Тема 1. Книгознавство як наука

11 ри всій важливості дефініції „книгознавства", не менше зна-

■ ні і я має визначення його об'єкта та предмета, без чого воно не мнже розглядатися як самостійна галузь наукової діяльності. Під

ктом дослідження, як відомо, слід розуміти яке-небудь ктивно існуюче явище або процес, взяті для вивчення. Пред-і >м дослідження виступає той чи інший аспект (розріз) зако­ні шостей існування об'єкта, який має принципові відмінності, її и > киоть підстави для його самостійного вивчення.

У сучасному книгознавстві поки що немає однозначного

ии иііічення його об'єкта дослідження. В книгознавчій літературі

тіь такі варіанти: 1. Книга. 2. Книга - читач. 3. Книга -

■ иижкова справа. 4. Книга - книжкова справа - читач та ін.

Як бачимо, у всіх визначеннях об'єкта книгознавства присут-

и і а, яку не можна розглядати ізольовано, без процесу її ство-

і" 1111 и та використання. Тому, на наш погляд, найбільш оптималь-инм позначенням об'єкта книгознавства є система „книга - книж-і справа — читач (споживач)". Хоча й існують інші (на відміну Мім нище перелічених) визначення об'єкта книгознавства. На-г'11 над, А. Бєловицька його об'єктом вважає систему: „книга -і іпі/ккова справа — книжкове видання".

Не менш важливим для формування книгознавства як само-

ої наукової дисципліни є визначання складових частин його

і і а, що формують книгознавство як комплексну науку (чи и иске наук). І в цьому питанні серед книгознавців поки що іс повної єдності. Одні з них пропонують занадто значний пік складових частин його об'єкта, інші, навпаки, досить об­пий. Однак, на сьогодні немає серйозних заперечень вважа-ні "і повними складовими частинами об'єкта книгознавства ре-' " пійно-видавничу, книговидавничу (друкарську), книготор-и.ну, бібліографічну і бібліотечну справи та відповідні їм •ні дисципліни. І її дисципліни вивчають свої конкретні об'єкти з історично-іи, ісоретичного, методичного та організаційного боків. Відпо-і'і формуються: історія, теорія методика та організація ре-

шкьвидавничої, книговидавничої (друкарської), книготор-

ii.ilої, бібліографічної та бібліотечної справ як основних

н власне книгознавчих наукових дисциплін. Кожна з них,

і по чергу, диференціюється на низку відносно самостійних

ІПЛІН.

31

Низовий МЛ. Вступ до книгознавства

На перетині книгознавчих дисциплін з іншими науками ви­являються економічні і технічні питання книжкової справи (на­приклад, фінансово-економічні проблеми книжкової торгівлі, автоматизації і комп'ютеризації бібліотечно-бібліографічних про­цесів чи книгодрукування та ін.).

На межі дисциплін книгознавчого циклу та інших галузей знан­ня виникають проблеми, які також стосуються різних галузей книгознавчого комплексу. Наприклад, проблеми психології чи­тання, які є складовою частиною психології, вивчаються науко­вими дисциплінами видавничої справи, книжкової торгівлі, бібліотечної та бібліографічної справи.

Однією із головних загальнотеоретичних проблем книгознав­ства є визначення його методів дослідження. Книгознавству, як комплексній науці, характерно застосування різних методів, як загальнонаукових (аналіз і синтез, порівняльний метод і т. д.), так і спеціальних, власних методів дослідження (бібліографічний, шрифтологічний та ін.).

Провідним для книгознавства є функціональний метод, заі яким книга вивчається, перш за все, з позицій читача (спожива­ча): цільове і читацьке призначення, відповідність змісту і форми книги, різноманітність соціальних функцій книги, міру розпов­сюдження і впливу книги на читача і суспільство.

Інші методи вивчення книги та книжкової справи:

• Бібліографічний метод - за зовнішніми ознаками книги;;

• Статистичний метод - за кількісними показниками маси* ву і потоку видань;

• Поліграфічний метод - розглядає книгу як предмет матеі ріальної культури і витвір поліграфічного мистецтва;

• Аналітико-тематичний метод - розглядає зміст книги і цілому, за періодами, мовами видання, видавництвами і т.д.;

• Структурно-типологічний метод - вивчає типи і види ви< дань, структуру видавничої продукції, елементів апарату книг*

та ін.;

• Системний метод - вивчає книгу як цілісне явище, у єдносі змісту і матеріально-конструктивної форми.

Нові проблеми перед книгознавством постали у зв'язку і суцільною інформатизацією суспільства. Ледь не повсякденної метафорою стали вирази „комп'ютерна комунікація", „електрод на книга", „електронне видання", „гіпертекст", „гіперкнига''

32