- •1. Розвиток драматургії і театру в Україні другої половини хіх століття . . . . . . . . . . . . 58
- •12.2. Теми рефератів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .87
- •13. Рекомендована література . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .87
- •16.1. Літературний диктант . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. .116
- •18. Вікторини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 127
- •25. Рекомендована література . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .135
- •Передмова
- •Умовні позначення
- •Нечуй-Левицький
- •І. С. Нечуя-Левицького
- •11.1. Повторення подій біографії та творчості письменника
- •11.2. Чи знаєте ви зміст повісті “кайдашева сім’я”?
- •12. 1. Хто з героїв повісті “кайдашева сім’я”…
- •15.1. Літературний диктант
- •Панас Мирний (Панас Якович Рудченко)
- •2) Композиція роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
- •Соціальна обумовленість формування “пропащої сили” ( за романом Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”)
- •Чіпка Варениченко: від правдошукача до сліпого месника
- •9) Проблематика твору:
- •4.1. Чіпка Варениченко – складний, проблематичний образ селянина – правдошукача і протестанта
- •4.2. Грицько Чупруненко – ровесник Чіпки, найближчий приятель його дитячих літ
- •4.3. Максим Ґудзь – онук січовика Мирона Ґудзя
- •4.4. Лушня, Матня і Пацюк – злодії та п’янички без будь-яких моральних засад, жертви кріпацтва
- •4.5. Жіночі образи в романі
- •4.6. Панство і чиновництво у творі
- •5. Порівняльна характеристика героїв роману (опорні плани) Порівняльна характеристика Чіпки та Грицька
- •Порівняльна характеристика Івана Вареника, Чіпки Варениченка, Максима Ґудзя
- •Порівняльна характеристика Христі та Галі
- •Порівняльна характеристика Мотрі та Явдохи
- •Художня майстерність роману
- •7. Відгуки письменників та літературознавців про твір
- •8. Значення творчості Панаса Мирного
- •9. Відгуки письменників та літературознавців про творчість письменника
- •Програма конференції
- •Уроку-диспуту чи знаєте ви зміст роману “хіба ревуть воли, як ясла повні?”
- •V. Жіночі образи в романі
- •13.1. Життєвий і творчий шлях письменника
- •13.2. Сторінками роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
- •14.1. Чий це портрет?
- •14.2. Хто з персонажів роману
- •14.3. Хто з героїв роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”…
- •15.1. Теми творчих робіт
- •1. Розвиток драматургії і театру в Україні другої половини хіх століття
- •2. Словничок понять теорії літератури, що стосуються драматичного мистецтва
- •3.1. На основі яких ознак розрізняють епос, лірику і драму?
- •3.2. Чим відрізняється конфлікт у драмі від конфлікту в епічному творі?
- •3.3. Який із драматичних жанрів “наймолодший”?
- •3.4. Хто такий “корифей”?
- •3.5. Що потрібно знати про театральне мистецтво і його місце у світовій культурі?
- •3.6. Етапи національного театру
- •Чим пояснити ідейну спрощеність, тематичну й жанрову одноманітність української драматургії другої половини хіх ст.?
- •Завдання
- •Михайло Петрович Старицький
- •2. Поетична творчість
- •1) “Виклик” – взірець романтичної пісенної лірики
- •2) Громадянська лірика поета – заклик “До молоді”, інвектива “Редакторові”
- •3. Чому в поезії м. Старицького громадянські мотиви переважають над особистими?
- •4. Завдяки яким художнім особливостям поезія “Виклик” м. Старицького стала популярною народною піснею?
- •5. Драматичні твори
- •5.1. “Не судилось” – оригінальна драма, найвище творче досягнення м. Старицького в галузі драматургії
- •1) Історія написання драми
- •7) Образи п’єси
- •5.2. П’єса м. Старицького “Талан” – один з кращих зразків соціально-психологічної драми в українській літературі
- •6.1. М. П. Старицький
- •6.2. Михайло Старицький
- •Чи знаєте ви зміст драми “не судилось”?
- •Літературний диктант
- •12.1. Теми повідомлень
- •12.2. Теми рефератів
- •Іван Карпенко-Карий (Іван Карпович Тобілевич)
- •Три брати
- •7.1. План-опора до характеристики образу Пузиря (орієнтовний)
- •7.2. План-опора порівняльної характеристики Феногена і Ліхтаренка (орієнтовний)
- •7.3. План-опора до характеристики образу Золотницького (орієнтовний)
- •7.4. План-опора до характеристики образів Соні та Калиновича (орієнтовний)
- •14.1. Гордість української драматургії
- •14.2. Іван Карпенко-Карий (Іван Карпович Тобілевич)
- •14.3. І. Карпенко-Карий і російська культура
- •14.4. У чому виявилося новаторство і. Карпенка-Карого як драматурга?
- •14.5. Чи тільки критично-зневажливо ставиться і. Карпенко-Карий до образу Пузиря? Чи піддає сумніву його хазяйську сутність?
