- •1. Розвиток драматургії і театру в Україні другої половини хіх століття . . . . . . . . . . . . 58
- •12.2. Теми рефератів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .87
- •13. Рекомендована література . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .87
- •16.1. Літературний диктант . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. .116
- •18. Вікторини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 127
- •25. Рекомендована література . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .135
- •Передмова
- •Умовні позначення
- •Нечуй-Левицький
- •І. С. Нечуя-Левицького
- •11.1. Повторення подій біографії та творчості письменника
- •11.2. Чи знаєте ви зміст повісті “кайдашева сім’я”?
- •12. 1. Хто з героїв повісті “кайдашева сім’я”…
- •15.1. Літературний диктант
- •Панас Мирний (Панас Якович Рудченко)
- •2) Композиція роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
- •Соціальна обумовленість формування “пропащої сили” ( за романом Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”)
- •Чіпка Варениченко: від правдошукача до сліпого месника
- •9) Проблематика твору:
- •4.1. Чіпка Варениченко – складний, проблематичний образ селянина – правдошукача і протестанта
- •4.2. Грицько Чупруненко – ровесник Чіпки, найближчий приятель його дитячих літ
- •4.3. Максим Ґудзь – онук січовика Мирона Ґудзя
- •4.4. Лушня, Матня і Пацюк – злодії та п’янички без будь-яких моральних засад, жертви кріпацтва
- •4.5. Жіночі образи в романі
- •4.6. Панство і чиновництво у творі
- •5. Порівняльна характеристика героїв роману (опорні плани) Порівняльна характеристика Чіпки та Грицька
- •Порівняльна характеристика Івана Вареника, Чіпки Варениченка, Максима Ґудзя
- •Порівняльна характеристика Христі та Галі
- •Порівняльна характеристика Мотрі та Явдохи
- •Художня майстерність роману
- •7. Відгуки письменників та літературознавців про твір
- •8. Значення творчості Панаса Мирного
- •9. Відгуки письменників та літературознавців про творчість письменника
- •Програма конференції
- •Уроку-диспуту чи знаєте ви зміст роману “хіба ревуть воли, як ясла повні?”
- •V. Жіночі образи в романі
- •13.1. Життєвий і творчий шлях письменника
- •13.2. Сторінками роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
- •14.1. Чий це портрет?
- •14.2. Хто з персонажів роману
- •14.3. Хто з героїв роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”…
- •15.1. Теми творчих робіт
- •1. Розвиток драматургії і театру в Україні другої половини хіх століття
- •2. Словничок понять теорії літератури, що стосуються драматичного мистецтва
- •3.1. На основі яких ознак розрізняють епос, лірику і драму?
- •3.2. Чим відрізняється конфлікт у драмі від конфлікту в епічному творі?
- •3.3. Який із драматичних жанрів “наймолодший”?
- •3.4. Хто такий “корифей”?
- •3.5. Що потрібно знати про театральне мистецтво і його місце у світовій культурі?
- •3.6. Етапи національного театру
- •Чим пояснити ідейну спрощеність, тематичну й жанрову одноманітність української драматургії другої половини хіх ст.?
- •Завдання
- •Михайло Петрович Старицький
- •2. Поетична творчість
- •1) “Виклик” – взірець романтичної пісенної лірики
- •2) Громадянська лірика поета – заклик “До молоді”, інвектива “Редакторові”
- •3. Чому в поезії м. Старицького громадянські мотиви переважають над особистими?
- •4. Завдяки яким художнім особливостям поезія “Виклик” м. Старицького стала популярною народною піснею?
- •5. Драматичні твори
- •5.1. “Не судилось” – оригінальна драма, найвище творче досягнення м. Старицького в галузі драматургії
- •1) Історія написання драми
- •7) Образи п’єси
- •5.2. П’єса м. Старицького “Талан” – один з кращих зразків соціально-психологічної драми в українській літературі
- •6.1. М. П. Старицький
- •6.2. Михайло Старицький
- •Чи знаєте ви зміст драми “не судилось”?
- •Літературний диктант
- •12.1. Теми повідомлень
- •12.2. Теми рефератів
- •Іван Карпенко-Карий (Іван Карпович Тобілевич)
- •Три брати
- •7.1. План-опора до характеристики образу Пузиря (орієнтовний)
- •7.2. План-опора порівняльної характеристики Феногена і Ліхтаренка (орієнтовний)
- •7.3. План-опора до характеристики образу Золотницького (орієнтовний)
- •7.4. План-опора до характеристики образів Соні та Калиновича (орієнтовний)
- •14.1. Гордість української драматургії
- •14.2. Іван Карпенко-Карий (Іван Карпович Тобілевич)
- •14.3. І. Карпенко-Карий і російська культура
- •14.4. У чому виявилося новаторство і. Карпенка-Карого як драматурга?
