3)Політика державного регулювання.

Високорозвинена ринкова економіка – це оптимальне поєднання засад притаманних товарному виробництву (конкуренція, попит, пропозиція, вільне ціноутворення) та цілеспрямованої політики державного регулювання економічних процесів.

Економічна політика – комплекс економічних цілей і заходів держави щодо управління народним господарством, які забезпечують вирішення стратегічних та тактичних завдань відповідно до інтересів країни або окремих класів соціальних груп.

Держави регулювання економіки – це сукупність форм і методів цілеспрямованого впливу державних органів на розвиток економічної системи з метою її стабілізації та пристосування до умов, що змінюються.

Основні відмінності між державним регулюванням і економічною політикою держави:

1. Таке регулювання включає прогнозування, планування, обмін і контроль.

2. Воно здійснюється не лише за допомогою економічних, але й правових та адміністративних методів.

Основні напрямки і методи державного регулювання .

• Регулювання кредиту;

• Регулювання цін: контроль над певними цінами, встановлення єдиної ціни, заморожування або блокування цін;

• Регулювання с/г: утримування рівня цін, організація виробництва, захист внутрішнього ринку, субсидування експорту товарів;

• Регулювання інвестицій;

• Регулювання податків;

• Регулювання умов праці: регулювання робочого часу, заробітної плати, допомога по безробіттю, контроль за умовами праці;

• Регулювання зовнішньоекономічних зв’язків: лібералізація імпорту, валютні та інші обмеження, державне стимулювання та інше.

4) Моделі економічної політики.

• Точка зору меркантилістів:

  • Політика протекціонізму;

  • Принцип активного платіжного балансу;

  • Стимулювання експорту;

  • Активне втручання держави в економічне життя країни.

• Класична:

  • Класики вважали, що капіталізм як система має елемент саморегулювання, тобто макроекономічна рівновага може встановитися без будь-якого втручання держави.

• Маркс та Ленін довели, що ринковий механізм функціонування економіки призводить до значної диференціації суспільства на багатих і бідних до глибокої нерівності.

• Дж. М. Кейнс довів, що без втручання держави в економіку рівновага можлива, але вона не відповідає потребам суспільства. Ефективна рівновага може бути встановлена тільки при регулюванні державою сукупного попиту за допомогою державних закупівель та сукупних інвестицій.

Питання винесені на самостійне опрацювання студентами.

5) Межі і перспективу регулюючої діяльності держави.

Актуальними залишаються функції регулювання національної економіки :

- розробка і реалізація фінансової політики;

- кредитної;

- інвестиційної;

- грошової;

- податкової політики;

- соціальне регулювання суспільства;

А держава певний час буде незамінним суб’єктом для здійснення цих функцій.

Однак, коли йдеться про перспективи регулюючої діяльності держави, треба враховувати таку обставину. Ця діяльність значною мірою забезпечується коштами державного бюджету. Проте вже тривалий час у розвинених країнах видатки бюджету перевищують його доходи , що свідчить про неефективність державного регулювання. До того ж зростаючий дефіцит покривається за рахунок збільшення державного боргу.

Держава за своєю сутністю не є власником засобів виробництва і її регулююча діяльність не є госпрозрахунковою. Перевищення видатків держави над її доходами в демократичному суспільстві означає одне : з дефіцитом живе не держава а суспільство.

Якщо в країні тривалий час державний бюджет є бездефіцитним, можна зробити висновок , що в ній цілі економічного розвитку переважають над соціальними. Якщо ж дефіцит державного бюджету і відповідно державний борг зростають, країна знаходиться на більш високому рівні розвитку, і пріоритети мають соціальні цілі.