Види собівартості

$1 Залежно від часу виникнення витрат існують планова та фактична ( звітна ) собівартість. На промислових підприємствах розробляються планові і звітні калькуляції. Планові розробляються у плановому відділі на плановий період за плановими нормами витрат. Фактичні - відображають фактичні витрати на випуск і реалізацію продукції, дані про які збирають у бухгалтерії. Порівняння планових і фактичних калькуляцій дозволяє виявити відхилення у витратах і визначити спосіб їх зниження.

Об’єкт калькулювання – це та продукція чи робота ( послуга ), собівартість якої обчислюється : основна, допоміжна продукція ( інструмент, енергія, запчастини … ); послуги та роботи ( ремонт, транспортування…). Головний об’єкт калькулювання – готові вироби, які поставляються за межі підприємства ( на ринок ).

$2 Залежно від зв'язку витрат із процесом виробництва розрізняють цехову , виробничу і повну собівартість продукції.

Цехова собівартість включає суму витрат, пов’язаних із виробництвом продукції в цехах.

Виробнича собівартість включає цехову собівартість і витрати, пов’язані з управлінням, організацією й обслуговуванням підприємства в цілому ( тобто адміністративні витрати ).

Повна собівартість включає виробничу собівартість і витрати на збут, пов’язані з реалізацією продукції й інші витрати, що не відносяться до виробництва продукції .

3.

Кінцевим фінансовим результатом діяльності підприємства є прибуток.

Прибуток - це та частина доходу ( виручки), що залишається підприємству після відшкодування всіх витрат, пов’язаних з виробництвом, реалізацією продукції та іншими видами діяльності.

Уся діяльність підприємства спрямована на те, щоб забезпечити зростання прибутку або хоча б стабілізації його на певному рівні.

Прибуток від реалізації товарної продукції ( робіт, послуг ) є базою як для розрахунків з бюджетом, так і для створення фондів економічного стимулювання.

Прибуток як головний результат підприємницької діяльності забезпечує потреби самого підприємства і держави в цілому. На розмір прибутку впливає сукупність багатьох чинників, що залежать і не залежать від підприємницької діяльності.

Важливими чинниками зростання прибутку, що залежать від діяльності підприємств, є зростання обсягу виробленої продукції відповідно до договірних умов, зниження її собівартості, підвищення якості, поліпшення асортименту, підвищення ефективності використання виробничих фондів, зріст продуктивності праці.

До чинників, що не залежать від діяльності підприємства, відносяться зміни державних регульованих цін на реалізовану продукцію, вплив природних, географічних, транспортних і технічних умов на виробництво і реалізацію продукції й ін.

Всі зазначені вище чинники впливають головним чином на прибуток від реалізації продукції, який дає близько 90 % валового доходу.

Крім прибутку від реалізації продукції до складу валового прибутку включається прибуток від реалізації іншої продукції і послуг нетоварного характеру. На частку цього прибутку доводиться декілька відсотків валового прибутку. Свої ремонтні, транспортні цехи, підсобні сільські господарства, торгові організації, що знаходяться на балансі підприємства, можуть мати від реалізації своєї продукції, робіт, послуг не тільки прибуток, але і збитки, що відповідно позначиться на об'ємі валового прибутку. Сюди ж відносяться фінансові результати від реалізації зайвих для підприємства сировини, матеріалів, інших товарно-матеріальних цінностей із складу оборотних активів. Якщо підприємству вдається реалізувати матеріальні цінності дорожче, ніж ціна їх придбання, воно одержує прибуток, і навпаки.

Прибутки і збитки від позареалізаційних операцій явля­ють собою різні надходження коштів або витрати, які прямо не пов'язані з реалізацією товарної продукції та інших товарно-матеріальних цінностей: дивіденди на акції інших акціонерних товариств; доходи від застосування всілякого роду фінансових (штрафних) санкцій до контр­агентів за порушення господарських угод; прибуток минулих років, що виявився у звітному році; надходження боргів, списаних у попередніх звітних періодах як безна­дійні; надходжен­ня процентів від вкладення фінансових ресурсів у облігації, процентів від внесків вільних коштів у банківські депозити тощо.

Розглянемо блок-схему факторного аналізу балансового прибутку :

П. від продажу ТМЦ

П. від реалізації продукції підсобного господарства

П. від реалізації ОФ і нематеріальних

активів

Структура

ТП

Обсяг продажу

ТП

П. від участі у спільних підприємствах

Собівар-тість продукції

Ціни реалізації продукції

П. від здачі в оренду ОФ і землі

Отримані і сплачені штрафи і пені

Зміна залишків ГП

Збитки від списання дебітор. заборгованості

Якість товарної продукції

Випуск товарної продукції

Збитки від стихійного лиха

Ринки збуту

продукції

Д-ди від цінних паперів інших підприємств

Несплачена відвантаже-на продукція

Зміна цін на ринках збуту продукції

Доходи і збитки від валютних операцій

Для визначення джерел одержання прибутків уся діяльність підприємства розділяється на:

• основну або операційну діяльність (виробництво і реалізація продукції, робіт і послуг підприємства);

• фінансову діяльність (одержання кредитів і видача їхнім іншим підприємствам; участь підприємства в діяльності інших кампаній; операції підприємства на фінансових ринках, курсові різниці й ін.);

• надзвичайні статті (операції, що не є характерними для діяльності підприємства).

Відповідно до цього існують такі показники прибутків: