18.3. Хто про кого сказав?

1) “От і шапкуй перед холопом! Не можна інакше: силу має, а може, і сам нацьковує, аби зірвать, - треба загодить!”

2) “Я знаю, що він більше всіх краде, та зате і мені велику користь дає!”

3) “Ми, дочко, ніколи не знали, що можна, а чого не можна: аби бариш, то все можна!”

4) “…хазяїн наш всіх научає: з усього, каже, треба користь витягать, хоч би й зубами прийшлося тягнуть - тягни! Так він робив і так робить від юних літ, а тепер має мільйони!”

5) Коли ви могли обманювати Терентія Гавриловича, то кого ж після цього не обманите?”

6) “Дитино моя кохана!.. Ти така смілива, така розумна та так гарно говориш…І я така була, доню, не думай собі! А життя, знаєш, помалу перекрутило!”

7) “Талановитий, розумний, енергійний молодий чоловік…Таких молодих людей мало”.

8) “Ви не з того тіста, до якого ми привикли”.

9) “От вік прожив коло таких діл, де кожний день одним великі бариші, другим гроші, а третім, як кажуть, шиші, - а такого ідола, як ти, не бачив! Ми хоч крились і криємось, а ти говориш про те, що взяв чи вкрав, немов кому добре зробив!!!”

10) “Хазяйське колесо роздавило!”

11) “Обідать у такого хазяїна важко, тут і кусок в горло не полізе!”

12) “Смирився б, поплакав, походив, попросив, навколішках попросив – і знову б прийняли; а він, бач, як носа підніма і так нас опаскудив, що коли б почув хто, то ще б подумав справді, що ми злодії…”

13) “Оце той дурень, що й в церкві б’ють!”

14) “Страшенно упертий чоловік”.

18.4. Різні запитання (За п’єсами “Сто тисяч”, “Мартин Бобуля”, “Сава Чалий”, “Суєта”, “Життєйське море”)

1. Хто з героїв п’єси і якої, виряджаючи сина на оглядини, радить йому удавати, “ніби приїхав на завод купувати свинку й кнурця…”?

2. Хто і в якому творі, втративши на афері з придбанням фальшивих грошей 3000 карбованців, хоче покінчити самогубством, а коли його врятовують, заявляє: ”Нащо ви мене зняли з вірьовки? Краще смерть, ніж така потеря!”?

3. Хто, віддавши дочку заміж, відмовився сплатити зятеві обіцяний посаг – п’ять тисяч карбованців? І хоч під час бійки, яка виникла з цього приводу, йому вибили два зуби, все ж вважає, що він виграв, бо “п’ять тисяч зостались у калитці – не дав-таки зятеві”?

4. Дійовій особі якого твору сенат відмовив у підтвердженні дворянських прав, бо його прізвище в старих документах писалось через е, а в нових – через у?

5. Хто вимагає від дочки й сина, щоб вони говорили не “по-мужичи”: “мамо!”, “тату”, а “як дворянські діти” – “папаша”, “мамаша”?

6. Хто і з якого твору, відмовившись в ім’я власних дрібних вигод прийняти на себе відповідальність за майбутнє народу, читаючи лист від польського магната, звертається до Батьківщини: “Прости мене, моя Україно, коли я помиляюся, а помиляючись, тобі печаль і горе нове принесу! Що хочу я народові бездольному служити – я в тім клянусь; коли ж помилку сам свою побачу, до тебе, нене, я вернуся таким же щирим сином, як і був, і всі гріхи спокутую я кровію своєю!..”

7. Перед розподілом здобичі він сказав побратимам: “Паюйте все, товариші, поміж собою, а мені нічого не треба; тютюн є, олово і порох є, то з мене й доволі!”. За цю рису й дали йому відповідне прізвисько. Хто він?

8. Хто і в якому творі говорить: “Кумедію нам дайте, кумедію, що бичує сатирою страшною для всіх, і сміхом через сльози сміється над пороками, і заставля людей, мимо їх волі, соромитись своїх лихих учинків!..”?

9. Яка дійова особа загрожує покинути свого чоловіка, дізнавшись, що його батько простий “мужик-гречкосій”?

10. Хто і в якій п’єсі Карпенка-Карого говорить: “Сцена ж – мій кумир, театр – священний храм для мене!”?

 19. У ВІЛЬНУ ХВИЛИНКУ