Розділ VI. Транспортні роботи на кар’єрі

Кар’єрний транспорт призначений для переміщення гірської маси від забоїв до пунктів розвантаження. Він являється зв’язком в технологічному процесі. Від чіткої роботи кар’єрного транспорту залежить ефективність розробки родовища. Трудомісткість процесу переміщення дуже висока, а затрати на транспорт і зв’язані з ним допоміжні роботи складають 45-50%, а в окремих випадках 65-70% загальних затрат на видобування. Специфіку гірських робіт обумовлюють наступні основні властивості роботи кар’єрного транспорту:

значний об’єм і скупченість переміщення кар’єрних вантажів при відносно невеликій відстані транспортування;
періодичне переміщення транспортних комунікацій в зв’язку з постійним зміненням положення пунктів завантаження і розвантаження гірської маси;
рух в відбувається, як правило, з подоланням значних підйомів;
підвищена міцність і потужність двигунів транспортного обладнання, що визнана великою щільністю, підвищеною міцністю , абразивністю, неоднорідною кусковитістю горської маси.

Інтенсивність роботи кар’єрного транспорту характеризується вантажообігом кар’єру, який визначається кількістю вантажу, переміщуваного в одиницю часу. Масштаб гірських робіт на кар’єрі визначається величиною вантажообігу. Він складається з об’ємів перевозок розкривних порід і корисних копалин. Основний об’єм в вантажообігу звичайно складають розкривні породи.

На кар’єрах для переміщення гірської маси використовується різні види кар′єного транспорту з яких основними являються залізнодорожний, автомобільний і конвеєрний. Вибір раціонального виду транспорту для конкретних умов визначається з фізико-технічних і хімічних властивостей розроблюваних порід, умовами залягання корисної копалини, кліматом, вантажообігом і відстанню транспортування, типом і параметрами вантажного обладнання, терміном існування кар’єра.

Для специфічних умов роботи транспорту на кар’єрах найбільш характерними показниками його технічних властивостей є економічно вигідно максимальний подолання підйомів і мінімальний радіус кривих. Ці показники в деякій степені визначають об’єм гірничо-капітальних робіт і можливість розміщення транспортних комунікацій в межах границь кар’єрного поля. Раціональна область використання різних видів кар’єрного транспорту залежить від їх технічних і технологічних параметрів і умов залягання родовища.

Залізничний транспорт вигідно використовувати в кар’єрах з великим річним вантажообігом при значній довженні транспортування. До основних переваг залізничний транспорту слід віднести невелику витрату електороенергії, можливість забезпечення практично будь якої величини вантажообігу при любій відстані перевезення.

Можливість використання автоматизованої системи управління, надійність роботи в різних кліматичних і гірничо-геологічних умовах і відносно невеликі затрати на 1т км перевозок.

Автомобільний транспорт використовується головним чином на кар’єрах з невеликим річним вантажообігом при відстані транспортування 4-5 км. З виникненням автосамоскидів великої вантажопідйомності їх використання стало ефективним при річному вантажообігу 50-60 млн. тонн і більше.

Автотранспорт ефективно використовувати в період будівництва кар’єрів при інтенсивній розробці родовища з великою швидкістю подвигання забоїв і високому темпі заглиблення гірських робіт.

До недоліків автомобільного транспорту відноситься різке зменшення продуктивності при збільшенні відстані транспортування, залежність від кліматичних умов, велика вартість великовантажних автосамоскидів і великі експлуатаційні затрати.

6.1 Обираємо тип вагонів

Для розкривних порід та корисної копалини обираємо думпкари 6ВС-60 (модель 31-638)

Кількість ковшів що розвантажуються в один вагон

- об’єм вагона

- коефіцієнт розрихлення