- •1. Розвиток драматургії і театру в Україні другої половини хіх століття . . . . . . . . . . . . 58
- •12.2. Теми рефератів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .87
- •13. Рекомендована література . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .87
- •16.1. Літературний диктант . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. .116
- •18. Вікторини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 127
- •25. Рекомендована література . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .135
- •Передмова
- •Умовні позначення
- •Нечуй-Левицький
- •І. С. Нечуя-Левицького
- •11.1. Повторення подій біографії та творчості письменника
- •11.2. Чи знаєте ви зміст повісті “кайдашева сім’я”?
- •12. 1. Хто з героїв повісті “кайдашева сім’я”…
- •15.1. Літературний диктант
- •Панас Мирний (Панас Якович Рудченко)
- •2) Композиція роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
- •Соціальна обумовленість формування “пропащої сили” ( за романом Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”)
- •Чіпка Варениченко: від правдошукача до сліпого месника
- •9) Проблематика твору:
- •4.1. Чіпка Варениченко – складний, проблематичний образ селянина – правдошукача і протестанта
- •4.2. Грицько Чупруненко – ровесник Чіпки, найближчий приятель його дитячих літ
- •4.3. Максим Ґудзь – онук січовика Мирона Ґудзя
- •4.4. Лушня, Матня і Пацюк – злодії та п’янички без будь-яких моральних засад, жертви кріпацтва
- •4.5. Жіночі образи в романі
- •4.6. Панство і чиновництво у творі
- •5. Порівняльна характеристика героїв роману (опорні плани) Порівняльна характеристика Чіпки та Грицька
- •Порівняльна характеристика Івана Вареника, Чіпки Варениченка, Максима Ґудзя
- •Порівняльна характеристика Христі та Галі
- •Порівняльна характеристика Мотрі та Явдохи
- •Художня майстерність роману
- •7. Відгуки письменників та літературознавців про твір
- •8. Значення творчості Панаса Мирного
- •9. Відгуки письменників та літературознавців про творчість письменника
- •Програма конференції
- •Уроку-диспуту чи знаєте ви зміст роману “хіба ревуть воли, як ясла повні?”
- •V. Жіночі образи в романі
- •13.1. Життєвий і творчий шлях письменника
- •13.2. Сторінками роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
- •14.1. Чий це портрет?
- •14.2. Хто з персонажів роману
- •14.3. Хто з героїв роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”…
- •15.1. Теми творчих робіт
- •1. Розвиток драматургії і театру в Україні другої половини хіх століття
- •2. Словничок понять теорії літератури, що стосуються драматичного мистецтва
- •3.1. На основі яких ознак розрізняють епос, лірику і драму?
- •3.2. Чим відрізняється конфлікт у драмі від конфлікту в епічному творі?
- •3.3. Який із драматичних жанрів “наймолодший”?
- •3.4. Хто такий “корифей”?
- •3.5. Що потрібно знати про театральне мистецтво і його місце у світовій культурі?
- •3.6. Етапи національного театру
- •Чим пояснити ідейну спрощеність, тематичну й жанрову одноманітність української драматургії другої половини хіх ст.?
- •Завдання
- •Михайло Петрович Старицький
- •2. Поетична творчість
- •1) “Виклик” – взірець романтичної пісенної лірики
- •2) Громадянська лірика поета – заклик “До молоді”, інвектива “Редакторові”
- •3. Чому в поезії м. Старицького громадянські мотиви переважають над особистими?
- •4. Завдяки яким художнім особливостям поезія “Виклик” м. Старицького стала популярною народною піснею?
- •5. Драматичні твори
- •5.1. “Не судилось” – оригінальна драма, найвище творче досягнення м. Старицького в галузі драматургії
- •1) Історія написання драми
- •7) Образи п’єси
- •5.2. П’єса м. Старицького “Талан” – один з кращих зразків соціально-психологічної драми в українській літературі
- •6.1. М. П. Старицький
- •6.2. Михайло Старицький
- •Чи знаєте ви зміст драми “не судилось”?
- •Літературний диктант
- •12.1. Теми повідомлень
- •12.2. Теми рефератів
- •Іван Карпенко-Карий (Іван Карпович Тобілевич)
- •Три брати
- •7.1. План-опора до характеристики образу Пузиря (орієнтовний)
- •7.2. План-опора порівняльної характеристики Феногена і Ліхтаренка (орієнтовний)
- •7.3. План-опора до характеристики образу Золотницького (орієнтовний)
- •7.4. План-опора до характеристики образів Соні та Калиновича (орієнтовний)
- •14.1. Гордість української драматургії
- •14.2. Іван Карпенко-Карий (Іван Карпович Тобілевич)
- •14.3. І. Карпенко-Карий і російська культура
- •14.4. У чому виявилося новаторство і. Карпенка-Карого як драматурга?
