Міністерство освіти і науки України Житомирський державний технологічний університет Кафедра геотехнологій ім. проф. Бакка М.Т. гр.РР-26 РОЗРАХУНКОВО-ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА до курсового проекту з дисципліни : «геотехнологія розробки родовищ корисних копалин(ВГР)» ГТРР.10.10.КП Керівник : Коробійчук В.В. Виконавець : Кондратенко П.В. 2010

Зміст

Вступ

Розділ І. Геологічна та гірничо-технічна характеристика родовища

1.1.Вихідні дані курсового проекту

1.2.Характеристика корисної копалини

1.3.Умови залягання покладу

1.4.Кути відкосів бортів кар’єрів та уступів

Розділ ІІ. Розрахунок вихідних даних курсового проекту

2.1.Кінцева глибина кар’єру

Об’єм гірської маси в контурах кар’єра визначається за формулою:

2.2.Об’єм гірської маси в контурах кар’єра

2.3.Об’єм розкривних порід в контурах кар’єра

2.4. Об’єм корисної копалини в контурах кар’єра

2.5.Промислові запаси корисної копалини

2.6.Термін існування кар’єру

2.7.Річна продуктивність підприємства по розкривним породам

2.8.Середній промисловий коефіцієнт розкриття

2.9.Режим роботи підприємства

2.10.Добові та змінні об’єми розкривних робіт та видобування корисної

Розділ ІІІ. Розрахунок виймально-навантажувальних робіт

3.1.Розрахунок параметрів елементів системи розробки

3.2.Розрахунок продуктивності виймального обладнання

Розділ ІV.Підготовка гірських порід до виймання

4.1.Показник буримості

4.2.Вибір бурильного обладнання

4.3.Питомі витрати вибухової речовини

4.4.Місткість одного метра свердловини

4.5.Величина лінії опору за підошвою

4.6.Перебур свердловини

Довжина набивки вираховується за формулою:

4.7. Довжина набивки суцільного заряду

4.8.Глибина свердловини

4.9.Довжина заряду в свердловині

4.10.Параметри сітки свердловин

4.11.Фактичний об’єм гірської маси, що підлягає підриванню

4.12.Об’єм взірваної гірської маси в розрихленому стані

4.13.Визначення парку бурових верстатів

4.14.2.Висота розвалу взірваної породи

4.15.Основні показники правил безпеки при веденні буро вибухових

Розділ. V. Розкриття родовища та об’єми гірничо-капітальних робіт

5.1.Теоретична довжина траси капітальної траншеї

5.2.Дійсні довжини трас капітальних траншей

5.3.Загальний об’єм капітальних траншей

5.4.Об’єм розрізної траншеї, яка утворює першопочатковий фронт робіт . уступів

Розділ VI. Транспортні роботи на кар’єрі

6.1.Вибір типу вагонів

6.2. Тривалість рейсу потягу

Розділ VII. Відвалоутворення

7.1. Крок перевстановлення відвальних колій:

7.2. приймальна здатність відвального тупика за об’ємом в цілині між двома перевстановленнями шляху:

7.3. тривалість роботи відвального тупика між двома перевстановленнями шляху:

7.4. кількість відвальних тупиків в роботі:

7.5. кількість тупиків на відвалі з врахуванням резерву:

Розділ VIII. Рекультивація земель

8.1. Об’єм родючого шару ґрунту, що підлягає скреперуванню

8.2. Річний об’єм рекультиваційних робіт становить:

8.3. Змінна експлуатаційна продуктивність колісного скрепера

Розділ ІХ. Охорона праці

9.1. Основні вимоги правил безпеки при роботі кар’єрного транспорту

9.2. Безпека проведення підривних робіт

9.3.Правила безпеки при виробництві відвальних робіт

Список використаної літератури

Вступ

Видобування різноманітної мінеральної сировини має важливе значення для народного господарства, а тому воно отримало в останні десятиріччя великий розвиток в багатьох країнах світу, в тому числі і в Україні. Розробка родовищ корисних копалин, їх збагачення і переробка, будівництво різних підземних споруд в Україні знаходяться в підпорядкуванні підприємств багатьох міністерств та відомств, які мають різні форми власності.

Постійний ріст добування та споживання корисних копалин вимагає розширення пошуку та освоєння нових видів мінеральних ресурсів, розробки сучасних технологій і процесів розвідки, вилучення і переробки мінеральної сировини.

