- •1. Розвиток драматургії і театру в Україні другої половини хіх століття . . . . . . . . . . . . 58
- •12.2. Теми рефератів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .87
- •13. Рекомендована література . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .87
- •16.1. Літературний диктант . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. .116
- •18. Вікторини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 127
- •25. Рекомендована література . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .135
- •Передмова
- •Умовні позначення
- •Нечуй-Левицький
- •І. С. Нечуя-Левицького
- •11.1. Повторення подій біографії та творчості письменника
- •11.2. Чи знаєте ви зміст повісті “кайдашева сім’я”?
- •12. 1. Хто з героїв повісті “кайдашева сім’я”…
- •15.1. Літературний диктант
- •Панас Мирний (Панас Якович Рудченко)
- •2) Композиція роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
- •Соціальна обумовленість формування “пропащої сили” ( за романом Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”)
- •Чіпка Варениченко: від правдошукача до сліпого месника
- •9) Проблематика твору:
- •4.1. Чіпка Варениченко – складний, проблематичний образ селянина – правдошукача і протестанта
- •4.2. Грицько Чупруненко – ровесник Чіпки, найближчий приятель його дитячих літ
- •4.3. Максим Ґудзь – онук січовика Мирона Ґудзя
- •4.4. Лушня, Матня і Пацюк – злодії та п’янички без будь-яких моральних засад, жертви кріпацтва
- •4.5. Жіночі образи в романі
- •4.6. Панство і чиновництво у творі
- •5. Порівняльна характеристика героїв роману (опорні плани) Порівняльна характеристика Чіпки та Грицька
- •Порівняльна характеристика Івана Вареника, Чіпки Варениченка, Максима Ґудзя
- •Порівняльна характеристика Христі та Галі
- •Порівняльна характеристика Мотрі та Явдохи
- •Художня майстерність роману
- •7. Відгуки письменників та літературознавців про твір
- •8. Значення творчості Панаса Мирного
- •9. Відгуки письменників та літературознавців про творчість письменника
- •Програма конференції
- •Уроку-диспуту чи знаєте ви зміст роману “хіба ревуть воли, як ясла повні?”
- •V. Жіночі образи в романі
- •13.1. Життєвий і творчий шлях письменника
- •13.2. Сторінками роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
- •14.1. Чий це портрет?
- •14.2. Хто з персонажів роману
- •14.3. Хто з героїв роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”…
- •15.1. Теми творчих робіт
- •1. Розвиток драматургії і театру в Україні другої половини хіх століття
- •2. Словничок понять теорії літератури, що стосуються драматичного мистецтва
- •3.1. На основі яких ознак розрізняють епос, лірику і драму?
- •3.2. Чим відрізняється конфлікт у драмі від конфлікту в епічному творі?
- •3.3. Який із драматичних жанрів “наймолодший”?
- •3.4. Хто такий “корифей”?
- •3.5. Що потрібно знати про театральне мистецтво і його місце у світовій культурі?
- •3.6. Етапи національного театру
- •Чим пояснити ідейну спрощеність, тематичну й жанрову одноманітність української драматургії другої половини хіх ст.?
- •Завдання
- •Михайло Петрович Старицький
- •2. Поетична творчість
- •1) “Виклик” – взірець романтичної пісенної лірики
- •2) Громадянська лірика поета – заклик “До молоді”, інвектива “Редакторові”
- •3. Чому в поезії м. Старицького громадянські мотиви переважають над особистими?
- •4. Завдяки яким художнім особливостям поезія “Виклик” м. Старицького стала популярною народною піснею?
- •5. Драматичні твори
- •5.1. “Не судилось” – оригінальна драма, найвище творче досягнення м. Старицького в галузі драматургії
- •1) Історія написання драми
- •7) Образи п’єси
- •5.2. П’єса м. Старицького “Талан” – один з кращих зразків соціально-психологічної драми в українській літературі
- •6.1. М. П. Старицький
- •6.2. Михайло Старицький
- •Чи знаєте ви зміст драми “не судилось”?
- •Літературний диктант
- •12.1. Теми повідомлень
- •12.2. Теми рефератів
- •Іван Карпенко-Карий (Іван Карпович Тобілевич)
- •Три брати
- •7.1. План-опора до характеристики образу Пузиря (орієнтовний)
- •7.2. План-опора порівняльної характеристики Феногена і Ліхтаренка (орієнтовний)
- •7.3. План-опора до характеристики образу Золотницького (орієнтовний)
- •7.4. План-опора до характеристики образів Соні та Калиновича (орієнтовний)
- •14.1. Гордість української драматургії
- •14.2. Іван Карпенко-Карий (Іван Карпович Тобілевич)
- •14.3. І. Карпенко-Карий і російська культура
- •14.4. У чому виявилося новаторство і. Карпенка-Карого як драматурга?
- •14.5. Чи тільки критично-зневажливо ставиться і. Карпенко-Карий до образу Пузиря? Чи піддає сумніву його хазяйську сутність?
- •14.6. Карпенко-Карий. “Сава Чалий”
- •16.1 Літературний диктант
- •16.2. Проблемні запитання
- •16.3. Самостійна робота за соціально-сатиричною комедією “Хазяїн”
- •16.4. Інші твори письменника. Проблемні запитання Драма “Бурлака”
- •Драма “Наймичка”
- • Підказка
- •Драма “Безталанна”
- • Підказка
- •Трагедія “Сава Чалий”
- •П’єси “Суєта”, “Житейське море”
- •17. Творче завдання
- •18.1. Чи знаєте ви героїв комедії “хазяїн”? хто з них…
- •18.2. Хто з героїв комедії “хазяїн” сказав?
- •18.3. Хто про кого сказав?