- •14.5. Чи тільки критично-зневажливо ставиться і. Карпенко-Карий до образу Пузиря? Чи піддає сумніву його хазяйську сутність?
- •14.6. Карпенко-Карий. “Сава Чалий”
- •16.1 Літературний диктант
- •16.2. Проблемні запитання
- •16.3. Самостійна робота за соціально-сатиричною комедією “Хазяїн”
- •16.4. Інші твори письменника. Проблемні запитання Драма “Бурлака”
- •Драма “Наймичка”
- • Підказка
- •Драма “Безталанна”
- • Підказка
- •Трагедія “Сава Чалий”
- •П’єси “Суєта”, “Житейське море”
- •17. Творче завдання
- •18.1. Чи знаєте ви героїв комедії “хазяїн”? хто з них…
- •18.2. Хто з героїв комедії “хазяїн” сказав?
- •18.3. Хто про кого сказав?
- •18.4. Різні запитання (За п’єсами “Сто тисяч”, “Мартин Бобуля”, “Сава Чалий”, “Суєта”, “Життєйське море”)
- •19.1. Задача – головоломка
- •19.2. Спробуй відгадай
- •19.3. Літературний олімп
- •19.4. Тематичні заморочки
- • 20. Готуємось до тематичного заліку тести за творчістю Івана Карпенка-Карого
- •Повідомлення і реферати
- •Теми творчих робіт
- •Повчальний характер образу Пузиря колись і сьогодні (за комедією Карпенка-Карого “Хазяїн”) План ведення диспуту
- •Додаток 1
- •Пам’ятка студентові
- •Опорні плани з літератури
- •І. План біографії письменника
- •Іі. План-висновок “Значення творчості письменника”
- •Ііі. План аналізу ліричного твору
- •IV. План аналізу прозового твору
- •V. План аналізу драматичного твору
- •VI. План-характеристика літературного персонажа
- •Додаток 2 і. Схема аналізу епічного і драматичного творів
- •Літературний диктант
- •Панас Мирний Літературна вікторина за творчістю Панаса Мирного
- •Хто із персонажів роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” сказав?
- •Хто з героїв роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”…
- •Українська драматургія кінця хіх – початку хх століття
- •Михайло Петрович Старицький Літературний диктант
- •Іван Карпенко-Карий Літературна вікторина
- •Урок додаткового читання за п’єсою і. Карпенка-Карого “Мартин Боруля”
- •Вікторини Чи знаєш ти героїв комедії “Хазяїн”? Хто з них…
- •Різні запитання
- •У вільну хвилинку
- •IV. Тематичні заморочки
- •Готуємось до тематичного заліку
- •Перелік використаних джерел
14.2. Хто з персонажів роману
“Хіба ревуть воли, як ясла повні?” СКАЗАВ?
“Нічого б я на світі не хотів… тільки б хату теплу, жінку любу та малу дитинку! А то б усе мав… хліба б ми заробили за літо, та й зажили б цілу зиму!”
“Ще мало людей забили, на той світ позаганяли?… Ще мало у мандрах пропало, мов їх земля проглинула?.. А з живих – трохи юшки поповарили?.. Та ще й до старця … що з мене візьмеш?.. Я людям служу, громаді служу – так, за хліб, за спасибі…”.
“Скрізь неправда… скрізь! Куди не глянь, де не кинь – усюди кривда та й кривда! Живеш, нудишся, тратиш силу, волю, щоб куди заховатись від неї, втекти від неї, плутаєшся в темряві, падаєш, знову встаєш, знову простуєш, знову падаєш… не вхопиш тропи, куди йти; не знаходиш місця, де б прихилитися… Сказано: великий світ, та нема де дітися! Коли б можна, - увесь світ виполонив, а виростив новий… Тоді б, може, й правда настала!..”.
“Нема єдності… й волі! А якби гуртом забрали коси та шарпонули всю кропиву… от би так! Чого дивитись? Косіть, кажу! Косіть, а то гірше буде!..”.
“Що ж його на світі робити?.. Уже ж всяк баче, як я працюю… Та що моя праця? Силу втратила, здоров’я збавила, а тільки що з голоду не мремо…”.
“… Ні… краще тихо, мирно жити, чесно заробляти й поживати… А дасть господь діток діждати, - вигодуємо, виростимо їх на добро, до школи віддамо… хай змалечку вчаться… Може, вони в книжках тих вичитають, як ще краще жити, ніж ми з тобою!..”.