В основі технології переробки корисних копалин лежить вивчення властивостей мінералів і породокристалічних тіл, які утворились в результаті природних геохімічних процесів на поверхні або в надрах Землі. Природні мінерали утворюються в системах, склад яких залежить від геохімічного розповсюдження окремих елементів, геохімічної передісторії їх розсіювання або концентрації у вузьких геологічних можливих діапазонах зміни температури, тиску та інших параметрів.

Гірничопромисловий комплекс та будівництво забезпечують в кожній країні великий обсяг земляних робіт.

В гірничій промисловості СНД працює понад 5 млн. гірників і 250 тис. гірничих інженерів, які видобувають із надр всі види корисних копалин в твердому, рідкому та газоподібному станах. В цілому вони видобувають щорічно близько 20 млрд. т. гірських порід, що слугує основою забезпечення 75% потреб СНД в мінеральних ресурсах.

Україна має досить великий асортимент покладів різних копалин, але провідні місця належать видобуванню залізних та марганцевих руд, кам’яного та бурого вугілля, нерудних корисних копалин, декоративного та облицювального каменю, торфу, різних видів неметал орудної сировини.

Прогресивний відкритий спосіб розробки родовищ корисних копалин отримає подальший розвиток при значному покращенні економічних показників на основі удосконалення техніки, технології та організації гірничого виробництва, природоохоронних та ресурсозберігаючих технологій.

Розділ і. Геологічна та гірничо-технічна характеристика родовища

1.1.Вихідні дані курсового проекту

Потужність розкривних порід, м	8
Потужність покладу корисної копалини, м	50
Ширина х довжина покладу, м	1300 х 5500
Річна продуктивність по корисній копалині, м3/рік	1100000
Розкривні породи	Вивітрілий кварцит
Порода корисної копалини	кварцит
Транспорт	залізничний
Об’ємна вага розкривних порід, т/ м3	2,2
Об’ємна вага корисної копалини, т/ м3	2,4
Коефіцієнт міцності по Протод’яконову р. п.	16
Коефіцієнт міцності по Протод’яконову к. к.	20
Тип вибухової речовини	ІгданІт

1.2.Характеристика корисної копалини

За даними курсового проекту корисною копалиною є кварцити.

Кварцит – щільна зерниста гірська порода, що складається переважно з кварцу. Утворилася при метаморфізмi кварцових пісковиків. Характеризується значною твердістю, внаслідок чого складна в обробці. Виділяють слюдисті, ґранатові, роговообманкові кварцити.

Утворення кварцитів пов'язане з перекристалізацією істотно кварцових пісковиків у про-цесі регіонального метаморфізму. Кварцити залягають серед різноманітних метаморфічних гірських порід у вигляді суцільних пластових тіл великої протяжності. Особливо широко кварцити представлені у відкладах протерозою. Багато кварцитів - цінні корисні копалини.

Залізисті (магнетитові) кварцити - найважливіша залізна руда (родов. Кривого Рогу, КМА, оз. Верхнього в США, Лабрадору в Канаді і т.д.). Кварцити, в яких вміст SiO₂ досягає 98-99%, використовують для виготовлення динасових вогнетривких виробів, для отримання металічного кремнію і його сплавів, а також як флюс у металургії.

Особливий різновид - кварцит в т о р и н н и й. Це метасоматичні гірські породи, що складається в основному з кварцу з домішкою серициту, алуніту, пірофіліту, каолініту, андалузиту, діаспору, корунду, топазу, рутилу, гематиту і інш. . Родовища вторинних кварцитів формуються в результаті відносно низькотемпературного метасоматичного перетворення кислих і середніх ефузивних, рідше інтрузивних кислих порід і їх туфів. З ними пов'язані родовища алуніту, пірофіліту, золота, міді, молібдену, поліметалів і колчеданів. На території України кварцити є в Приазов’ї, в межах Українського щита.

1.3.Умови залягання покладу.

Слід зазначити, що кварцити відносяться до метаморфічних порід.

Метаморфічні гірські породи залягають у вигляді шарів, пластів, лінз, верств.

За даними курсового проекту корисна копалина залягає пластом, що розташований горизонтально. Але інколи існують такі випадки, коли пласт залягає похило.

В кожному пласті виділяють покрівлю (верхня площина) та підошву (нижня площина). Відстань між покрівлею і підошвою називають потужністю. В нашому випадку вона складає 30м.

Корисна копалина залягає на глибині і для її розкриву потрібно зняти розкривні породи потужністю 30 м. За даними курсового проекту розкривною породою є супісь, яка відносяться до осадових порід.