Тема 4. Книжкова справа як система

Як бачимо, схема відображає функціональний підхід її автора Ю книги і книжкової справи (у верхній частині фактично перера-Ковані виробничі цикли, які проходить твір на шляху до читача), її також ідею комплексності книгознавства (в нижній частині — перелік наукових дисциплін, що складають книгознавство).

Запропонована А. Барсуком схема критикувалася за методо-погічну невитриманість, однобокий підхід до книги і книжкової справи, надмірний (чи, навпаки, недостатній) перелік галузей практичної діяльності і відповідних їм наукових дисциплін та ін. Однак, незважаючи на це, схема мала незаперечні переваги. Л саме: 1. В ній вперше книжкова справа поділена на практичну і наукову її складові (чого не було у Лісовського); 2. Зроблено ди­ференційований (поіменний) перелік складових (хай для когось недостатній чи надмірний) практичної і наукової частин книж­кової справи. 3. Можливо, найголовніше — вона (схема і комен­тар до неї) стала стимулом і підґрунтям для подальшої розробки фахівцями методологічних основ книгознавства.

Це, зокрема, підтвердила ґрунтовна стаття І. Моргенштерна „Книжкова справа у єдності — головний об'єкт книгознавства" (2). В ній автор дає розлогу характеристику складових частин книжкової справи і продовжує пошук її наочного (схематичного) відтворення. Зокрема, він пропонує схему „Шлях книги", де по­казує рух книги від автора до установ її розповсюдження та вико­ристання.

В цій схемі відчутна динаміка видавничого процесу, показані основні його учасники, однак вона не відтворює повного циклу книговидання, зупиняючись на установах книгорозповсюджен­ня. Насправді ж цей цикл, як відомо, безперервний, якщо, зви­чайно, не рахуватись з формальними хронологічними обмежен­нями (квартал, рік і т. д.).

Після функціональної концепції книгознавства була запро­понована (на Другій Всесоюзній конференції з проблем книго­знавства, 1974 р.) концепція „наук, що перетинаються". її автор проф. Є. Л. Немировський обґрунтовував її необхідність тими обставинами, що поруч з загальною комплексною наукою про книгу і книжкову справу мають розвиватися окремо наукові дис­ципліни книгознавчого циклу. їх взаємовідношення з наукою варто визначати не як „включення" або „приєднання", а як „пе­ретинання". Наочно це видно, якщо уявити кожну наукову дис-

77

_к

1.1

1,2

1,КНИЖКОВА СПРАВА

1.3 1.4

1.5

16

ТВІР

Редакційно-	Оформлення	Бібліогра-	Статистика
видавнича	книги	фічна	друку
справа	("Мистецтво книш")	справа

Бібліотечна справа

Книготоргі-

вельна

справа

ЧИТАЧ

2.Книгознавство

	2.1	2,2	2.3	2.4	2,5	2.6	k
	Історія,	Історія,	Бібліогра-	Історія,	Бібліоте-	Бібліо-	| ^V
	теорія.	теорія,	фознавство	теорія.	кознавство	полістика	{ \
Історія	методика та	методика та		методика та			11сторія
	організація	організація		організація			і І СОЦІОЛОГІЯ
книги	редакційко-видаеничо) справи	мистецтва КНИГИ		статистики друку			"і читача < і <
ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ КНИГОЗНАВСТВА

Принципова схема книгознавства (за А. І. Барсуком)

_~^ттщ_^^т_щшшшг

Низовий М.А. Вступ до книгознавства