2) Композиція роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
Роман складається із чотирьох частин:
І. Дитинство і юність Чіпки.
ІІ. Історія села Піски від часу нового закріпачення українського селянства в другій половині XVIII ст. до перших пореформених років.
ІІІ. Тернистий шлях селянина-правдошукача.
IV. Стежка сліпої помсти.
Логічна схема-конспект № 1.
Соціальна обумовленість формування “пропащої сили” ( за романом Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”)
На трудівника “налягли” і поміщик, і шинкар, і “свій брат-багатир”,
піддають його постійним утискам, знущанням.
Чіпка Максим
Варениченко Ґудзь
з правдошукача гульвіса-“махамед”,
перетворився у який марно розтратив
звичайного злочинця здорову силу й енергію,
пішовши крученими дорогами
Логічна схема-конспект № 2.
За висловом Олександра Білецького, композиція роману Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – “будинок з прибудовами і надбудовами”
І частина 1. Зустріч з Галею (донькою Максима Ґудзя), 1861 (с. 9). |
2. Історія народження Чіпки. “Двужон”. (Остап Хрущ і Мотря). 1841 (с.12, 21-22). |
3. Дитячі літа Чіпки (с. 22). |
4. “… ріс, виростав у голоді та в холоді, у злиднях та недостачах” (с. 31). |
5. Юність Чіпки. Робота підпасичем. Дізнається про історію свого батька. “Бідний мій тату…” (с. 40, 47). |
6. Робота коло землі. “Дивуються люди, що Чіпка до хазяйства такий удатний!” (с.51). |
7. Грицько на заробітках. Одруження з Христею. “Хазяїн” (с. 57, 65). |
ІІ. Частина 8. Історія села Піски та захожого січовика Мирона Ґудзя. (ІІ пол. XVIII ст.) (с. 67). |
9. Піски в неволі. (Історія закріпачення пісчан панами Польськими) (с. 76). |
10. Панування генеральші Польської (розкішне, веселе життя) та Василя Семеновича (с. 85). |
11. Історія Максима Ґудзя , сина Івана та Мотрі, онука Мирона й Марини. “Махамед” (с. 103). |
12. Максим Ґудзь у москалях (с. 115). |
13. Повернення Максима в Піски. “Ішов Максим у москалі розбишакою,…а повернувся поважним чоловіком.” (с. 137-139). ІІ пол. ХІХ ст. |
ІІІ частина 14. “Нема землі!” Мотрю з Чіпкою позбавляють землі. Поневіряння Чіпки в пошуках правди в Гетьманському. 1861 (с. 140). |
15. “Поніс Чіпка в Піски задурманену голову, ще дужче помучене серце…” (с. 159).
|
16. У лихому товаристві Лушні, Матні та Пацюка. “З оцими злодійкуватими ледацюгами, гультіпаками зазнався Чіпка…” (с. 168). |
17. Сповідь перед Грицьком і Христею. “…У Чіпки й серце добріше, й душа чистіша. А що він п’є?… То його лихо п’є…” (с. 183). |
18. Пияцтво, грабунки. “О-о-о… Я каторжний! Проклятий!.. Що я наробив собі?!” (с. 191). |
19. Чіпка в чорній. Звільнення. “…Викрутився харцизяка.” “Пана обікрав… сторожа прибив…” (с. 207). |
20.Селянський бунт. Розправа над Чіпкою (с. 216). |
21. Муки совісті “Мирюсь з матір’ю, переводжу до себе” (с. 229). Марить Галею. |
22. Примирення з матір’ю. “Вкупі з матір’ю він день у день коло хати порається” (с.239). Знов заприятелював з Грицьком. |
IV. Частина 23. Збіговиська грабіжників у москаля (Максима Ґудзя). Побачення з Галею (с. 247). |
24. Зустріч з “розбишацькою дочкою” (Галею). Сумна новина про заручини Галі й Сидора (с. 259). |
25. Мрії про щастя з Галею (с. 267). |
26. Одруження з Галею. “Гарно, весело тепер у їх хаті” (с. 280). |
27. Історія Шавкуна – поповича. “… не було в нього більше ніякої думки, як тільки про гроші” (с. 296). Вибори в земство. |
28. Обрання Чіпки в управу. Смерть Максима Ґудзя. “Устранить гласного Варениченка по неблагонадёжности” (с. 311). |
29. Теща Явдоха перебирається до Чіпки. “… завелись порядки другі у Чіпчиній хаті… Стала вона тепер притоном гульні п’яної…” (с. 327). |
30. Злочин Чіпки. Покарання. Смерть Галі. “… Мотрю узяв Грицько… Швидко після того вона й умерла.” (с. 345·). |
Мирний П. Вибрані твори. – К.: Дніпро, 1974.
Логічна схема-конспект № 3.