- •14.6. Карпенко-Карий. “Сава Чалий”
- •16.1 Літературний диктант
- •16.2. Проблемні запитання
- •16.3. Самостійна робота за соціально-сатиричною комедією “Хазяїн”
- •16.4. Інші твори письменника. Проблемні запитання Драма “Бурлака”
- •Драма “Наймичка”
- • Підказка
- •Драма “Безталанна”
- • Підказка
- •Трагедія “Сава Чалий”
- •П’єси “Суєта”, “Житейське море”
- •17. Творче завдання
- •18.1. Чи знаєте ви героїв комедії “хазяїн”? хто з них…
- •18.2. Хто з героїв комедії “хазяїн” сказав?
- •18.3. Хто про кого сказав?
- •18.4. Різні запитання (За п’єсами “Сто тисяч”, “Мартин Бобуля”, “Сава Чалий”, “Суєта”, “Життєйське море”)
- •19.1. Задача – головоломка
- •19.2. Спробуй відгадай
- •19.3. Літературний олімп
- •19.4. Тематичні заморочки
- • 20. Готуємось до тематичного заліку тести за творчістю Івана Карпенка-Карого
- •Повідомлення і реферати
- •Теми творчих робіт
- •Повчальний характер образу Пузиря колись і сьогодні (за комедією Карпенка-Карого “Хазяїн”) План ведення диспуту
- •Додаток 1
- •Пам’ятка студентові
- •Опорні плани з літератури
- •І. План біографії письменника
- •Іі. План-висновок “Значення творчості письменника”
- •Ііі. План аналізу ліричного твору
- •IV. План аналізу прозового твору
- •V. План аналізу драматичного твору
- •VI. План-характеристика літературного персонажа
- •Додаток 2 і. Схема аналізу епічного і драматичного творів
- •Літературний диктант
- •Панас Мирний Літературна вікторина за творчістю Панаса Мирного
- •Хто із персонажів роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” сказав?
- •Хто з героїв роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”…
- •Українська драматургія кінця хіх – початку хх століття
- •Михайло Петрович Старицький Літературний диктант
- •Іван Карпенко-Карий Літературна вікторина
- •Урок додаткового читання за п’єсою і. Карпенка-Карого “Мартин Боруля”
- •Вікторини Чи знаєш ти героїв комедії “Хазяїн”? Хто з них…
- •Різні запитання
- •У вільну хвилинку
- •IV. Тематичні заморочки
- •Готуємось до тематичного заліку
- •Перелік використаних джерел
13.2. Сторінками роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
1. В рік скасування кріпосного права Чіпці минуло: а) 10 років; б) 12 років; в) 17 років.
2. “Як п’ятдесят рублів, то й діло можна поправити,” – заявив, ознайомившись із “прошенієм про землю”:
а) Порох; б) судовий секретар Чижик; в) Василь Семенович Польський.
3. “Як крутну правого вуса, - клади направо білет, а крутну лівого, - наліво,” – наказував селянам-виборцям напередодні земських виборів:
а) становий Дмитренко Петро Іванович; б) Саєнко; в) Василь Семенович Польський.
4. Він змалку зазнав лиха, “виростав у голоді та холоді, у злиднях та недостачах. І все собі сам, як палець.” Так Панас Мирний пише про:
а) Чіпку; б) Грицька; в) Лушню.
5. Під час виборів у земство він говорив про “рівність” і “спільні інтереси” бідних і багатих, а потім запропонував обрати в земську управу одного селянина. Це був:
а) становий Дмитренко Петро Іванович; б) Саєнко; в) Василь Семенович Польський.
6. В листі до губернатора він скаржився на земських діячів, називаючи їх “організованою зграєю”. Це був:
а) Чіпка; б) Грицько; в) Максим Ґудзь.
7. Його вигнали зі служби і зробили “ябедником” за те, що він правду в очі панові говорив. Звали його:
а) Грицько; б) Чижик – секретар; в) Василь Порох.
8. За ненародженими дітьми тужила:
а) Христя; б) Галя; в) Мотря.
9. Дитям притону можна назвати:
а) Галю; б) Явдоху, матір Галі; в) Христю.
10. Його в дитинстві обзивали “байстрюком”, від чого хлопець зростав замкнутим, похмурим, відлюдькуватим. Це був:
а) Грицько; б) Чіпка; в) Лушня.
11. “Рано встає, пізно лягає, та все в полі та в полі. Хоч не дуже радіє, та й не журиться: за роботою ніколи. Сам на себе, на свою працю всю надію покладає. Припадає до того поля, наче закохався у його… Не тільки в будень – і в свято…”. Ім’я його:
а) Грицько; б) Чіпка; в) Іван Вареник.
12. У земські гласні і навіть у члени управи обирають:
а) Чіпку; б) Івана Вареника; в) Грицька Чупруненка.
13. “Своя сорочка ближче до тіла” – ось основа моралі:
а) Матні; б) Лушні; в) Грицька.
