Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект з Ціноутворення.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
09.11.2019
Размер:
491.52 Кб
Скачать

Тема 3 : склад і структура ціни та формування її елементів

1. Склад і структура ціни.

2. Витрати та їх роль у формуванні ціни.

3. Визначення прибутку в ціні.

4. Формування в ціні товарних податків.

5. Посередницькі надбавки ( знижки ).

1. Для правильного розуміння категорії ціни необхідно розрізняти поняття склад ціни та структура ціни. Склад ціни характеризується її економічними елементами. До елементів ціни належать: собівартість (С), прибуток (П), мито (М), акцизний збір (А), податок на додану вартість (ПДВ), посередницько-збутова націнка (Нп) і торговель­на надбавка (Нт). На відміну від складу ціни структура ціни являє собою відсоткове відношення, тобто питому вагу, окремих складових елементів ціни в її загальній сумі.

Собівартість та прибуток є обов'язковими елементами ціни, тому що відшкодування витрат і отримання прибутку є невід'єм­ною умовою виробництва продукції. Наявність інших елементів в ціні необов'язкове і залежить від галузевої належності продукції, її соціальної значущості, кількості господарських ланок, що бе­руть участь у виробництві і реалізації продукції, та інших чинни­ків. Так, мито входить до складу ціни тільки імпортних товарів, а .акцизний збір є елементом лише незначної частки продукції. По­датком на додану вартість хоча й обкладається абсолютна біль­шість товарів, але є певні винятки. Націнки посередницько-збутових і торговельних організацій містяться у цінах тих товарів, реалізація яких здійснюється через посередницькі ланки. Тому не тільки ціни на різні товари, а й той самий вид ціни може мати неоднаковий склад елементів.

Найбільш наочно це видно на прик­ладі відпускної ціни, яка за своїм складом може виступати в шістьох варіантах.

  1. Відпускна ціна (С + П) збігається з ціною підприємства. Такі ціни встановлюються на продукцію, яка не обкладається товарними податками, а її реалізація здійснюється безпосередньо виробником (наприклад, кам'яне вугілля, шкільні підручники).

  2. Другий варіант (С + П + ПДВ) застосовується в тому разі, коли продукція обкладається податком на додану вартість та її продає сам виробник (наприклад, одяг, взуття, меблі, побутова техніка). Це найпоширеніший варіант відпускної ціни виробника.

  3. За третім варіантом (С + П + А + ПДВ) ціни встановлюється на підакцизні товари (наприклад, тютюнові вироби, алкогольні напої).

4,5,6 - Якщо продукція реалізується через посередниць­ко-збутові організації, то до складу ціни входить відповідна націн­ка і формується четвертий (С + П + Нп), п'ятий (С + П + ПДВ + Нп) і шостий (С + П + А + ПДВ + Нп) варіанти відпускної ціни посе­редника.

С клад ціни на продукцію вітчизняного виробництва наведений нижче :

Собівартість

Прибуток

Акцизний

збір

Податок на додану вартість

Націнка посередника

Торговельна надбавка

Ціна підприємства

Відпускна ціна виробника

Відпускна ціна посередника

Роздрібна ціна

Як видно зі схеми, останній елемент ціни, тобто торговельна надбавка, перетворює відпускну ціну в роздрібну. Отже, склад роздріб­ної ціни (Ц р) на вітчизняні товари, яка містить у собі максималь­ну кількість елементів, можна записати таким чином:

Ц р = С + П + А + ПДВ + Нп + Нт ( 1 )

Ціни мають різні структури, тому обгрунтованість кожного елемента ціни та досягнення оптимальної структури є важливим завданням ціноутворення.

2.

Витрати підприємства утворюються в процесі використання ресурсів для досягнення певної мети (виробництво продукції, надання послуг тощо).

Витрати мають натуральну і грошову форми. Планування і облік витрат зручніше робити в натуральній формі (кількість, маса, довжина), а оцінювати результати діяльності підприємства зручніше через грошову форму витрат.

Розрізняють загальні ( сукупні ) та витрати на одиницю продукції.

Загальні витрати – це витрати на весь обсяг продукції за певний період. Їх величина залежить від тривалості періоду і кількості виготовленої продукції.

Витрати на одиницю продукції обчислюються як середні за певний період, якщо продукція виготовляється постійно або серіями. В одиничному виробництві витрати на виріб формуються як індивідуальні.

Крім того, існує така класифікація витрат підприємства :