- •14.5. Чи тільки критично-зневажливо ставиться і. Карпенко-Карий до образу Пузиря? Чи піддає сумніву його хазяйську сутність?
- •14.6. Карпенко-Карий. “Сава Чалий”
- •16.1 Літературний диктант
- •16.2. Проблемні запитання
- •16.3. Самостійна робота за соціально-сатиричною комедією “Хазяїн”
- •16.4. Інші твори письменника. Проблемні запитання Драма “Бурлака”
- •Драма “Наймичка”
- • Підказка
- •Драма “Безталанна”
- • Підказка
- •Трагедія “Сава Чалий”
- •П’єси “Суєта”, “Житейське море”
- •17. Творче завдання
- •18.1. Чи знаєте ви героїв комедії “хазяїн”? хто з них…
- •18.2. Хто з героїв комедії “хазяїн” сказав?
- •18.3. Хто про кого сказав?
- •18.4. Різні запитання (За п’єсами “Сто тисяч”, “Мартин Бобуля”, “Сава Чалий”, “Суєта”, “Життєйське море”)
- •19.1. Задача – головоломка
- •19.2. Спробуй відгадай
- •19.3. Літературний олімп
- •19.4. Тематичні заморочки
- • 20. Готуємось до тематичного заліку тести за творчістю Івана Карпенка-Карого
- •Повідомлення і реферати
- •Теми творчих робіт
- •Повчальний характер образу Пузиря колись і сьогодні (за комедією Карпенка-Карого “Хазяїн”) План ведення диспуту
- •Додаток 1
- •Пам’ятка студентові
- •Опорні плани з літератури
- •І. План біографії письменника
- •Іі. План-висновок “Значення творчості письменника”
- •Ііі. План аналізу ліричного твору
- •IV. План аналізу прозового твору
- •V. План аналізу драматичного твору
- •VI. План-характеристика літературного персонажа
- •Додаток 2 і. Схема аналізу епічного і драматичного творів
- •Літературний диктант
- •Панас Мирний Літературна вікторина за творчістю Панаса Мирного
- •Хто із персонажів роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” сказав?
- •Хто з героїв роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”…
- •Українська драматургія кінця хіх – початку хх століття
- •Михайло Петрович Старицький Літературний диктант
- •Іван Карпенко-Карий Літературна вікторина
- •Урок додаткового читання за п’єсою і. Карпенка-Карого “Мартин Боруля”
- •Вікторини Чи знаєш ти героїв комедії “Хазяїн”? Хто з них…
- •Різні запитання
- •У вільну хвилинку
- •IV. Тематичні заморочки
- •Готуємось до тематичного заліку
- •Перелік використаних джерел
4. Завдяки яким художнім особливостям поезія “Виклик” м. Старицького стала популярною народною піснею?
Народ приймає до своєї пісенної скарбниці лише те, що відповідає його уподобанням, його уявленням про прекрасне. Облюбувавши літературний текст, він відповідно реагує, шліфує його, дещо уточнює чи видозмінює. Популярними народними піснями стають, як правило, ті авторські високохудожні поезії, в яких ідеться про вічне людське почуття – кохання. Тому не дивно, що вірш М. Старицького “Виклик” став однією з таких пісень, знаною під назвою “Ніч яка, господи, місячна, зоряна…”
М. Старицький пізнав народну пісню ще в дитинстві, бо зростав у полтавському краї з неповторною красою його ліричних пісень. Рано осиротівши, виховувався в родині дядька, Віталія Лисенка, батька славетного композитора. Саме тут М. Старицький прилучився до народної пісенної і музичної культури, бо в родині Лисенків не просто шанували, а культивували народну пісню й думу.
Пісенна культура народу значною мірою сформувала і художнє мислення М. Старицького, що найяскравіше виявилося в його драматургічній творчості. Пісня, музика стають обов’язковим ідейно-художнім компонентом і його оригінальних п’єс, і інсценізацій творів інших авторів, зокрема М. Гоголя. Хоч існував і певний шаблон етнографічно-побутової вистави, неодмінно озвученої для точнішого відтворення місцевого колориту, драматург подав свій взірець музично-драматичного жанру, в якому пісня була органічним, художньо виправданим елементом. Для потреб трупи М. Старицький організував постійний хор, вокалістів для якого відбирав М. Лисенко. Таке ставлення до народної пісні свідчило про усвідомлення письменником її художньої краси і сили.
Працюючи разом з М. Лисенком над оперою “Утоплена” за повістю М. Гоголя “Майська ніч, або утоплена”, М. Старицький пише вірш “Виклик” як поетичну основу арії Левка. На перший погляд, вірш є літературним переспівом народної пісні “Сонце низенько, вечір близенько”, про яку йдеться і в повісті М. Гоголя. Сюжетно-подієва основа її зводиться до таких рядків:
Сонце низенько, вечір близенько,
Вийди до мене, моє серденько!