14. “Палкий, як порох, сміливий, як голодний вовк, він усіх побивав, над усім верховодив.” Так Панас Мирний характеризує:
а) Івана Вареника; б) Мирона Ґудзя; в) Максима Ґудзя.
15. Її можна назвати втіленням народного світогляду і моралі, адже людське призначення полягає в тому, що “чоловік на те й уродився, щоб робити, а не лежати”. Ім’я цього персонажа:
а) Христя; б) баба Оришка; в) Галя.
16. “Я б свого серця влупила та дала йому, коли б тільки він став чоловіком,” – сказала:
а) Галя; б) Мотря; в) баба Оришка.
17. Чіпку вигнали з управи за:
а) “неблагонадійність”; б) пияцтво;
в) погану службу громаді.
14. Вікторини
14.1. Чий це портрет?
(за романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”)
“З молодих літ зсушена то працею, то нуждою, суха, як опеньок, тиха, бідненько зодягнена…”
“Борода йому була гладко виголена; як та сокирка, видавалась вона вперед, ховаючи в прогалині між довгим носом і собою запалий рот, з сухими тоненькими губами; голова трохи подалась назад; довга шия, як у вола, коли його в ярмо запрягають; на грудях одтопирились верхні краї форменого сюртука, застебнутого внизу на два ґудзика, й робили ніби горб, а на спині був справжній горб – аж до самих плечей до тонкого, перегнутого стану…”.
“А й дитина ж то вийшла – на славу! Повновиде, чорняве, головате, розумне… Тільки якесь невеселе, вовчкувате, тихе”.
“Тонкий, цибатий, як журавель, з рижуватим, жорстким, як на ведмеді, волоссі, з великим лобом – хоч кошенят бий, з великими, розумними, сірими очима, з товстою, униз обвислою губою…”
“… худощавий, низький, мишастий, справжній пацюк, такий і прудкий; говіркий, співучий – на селі перший співака”.
“Чорне кучеряве волосся, заквітчане польовими квітами, чудово вилося коло білого чола; тоненькі пасма того чорного, аж полискуваного, хмелю спадали на біле, рум’яне личко, як яблучко наливчате; очі оксамитові, чорні, - здається, сам вогонь говорив ними… Дві чорні брови, мов дві чорні п’явки, повпивалися над очима, злегенька прикритими довгими густими віями. Сама – невеличка, метка й жвава, з веселою на виду усмішкою, вона так і вабила до себе”.
“У царині нагледів Чіпка низенького, натоптуваного чоловіка з круглим запухлим лицем, з рудими товстими усами. На плечах у нього наопашки була накинута сіра, московська шинель, унизана блискучими ґудзиками, з зеленими нашивками на комірі. Москаль – не москаль, а службою пахне”.
“Ішов справді парубок. На перший погляд йому, може, літ до двадцятка добиралося. Чорний шовковий пух тільки що висипав на верхній губі, де колись малося бути вусам; на мов стесаній борідці де-где поп’ялось тонке, як павутиння, волоссячко. Ніс невеличкий, тонкий, трохи загострений; темні карі очі - – теж гострі; лице довгобразе – козаче: ні високого, ні низенького зросту, - тільки плечі широкі та груди високі… Оце й уся врода. Одне тільки в ньому неабияке – дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка. Ним світилась якась незвичайна сміливість і духовна міць, разом з якоюсь хижою тугою…”.
“Який завтовшки, такий завбільшки; неповороткий, неохайний. Голова величезна, обличчя татарське, кругле, як гарбуз; ноги короткі та товсті, як стовпці. Не любив він ні балакати, ні співати, а любив на світі одну тільки горілку: дудлив її, як воду, й у тому покладав усю свою втіху”.
“… у село Піски вступав якийсь невідомий захожий. Видно – з далекої дороги. Сорочка на ньому чорна; штани вибійчані, підсукані аж до колін; за спиною вірьовкою навхрест перев’язана одежа, через праве плече на палиці перекинута торба – мабуть, з харчу та пара шкапових чобіт. На взір – чоловік середніх літ. Чорні, як гайворон, уси починали вже по краях рудіти; борода стирчала чорна, остюкувата, давно, мабуть, не бачила скіска”.
“… був широкоплечий парнище, високий, бравий, з хорошим панським личком, з чорними гарними вусами, з карими веселими очима… Вони так і говорили в його!.. Та, здається, на йому й шкура говорила, - такий балакучий”.
“… низенька, чорнявенька, не дуже хорошої вроди дівчина….”.
“Піщани тільки побачили свою “молоду” ззаду – високу, суху, як в’ялу тараню, - коли вона з пишного ридвана та сунула в горниці, злягаючи на руки двох хороше зодягнених дівок…”.
“Високого зросту, станкий, бравий, широкоплечий, як з заліза збитий, а до того ще й меткий, як заєць, співун-реготун… Хороший з лиця – повновидий, рум’янець на всю щоку, з чорними, веселими очима, з чорним лискучим усом, - він був перший красень на селі…”.