Тема 3. Типологія книги

браження знака (накреслення вічка, щільність вічка), ілюстра-инність видання, фарбованість видання, примірник, тираж.

Отже, стандарт подає 123 тлумачення професійних термінів, пов'язаних з поліграфічним виконанням видання. Не всі вони Осздоганні і довготривалі. Не обійшлося без певних прорахунків І прикрих помилок.

Про певні недоліки визначення основних понять цього стан-мртумивже говорили. Зупинимося ще на деяких, що стосуються окремих елементів видання, зокрема, титулів. У стандарті визна­чено як однопорядкові чотири їх різновиди: односторінковий, шюсторінковий, розгорнений та подвійний титули. Насправді ж На сьогодні існує два основних різновиди титульних аркушів: одноаркушевий і двоаркушевий. В свою чергу двоаркушевий ти­тул підрозділяється на розгорнений і суцільний.

Саме „аркушевий", а не „сторінковий", як подано в стандарті, бо ж в його „загальних поняттях" сказано, що „сторінка видання — один бік аркуша паперу у виданні". Тому одноаркушевий титул -це титул, розташований, як видно з його назви, на одному ар­куші, тобто на двох сторінках — лицевій і зворотній, де подаються основні і допоміжні титульні відомості про видання. По суті це — основний титул (хоч в одноаркушевому, хоч у двоаркушевому), бо на ньому подаються всі найбільш суттєві для ідентифікації видання вихідні відомості і він є основним джерелом для скла­дання його бібліографічного опису.

Те ж саме можна сказати й про двоаркушевий титул, який роз­міщується на двох аркушах, тобто на 4-х сторінках, перша з них -авантитул (чистий або частково задрукований), друга - контрти­тул, тобто той, що знаходиться навпроти основного титулу, третя — основний титул, четверта - зворот основного титулу. Коли друга і третя сторінка двоаркушевого титулу, тобто контртитул разом з лицевою сторінкою основного титулу, заповнені вихідними відо­мостями відповідно до своїх функцій, тоді вони утворюють роз­горнутий титул. Якщо ж кожна сторінка цього розгорнутого ти­тулу дзеркально повторює композицію сусідньої сторінки, тоді такий титул називають дзеркальним.

Друга і третя сторінки двоаркушевого титулу можуть також утворювати суцільний (безперервний) титул, якщо його текст і (або) зображення розгорнуті на обидві сторінки — починаються на лівій (другій) і переходять на праву (третю), утворюючи єдину цілісну композицію.

70

71

Низовий МЛ Вступ до книгознавства

Тема 3. Типологія книги

Прикро, що з переліку різновидів титулів випав такий євро­пейсько відомий, _як шмуцтитул, тобто аркуш, на лицевій стороні якого (права сторука розвороту) розташовані заголовок твору або заголовок його частини, епіграми, ілюстрації, книжкові прикра­си. Можна припу_стити> що укладачі стандарту замінили його на „допоміжний титул", визначивши його як окрему сторінку ви­дання, на якій розташовано назву рубрики.

У відповідному російському стандарті стосовно шмуцтитулу використовується назва „додатковий титул". Але ж „додатковий" це не „допоміжн_ии" Крім того, там є і самостійні визначення терміна „додатк(_)ВИй титульний аркуш", однак всі вони ніяк не схожі на визначення шмуцтитулу.

І - найголовні_ше _ якщо в нашому стандарті існує термін „до-поміжнийп титул», то в цій ситуації всі інші титули (авантитул, контртитул та інцп) автоматично стають „допоміжними".

Як бачимо, і в цьому стандарті є чимало „вузьких місць" і не-вирішених питань. Однак, це не зменшує, в цілому, його важли­вого значення в повсякденній роботі сучасних видавці в-полі-графістів і в подал_ЬШОМу удосконаленні та розвитку поліграфіч­ної термінології (з-4), [9, 11].

Розгляд проб;_Іем типології книги і тісно пов'язаної з нею стандартизації видавничої та книгознавчої термінології показує, наскільки вони є складними і гостро дискусійними. Можливо, саме тому дехто з фахівців вважає їх єдиними і найголовнішими проблемами всьогг, книгознавства. Однак, слід сподіватися, що по­ступове розв'язаная _цих проблем зніме цю гостроту і відкриє нові горизонти для подальшого розвитку „власної мови" видавничої справи і книгозна{_{5Ства> в То}му числі, зрозуміло, й типології книги.

4. Тимошик М Українські видавничі стандарти /М,Тимошик // Друкарство. - 2001. - №6. - С 18-21.

Запитання та завдання для самоконтролю

1. Поясніть значення поняття „типологія "у широкому його розумінні

1. Охарактеризуйте значення понять „класифікація ", „системати­зація", „типологізація"

2. Які існують поняття, що відображають різні стани поняття

„книга "?

4. Охарактеризуйте взаємозв 'язок між типологією книги і стан­дартизацією книговидавничої і книгознавчої термінології

5. Дайте загальну характеристику ДСТУ 3017-95 „Видання. Ос­новні види: Терміни та визначення "

4. Охарактеризуйте основні аспекти класифікації видань за ДСТУ

3017-95

7. Дайте загальну характеристику ДСТУ 3018-95 „ Видання. Полі­графічне виконання: Терміни та визначення "

7. Які терміни розглядаються у „ Загальних поняттях "ДСТУ3018-95?

9. Охарактеризуйте визначення основних термінів в „ Оформленні та виконанні сторінки видання "ДСТУ3018-95

10. Визначення яких термінів подано в „ Оформленні та виконанні блока видання "ДСТУ3018-95?

11. Охарактеризуйте визначення основних термінів в „Оформленні та виконанні покриття видання "ДСТУ3018-95

9. Визначення яких термінів подано у „Цільовому оформленні видання "

Примітки

1. Швецова-Всід_Ка г.Н. Типология книги /Г.Н. Швецова-Водка / /Книга: Исслед. и Материалы - 1983. - Сб. 46. - С. 40-59.

2. Низовий М. Про типологію - ґрунтовно і переконливо /М.Ни­зовий //Вісн. Кн. n^a™, 1999. - №7. - С 16-17.

3. Тимошик Ъ/[ Державні стандарти з видавничої справи: До пи­тання про кониепц(_ю розроблення і впровадження в практику вітчиз­няного книговидань. _м. Тимошик //Вісн. Кн. палати. - 2001. - №12. - С 9-13.

72

Низовий М.А. Вступ до книгознавства