Методи обчислення ввп:

1.Кінцевого використання або за видатками як сума видатків покупців на придбання товарів і послуг

ВВПв = С+І+G+Xn

Xn = експорт-імпорт;

С – особисті споживчі видатки (видатки домашніх господарств на товари тривалого користування, предмети поточного вжитку та послуги);

І – інвестиційні видатки (Чисті та Валові);

Xn – чистий експорт;

G – урядові закупівлі товарів і послуг.

2.Розподільчий метод як сума грошових доходів, отриманих від виробництва продукції. За даним методом додаємо слідуючи доходи: заробітна плата, рента, відсотки, прибуток, непрямі податки на бізнес, амортизаційні відрахування.

3.Виробничий метод як сума доданої вартості, створеної на всіх стадіях виробництва .

По розрахунку за різними методами ВВП повинен бути однаковим.

ВНП – це ринкова вартість кінцевих товарів і послуг, виготовлених за певний проміжок часу.

ВНП = ВВП + НФ – ПФ

НФ – надходження за фактори з-за кордону;

ПФ – платежі за фактори решті світу.

ЧВП – це ВВП скорегований на суму амортизаційних відрахувань.

ЧВП = ВВП - Ав

НД – це весь доход, зароблений упродовж року власниками ресурсів, що є резидентами певної держави, незалежно де ці ресурси використовуються ( у власній країні чи за кордоном)

НД = ВВП – Ав – НП

НП – непрямі податки.

Питання винесені на самостійне опрацювання студентами.

3) Сутність і види економічного відтворення.

Процес економічного відтворення - постійно повторюваний процес відтворення всіх елементів економічної системи( продуктивних сил, техніко - економічних, виробничих і економічних відносин, а також господарського механізму) в їхній взаємодії, тобто взаємо обумовленості та взаємо запереченні.

Якщо позначити фонд заміщення ( частка національного доходу , що спрямовується на відновлення зношених засобів виробництва) буквою "С", необхідний продукт - "V", а додатковий "m", то при простому відтворенні основними пропорціями є :

1) 1(v+m)= 2c. Це означає , що національний дохід, створений у першому підрозділі , має дорівнювати фонду заміщення у другому;

2) 1(c+v+m) = 1v+2c. Продукція першого підрозділу, яка складається із засобів виробництва, має виготовлятися у такому обсязі , щоб відновити матеріальні витрати в обох підрозділах;

3) 2(v+c=m)= 1(v+m)+ 2(v+m). Продукція другого підрозділу, що складається з предметів споживання , має виготовлятися у такому обсязі, щоб задовольнити їжею, одягом, житлом тощо робітників першого і другого підрозділів.

При розширеному відтворенні між основними складовими суспільного продукту мають існувати такі основні пропорції:

1) 1(v+m)>2c. Національний (чистий) дохід , створений у першому підрозділі, має бути більшим від фонду заміщення другого підрозділу на величину додаткових засобів виробництва, необхідних для нагромадження в обох підрозділах;

2) 1(c+v+m)>1c+2c. Продукція першого підрозділу має бути більшою від суми фондів заміщення в обох підрозділах на величину нагромадження в них засобів виробництва ;

3) 2(c+v+m)<1(v+m)+2(v+m). Продукція другого підрозділу має бути меншою від національного доходу в обох підрозділах на величину нагромаджуваних засобів виробництва.