- •18.4. Різні запитання (За п’єсами “Сто тисяч”, “Мартин Бобуля”, “Сава Чалий”, “Суєта”, “Життєйське море”)
- •19.1. Задача – головоломка
- •19.2. Спробуй відгадай
- •19.3. Літературний олімп
- •19.4. Тематичні заморочки
- • 20. Готуємось до тематичного заліку тести за творчістю Івана Карпенка-Карого
- •Повідомлення і реферати
- •Теми творчих робіт
- •Повчальний характер образу Пузиря колись і сьогодні (за комедією Карпенка-Карого “Хазяїн”) План ведення диспуту
- •Додаток 1
- •Пам’ятка студентові
- •Опорні плани з літератури
- •І. План біографії письменника
- •Іі. План-висновок “Значення творчості письменника”
- •Ііі. План аналізу ліричного твору
- •IV. План аналізу прозового твору
- •V. План аналізу драматичного твору
- •VI. План-характеристика літературного персонажа
- •Додаток 2 і. Схема аналізу епічного і драматичного творів
- •Літературний диктант
- •Панас Мирний Літературна вікторина за творчістю Панаса Мирного
- •Хто із персонажів роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” сказав?
- •Хто з героїв роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”…
- •Українська драматургія кінця хіх – початку хх століття
- •Михайло Петрович Старицький Літературний диктант
- •Іван Карпенко-Карий Літературна вікторина
- •Урок додаткового читання за п’єсою і. Карпенка-Карого “Мартин Боруля”
- •Вікторини Чи знаєш ти героїв комедії “Хазяїн”? Хто з них…
- •Різні запитання
- •У вільну хвилинку
- •IV. Тематичні заморочки
- •Готуємось до тематичного заліку
- •Перелік використаних джерел
2. Словничок понять теорії літератури, що стосуються драматичного мистецтва
Драматургія – сукупність драматичних творів певного письменника, народу, історичної епохи. (Українська драматургія, драматургія Карпенка-Карого, антична драматургія.)
Драма
1. Один з основних родів художньої літератури, який, на відміну від епосу та лірики, розкриває життєві явища та людські характери через розмови дійових осіб (діалоги та монологи) і призначений для сценічного втілення.
2. Один із трьох основних жанрів драматургії.
3. У вужчому значенні слова – це п’єса, в основу якої покладено гострий життєвий конфлікт, напружену боротьбу та складні переживання героїв, але розв’язка не має трагічного характеру.
Драматичні твори поділяються на окремі види і жанри (драма, трагедія, фарс, водевіль, мелодрама, трагікомедія).
Комедія – драматичний твір, у якому засобами гумору та сатири відображається смішне в навколишній дійсності, розвінчуються негативні суспільні та побутові явища й риси характеру людей.
Трагедія – драматичний твір, в основу якого покладено дуже гострий непримиренний конфлікт особистості, яка, опинившись перед нездоланними силами, не може максимально реалізувати, втілити свої творчі потенції й часто гине.
Діалог – це розмова двох чи кількох персонажів твору, за допомогою якої відбувається обмін думками.
Монолог – роздуми персонажа вголос; розмова із самим собою, не розрахована на втручання інших. Монологом називають також п’єсу з однією дійовою особою.
Монолог відрізняється від діалогу тим, що не вимагає відповіді на сторонні висловлювання, є самостійним.
3. ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ?
3.1. На основі яких ознак розрізняють епос, лірику і драму?
У художній літературі розрізняють три способи відображення життя, або три роди: епос, лірику і драму. Кожен у цих родів має свої характерні ознаки. Так, в епічних творах зображуються повнокровні людські характери і різноманітні події, через які вони розкриваються. Ці події організовуються в сюжетну систему. Тип оповіді – об’єктивна розповідь, яка інколи порушується авторським коментарем у формі ліричних чи публіцистичних відступів. На відміну від епічних, ліричні твори відтворюють внутрішній світ людини, її настрої, емоції, переживання, думки, викликані певними реаліями життя. У ліриці немає сюжету розгорнутих характерів, великих описів. Драматичні твори призначені для постановки на сцені, цим зумовлені і їх особливості. Істотна ознака драми – дія. Через яку перед глядачем постає людський характер, вчинки героя його духовний світ. Автор говорить не сам, а вкладає свої думки в діалоги та монологи дійових осіб. Цим драма відрізняється від епосу, а спільною рисою цих родів літератури є їх сюжетність.
Роди літературні – це загальні принципи змалювання життя, які реалізуються у конкретній формі – жанрі.
3.2. Чим відрізняється конфлікт у драмі від конфлікту в епічному творі?
В епічному творі розповідається про конфлікт, у ліричному він відтворюється через переживання, а в драматичному конфлікт представлений читачу (глядачу). На передній план у драмі виходить зіткнення устремлінь, волі героїв. Драматичний сюжет напруженіший, ніж епічний. Сповнений несподіванок, ускладнень дії. Гостроконфліктні ситуації є основою драми. Особливу роль у цьому відіграє слово, бо само по собі розкриває характер і його вияви. Мова героїв яскрава, образна, вона емоційніша, напруженіша ніж в епічному творі, спонукає до дії, більше того – заміняє її, є нею. Така своєрідна риса слова в драмі визначає і особливість її сюжету: репліка героя дорівнює його вчинку, а вчинок заміняє репліку.
Коли ми читаємо роман, повість чи новелу, то переносимося із сучасності в минуле. А дія драматичного твору відбувається на наших очах, навіть коли йдеться про віддалені історичні епохи. Глядач стає свідком того, що діється на сцені, ніби його учасником саме, тому що у драмі постає не через розповідь про нього, а в показі його.