Ой вийди, вийди, серденько Галю,
Серденько, рибонько, дорогий кришталю!
Ой вийди, вийди, не бійсь морозу, -
Я твої ніженьки в шапочку вложу!
Однак, глибше вникнувши в текст М. Старицького бачимо, що поет подав абсолютно інший, самобутній варіант зустрічі закоханих, хоча інтимний світ молодих людей і ґрунтувався на народнопоетичній зображальній основі.
За жанром поезія “Виклик” – це романс, тобто сольна лірична пісня про кохання, організуючим стрижнем якої, її жанротворчим фактором є ліричний монолог закоханого юнака. В його уяві постає сцена зустрічі з коханою, яку він, як видно із поетичних звернень, любить до самозабуття. “Коханая”, “моя рибонько”, “вірная”, “лебедонько” – ці піднесено-ліричні порівняння вияскравлюють не тільки красу його обраниці, її чарівний образ, а й внутрішню красу, благородство закоханого юнака. Краса, вірність, любов коханої – це найвища цінність у його житті. І хоч обоє бідні, “працею зморені”, “обкрадені долею”, проте ліричний герой має те, чого не здобудеш ні за які гроші – кохання, вірність і щирість дорогої йому людини. А тому й почувається він “паном над панами”. Це почерпнуте з народнорозмовного джерела порівняння досить точно відтворює глибину любовних переживань, переповненість щастям. Стан особливої схвильованості передається емоційним вигуком “господи”, що і за характером, і за прийомом відображення емоцій співвідноситься з народнопісенним “О боже мій милий!”
Для вираження надзвичайної експресії, стану максимального збудження ліричного героя автор послуговується зменшувально-пестливою лексикою. Він вводить ці слова у текст дуже майстерно, вони звучать у ньому органічно:
Ти не лякайся-бо, що свої ніженьки
Вмочиш у срібну росу:
Я тебе, вірная, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.
Ти не лякайся, що змерзнеш, лебеденько:
Тепло – ні вітру, ні хмар…
Я пригорну тебе щиро до серденька,
А воно гріє, як жар.
За художньою переконливістю й доречністю пестливі слова в поезії М. Старицького співмірні вживаним у народній ліричній пісні, без яких вона не мислиться. Навіть, здавалось би, у таких скупих на вияв ніжності сценах, як проводи на війну, зменшувально-пестливі слова звучать так само переконливо:
Їхав козак на війноньку:
“Прощай, - сказав, - дівчинонько,
Прощай, миленька, чорнобривенька.
Я йду в чужу сторононьку!”
Використання М. Старицьким мовно-виражальних засобів народної пісні не тільки полегшувало засвоєння тексту його поезії, а й засвідчувало, що у змалюванні інтимного почуття поет орієнтується на високодуховні народнопісенні зразки.
Внутрішню чистоту і красу інтимного світу простої людини поглиблює й відповідний пейзаж. Перейнявши народнопоетичну описову манеру розповіді, М. Старицький запозичує з народної пісні і пейзаж-заставку, або заспівний пейзаж, який конкретизує час і місце дії, обставин зустрічі закоханих. У народній пісні маємо переважно вечірній чи нічний пейзаж. Це пояснюється не тільки тим, що молоді люди могли зустрічатися лише в пізню годину, бо ж удень вони працювали, а й душевною чистотою, цнотливістю, небажанням виносити свої почуття на люди. Найчастіше українські ліричні пісні починалися пейзажем на зразок: “Місяць на небі, зіроньки сяють…” А тому й М. Старицький на початку вірша “Виклик” подає традиційний опис ночі: “Ніч яка, господи, місячна, зоряна…”, - який конкретизує колоритним народним порівнянням: “Видно, хоч голки збирай”. З народної пісні запозичує автор і прийом психологічного паралелізму: настроєвий пейзаж не тільки суголосний тому, що відбувається в душі ліричного героя, а й поглиблює, доповнює його, уточнюючи найтонші нюанси почуттів. Жагою кохання сповнений ліричний герой – і “на стрункій та високій осичині листя жагою тремтить”; тепло в природі – у юнака “серденько гріє, як жар”; “тиха розмова” – і “ані шелесне в гаю!” Внутрішню і зовнішню красу закоханих підкреслено “божою красою” природи (“небо незміряне, всипане зорями”, “гай чарівний, ніби променем всипаний”).
Отже, сила і популярність поезії М. Старицького були зумовлені не лише глибиною висловленого в ній почуття, а й творчим використанням народнопісенних мовно-виражальних засобів і стильових прийомів. На музикальність, наспівність поетичного рядка, як і всієї інтонаційно-ритмічної організації тексту, звернув увагу М. Лисенко, який і поклав вірш “Виклик” на музику. З того часу він побутує в народі як одна з його найпопулярніших ліричних пісень під назвою “Ніч яка, господи, місячна, зоряна…”.