії) цього терміна, пропо­нується будь-який виріб поліграфічного виробництва називати „поліграфічним виробом", їх сукупність - „поліграфічною про-

59

Низовий М.А. Вступ до книгознавства

дукцією", а твори, що увійшли до видання - творами друку, дру­кованою продукцією.

Однак, як нам здається, це не вирішує проблеми „розмежу­вання", бо видання - твори друку також підпадають (в широко­му значенні) під терміни „поліграфічний виріб" - „поліграфічна продукція". Тим більше, що, приміром, ті ж самі тканини є виро­бом не поліграфічної, а легкої промисловості. Хоча їх (тканин) художнє оздоблення, скоріш за все, запозичене з поліграфії...

Як бачимо, до створення якоїсь завершеної логічної (ієрархіч­ної) класифікації в типології книги (її видів, типів і т. д.) у книго­знавстві ще далеко. Однак це не заважає визнати, що класифі­кації категорій книги (творів, літератури, видань тощо) право­мірно називати типологічними. Бо: 1. Поняття „тип" є основою типологізації і відрізняється один від одного сукупністю певних ознак; 2. Типологія, на відміну від семантичних класифікацій (УДК, ББК), не спирається на зміст, тему чи галузь певного твору чи видання.

Отже, типологічні класифікації можуть розроблятися само­стійно від семантичних або ж слугувати до них додатковими роз­ділами. Це підтверджують нині існуючі семантичні класифікації, де існують типологічні підрозділи („довідники", „дитяча літера­тура") чи спеціальні додаткові „Таблиці типових ділень".

3.2 Типологія книги і стандартизація видавничої термінології