“Що мені служба? Наплювати на неї!.. А я таки вам дозолю… я зав’яжу кішці хвоста, хай розв’язують! Он по опеці одного братчика довів, що під суд оддали…”.
“Братця! – кричить: - не даймо глумитися над дідом!.. Ходім братця!.. Тимофію! Петре! Якиме! Збирайте громаду докупи! Не даймо, братця!”
“Чоловік на те й уродився, щоб робити, а не лежати”.
“Я б свого серця влупила та дала йому, коли б тільки він став чоловіком!”
“Ні, московщина далеко краща, ніж рідна сторона. Що там? степ та й степ, плуги та борони, та вітер по степу; а люди – кожен сам по собі… А тут – чого душа забажала – все є; а товариші – брати рідні: за ними, як у бога за дверима: і поможуть і виручать… з ними краще, ніж з батьком та матір’ю!”
“Хіба то є мати? Який добрий чоловік скаже путнє слово про неї?! Не те, щоб покрити сина … Чи бачила, що, кажи: не бачила; чи чула, - не чула!.. Ні! вона зараз: ось, мов, який мій син… Беріть його, люди добрі, та садовіть у чорну!.. Яка ж вона мати?!”
“Уже краще підняти, де легко лежить…”.
“Та не в тім, братця, сила, що кобила сива! А ось уже четвертий день, як горілка в роті була… аж вуха попухли…”.
14.3. Хто з героїв роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”…
… мав чотири прізвища?
“… до багатіїв горнувся, а на голоту дивився згорда”, хоч сам вийшов з бідноти?
… мав прізвище одного з героїв повісті М. Коцюбинського “Fata morgana”?
… намагалась повернути свого чоловіка до чесної праці, а втративши надію на щасливе життя з ним, накладає на себе руки?
… покарала наймичку тим, що начепила їй на шию ненароком задавлене кошеня й примусила так прилюдно мазати панські кухні?
… дізнавшись від бабусі, що Бог всіх “хлібом годує”, дивується, чому це мати сама “хліб заробляє, - ось досі з роботи нема”?
“… повидовбував очі з образа”, щоб бог не бачив, як він хліб їстиме?
… виявив готовність “пустити півня” панові, якщо він забере в дворові діда Уласа?
… часто вживав прислів’я “своя сорочка ближча до тіла”, “дарованому коневі в зуби не дивляться” “як багатство, то й щастя”?
… дізнається про страшний злочин сина, і, перемагаючи материнське почуття любові йде до волості, щоб заявити на нього?
… любив вживати високопарні, незрозумілі для простих селян слова на зразок “всесословность земства”, “інтелектуальная деятельность”, “алтарь общественного благополучія”?
“рано встає, пізно лягає – та все в полі та в полі. Хоч не дуже радіє, та й не журиться: за роботою ніколи. Сам на себе, на свою працю всю надію покладає. Припадає до того поля, наче закохався у його… Не тільки в будень – і в свято…”?
“… був чоловік ні бувалий, ні видалий, ні удалий. Хоч він десь собі й учився, кажуть би то – скінчив і курса, а проте був чоловік дуже невеликого розуму, ще меншої сміливості, ще слабшої волі. Тільки й батьківського, що пиха панська, при котрій він зріс і викохався, котрої й тепер не кидав…”?
“палкий як порох, сміливий, як голодний вовк, він усіх побивав, над усім верховодив”?
“крім крадіжок, уміння брати те, що погано лежить, вони більше ні на що не здатні. Задовольнити почуття голоду, дати роботу шлунку – ось весь зміст існування цих пропащих людей”?
… заливаючись слізьми, провів Чіпку в його останню кайданну путь до Сибіру?
… з великою повагою ставилася до свекрухи – бідної вічної трудівниці Мотрі, співчувала її тяжкій долі?
… був викинутий із бурси й університету за п’янство, але згодом прибився до чиновницького берега. Став покірним, слухняним перед панством, а особливо перед Василем Семеновичем – у пояс кланявся; “не вповав ні на шану, ні на повагу, а держався пословиці: за свій грош – кожен хорош!”?
“… розпитавшись, що Максим між москалями не остання спиця в колесі, - давай на його ще дужче налягати. То, дивись: словом укольне, то мовчанням дойме, то приголубить його коло себе, то знову одіпхне його – гулянками з другими”?
… чимось нагадував зловісні образи Баби-яги і Кощея Безсмертного, але перед цим миршавим і неприємним чоловіком люди скидали шапки, хоча добре знали в повіті його хижу натуру й узвичаєні прийоми здирства?
15. Завдання для підсумкової контрольної роботи