14.2. Хто з персонажів роману

“Хіба ревуть воли, як ясла повні?” СКАЗАВ?

1. “Нічого б я на світі не хотів… тільки б хату теплу, жінку любу та малу дитинку! А то б усе мав… хліба б ми заробили за літо, та й зажили б цілу зиму!”

2. “Ще мало людей забили, на той світ позаганяли?… Ще мало у мандрах пропало, мов їх земля проглинула?.. А з живих – трохи юшки поповарили?.. Та ще й до старця … що з мене візьмеш?.. Я людям служу, громаді служу – так, за хліб, за спасибі…”.

3. “Скрізь неправда… скрізь! Куди не глянь, де не кинь – усюди кривда та й кривда! Живеш, нудишся, тратиш силу, волю, щоб куди заховатись від неї, втекти від неї, плутаєшся в темряві, падаєш, знову встаєш, знову простуєш, знову падаєш… не вхопиш тропи, куди йти; не знаходиш місця, де б прихилитися… Сказано: великий світ, та нема де дітися! Коли б можна, - увесь світ виполонив, а виростив новий… Тоді б, може, й правда настала!..”.

4. “Нема єдності… й волі! А якби гуртом забрали коси та шарпонули всю кропиву… от би так! Чого дивитись? Косіть, кажу! Косіть, а то гірше буде!..”.

5. “Що ж його на світі робити?.. Уже ж всяк баче, як я працюю… Та що моя праця? Силу втратила, здоров’я збавила, а тільки що з голоду не мремо…”.

6. “… Ні… краще тихо, мирно жити, чесно заробляти й поживати… А дасть господь діток діждати, - вигодуємо, виростимо їх на добро, до школи віддамо… хай змалечку вчаться… Може, вони в книжках тих вичитають, як ще краще жити, ніж ми з тобою!..”.

7. “Що мені служба? Наплювати на неї!.. А я таки вам дозолю… я зав’яжу кішці хвоста, хай розв’язують! Он по опеці одного братчика довів, що під суд оддали…”.

8. “Братця! – кричить: - не даймо глумитися над дідом!.. Ходім братця!.. Тимофію! Петре! Якиме! Збирайте громаду докупи! Не даймо, братця!”

9. “Чоловік на те й уродився, щоб робити, а не лежати”.

10. “Я б свого серця влупила та дала йому, коли б тільки він став чоловіком!”

11. “Ні, московщина далеко краща, ніж рідна сторона. Що там? степ та й степ, плуги та борони, та вітер по степу; а люди – кожен сам по собі… А тут – чого душа забажала – все є; а товариші – брати рідні: за ними, як у бога за дверима: і поможуть і виручать… з ними краще, ніж з батьком та матір’ю!”

12. “Хіба то є мати? Який добрий чоловік скаже путнє слово про неї?! Не те, щоб покрити сина … Чи бачила, що, кажи: не бачила; чи чула, - не чула!.. Ні! вона зараз: ось, мов, який мій син… Беріть його, люди добрі, та садовіть у чорну!.. Яка ж вона мати?!”

13. “Уже краще підняти, де легко лежить…”.

14. “Та не в тім, братця, сила, що кобила сива! А ось уже четвертий день, як горілка в роті була… аж вуха попухли…”.

14.3. Хто з героїв роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”…

1. … мав чотири прізвища?

2. “… до багатіїв горнувся, а на голоту дивився згорда”, хоч сам вийшов з бідноти?

3. … мав прізвище одного з героїв повісті М. Коцюбинського “Fata morgana”?

4. … намагалась повернути свого чоловіка до чесної праці, а втративши надію на щасливе життя з ним, накладає на себе руки?

5. … покарала наймичку тим, що начепила їй на шию ненароком задавлене кошеня й примусила так прилюдно мазати панські кухні?

6. … дізнавшись від бабусі, що Бог всіх “хлібом годує”, дивується, чому це мати сама “хліб заробляє, - ось досі з роботи нема”?

7. “… повидовбував очі з образа”, щоб бог не бачив, як він хліб їстиме?

8. … виявив готовність “пустити півня” панові, якщо він забере в дворові діда Уласа?

9. … часто вживав прислів’я “своя сорочка ближча до тіла”, “дарованому коневі в зуби не дивляться” “як багатство, то й щастя”?

10. … дізнається про страшний злочин сина, і, перемагаючи материнське почуття любові йде до волості, щоб заявити на нього?

11. … любив вживати високопарні, незрозумілі для простих селян слова на зразок “всесословность земства”, “інтелектуальная деятельность”, “алтарь общественного благополучія”?

12. “рано встає, пізно лягає – та все в полі та в полі. Хоч не дуже радіє, та й не журиться: за роботою ніколи. Сам на себе, на свою працю всю надію покладає. Припадає до того поля, наче закохався у його… Не тільки в будень – і в свято…”?

13. “… був чоловік ні бувалий, ні видалий, ні удалий. Хоч він десь собі й учився, кажуть би то – скінчив і курса, а проте був чоловік дуже невеликого розуму, ще меншої сміливості, ще слабшої волі. Тільки й батьківського, що пиха панська, при котрій він зріс і викохався, котрої й тепер не кидав…”?

14. “палкий як порох, сміливий, як голодний вовк, він усіх побивав, над усім верховодив”?

15. “крім крадіжок, уміння брати те, що погано лежить, вони більше ні на що не здатні. Задовольнити почуття голоду, дати роботу шлунку – ось весь зміст існування цих пропащих людей”?

16. … заливаючись слізьми, провів Чіпку в його останню кайданну путь до Сибіру?

17. … з великою повагою ставилася до свекрухи – бідної вічної трудівниці Мотрі, співчувала її тяжкій долі?

18. … був викинутий із бурси й університету за п’янство, але згодом прибився до чиновницького берега. Став покірним, слухняним перед панством, а особливо перед Василем Семеновичем – у пояс кланявся; “не вповав ні на шану, ні на повагу, а держався пословиці: за свій грош – кожен хорош!”?

19. “… розпитавшись, що Максим між москалями не остання спиця в колесі, - давай на його ще дужче налягати. То, дивись: словом укольне, то мовчанням дойме, то приголубить його коло себе, то знову одіпхне його – гулянками з другими”?

20. … чимось нагадував зловісні образи Баби-яги і Кощея Безсмертного, але перед цим миршавим і неприємним чоловіком люди скидали шапки, хоча добре знали в повіті його хижу натуру й узвичаєні прийоми здирства?

 15. Завдання для підсумкової контрольної роботи