Тема 15.2. Світогосподарські зв’язки та їхні форми.

Мета: ознайомити студентів з існуючими видами МЕВ та критеріями їх класифікації; формувати уявлення про роль валютних відносин для України; вчитися визначати валютний курс; охарактеризувати особливості таких міжнародних відносин, як рух капіталу та міграція робочої сили.

План.

1. Сутність та структура міжнародних відносин. Міжнародна торгівля.

2. Міжнародні валютно - фінансові відносини.

3. Міжнародний рух капіталів та його закономірності.

4. Міжнародна міграція робочої сили.(СРС)

Міжнародні економічні відносини.

Міжнародні економічні відносини – це сукупність міжнародних економічних зв’язків, що формуються під впливом розвитку продуктивних сил економічного устрою, політичної орієнтації країн та інших чинників.

Міжнародні економічні відносини як глобальні відносини втілюють в життя через 3 рівні: макро-, мето- та мікро. Макрорівень виявляється у міждержавних економічних відносинах. Меторівень – це економічні зв’язки між регіонами, містами окремих країн та на міжгалузевому рівні. Мікрорівень МЕВ являють собою зовнішньоекономічна діяльність підприємств, фірм.

Мев поділяються на 3 основні групи:

1. традиційні;

2. стратегічні;

3. перехідні до стратегічних.

Види мев:

1. міжнародна торгівля;

2. міжнародна інвестиційна діяльність;

3. міжнародна інтеграція робочої сили;

4. наукові технічні зв’язки;

5. міжнародні валютні відносини;

6. міжнародна спеціалізація виробництва;

7. міжнародна кооперація виробництва

За сучасних умов вирішальна роль належить такій формі світогосподарських зв’язків, як міжнародна торгівля.

Міжнародна торгівля - це торгівля між країнами , яка складається із ввезення (імпорту) та вивезення (експорту) товарів і послуг, з одного боку, та міжнародних економічних відносин, які при цьому розвиваються відповідно до певних законів та закономірностей, з другого боку. Такими законами є закон вартості в інтернаціональній формі, закон міжнародного попиту і пропозиції, закон випереджаючого зростання зовнішньої торгівлі порівняно зі зростанням виробництва.

У межах останнього закону діють такі закономірності:

1. Випереджаюче зростання торгівлі послугами порівняно з темпами міжнародної торгівлі.

2. Випереджаюче зростання торгівлі готовими виробами порівняно з товарами паливно - сировинної групи.

3. Поступове зростання торгівлі напівфабрикатами, окремими деталями, виробами для складання кінцевого продукту.

4. Збільшення у світовій торгівлі частки внутрішньо фірмового обміну .

5. Випереджаючі темпи зростання міжнародної торгівлі між розвиненими країнами.

6. Нерівномірність розвитку міжнародної торгівлі, що зумовлене нерівномірністю економічного розвитку, гігантською концентрацією економічного потенціалу у небагатьох країнах світу.

7. Зростання в експорті розвинених країн світу частки продукції, виробленої за допомогою інтелектуально та інформаційно насиченої праці.

8. Поступовою лібералізацією міжнародної торгівлі.

Основними видами послуг у світовій торгівлі є; 1) послуги, пов’язані із зовнішньою торгівлею, тобто з транспортуванням, страхуванням тощо; 2) Послуги, пов’язані з обміном технологією( торгівлею ліцензіями, "ноу - хау", інжиніринговими , управлінськими послугами ); 3) обмін соціальними і культурними послугами , зокрема надання туристичних послуг; 4) надання банківських послуг, зокрема здійснення міжнародних розрахунків , лізингових операцій та ін.; 5) торгівля послугами , пов’язаними з міграцією робочої сили.

Найзагальнішою метою державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності є створення сприятливих умов для розширеного відтворення всередині країни , зокрема для привласнення національними та транснаціональними компаніями максимальних прибутків. У процесі реалізації цієї мети спостерігається суперечливе поєднання протекціонізму і лібералізму ( фритредерства).

Протекціонізм - державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції та сприяння національним компаніям у проникненні на зовнішні ринки.

Фритредерство - державна політика, спрямована на зниження митних тарифів та інших обмежень у зовнішній торгівлі.