Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
політична економія №1..doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
08.11.2019
Размер:
2.03 Mб
Скачать

Тема 12 . 1.Економічна система розподілу і формування доходів населення.

Мета: розкрити сутність таких економічних категорій як: "споживчий кошик", " прожитковий мінімум", "вартість життя", "диференціація доходів населення"; визначити економічний зміст основних показників диференціації доходів та з'ясувати їх роль для державної політики доходів; вчитися визначати рівень життя населення на Овнові різних критеріїв.

План.

1. Диференціація доходів населення.

2. Сутність та механізм перерозподілу доходів населення.

3 Сутність державного регулювання доходів та його форми. (СРС).

Вартість життя – це вартість товарів, життєвих благ і послуг, необхідних людині для життя, обчислених у діючих цінах.

Вклад – грошова сума, внесена в ощадний банк на зберігання при певних умовах.

Допомога – одна з форм матеріального забезпечення громадян; грошова допомога, яка надається державою особам, що знаходяться у тяжкому матеріальному становищі.

Індекс вартості життя - показник, що характеризує зміну індексів цін і тарифів фіксованого набору товарів і послуг, які входять до споживання середнього мешканця країни.

Індекс прожиткового мінімуму - це показник, що характеризує вартість мінімально необхідного людині набору благ, життєвих засобів, що дають можливість підтримувати життєдіяльність.

Індексація – один із способів захисту населення від інфляції. Держава збільшує грошові доходи та заощадження громадян відповідно до зростання цін на споживчі товари і послуги. У такий спосіб підтримуються купівельна спроможність і середні доходи населення.

Купівельна спроможність населення – кількість товарів і послуг, які населення здатне придбати за наявні грошові кошти та при рівні цін на товари і послуги, що встановилися.

Платоспроможність – це здатність держави, юридичних і фізичних осіб повністю виконувати свої зобов’язання щодо платежів, наявних у них грошових ресурсів, необхідних і достатніх для здійснення платежів.

Прожитковий мінімум – це величина вартості фінансових коштів і майна, необхідних для нормального фізичного існування працівника і непрацюючих членів сім'ї. Зі зростанням інфляції прожитковий мінімум має підвищуватися шляхом індексації доходів.

Споживчий бюджет – сімейний бюджет, таблиця доходів і витрат сім'ї за певний період часу, найчастіше за місяць, рік.

Споживчий кошик – розрахунковий набір, асортимент продовольчих і непродовольчих товарів і платних послуг, що визначають типовий рівень та структуру місячного (річного) споживання окремою особою або сім’єю. Споживчий кошик є основою порівняння розрахункових і реальних рівнів споживання.

Споживчі товари – види товарів і послуг, які призначенні для кінцевого споживання та особистого, сімейного, домашнього використання.

1)диференціація доходів населення.

Диференціація доходів – це різниця у рівні доходів на душу населення чи на одного зайнятого.

Нерівність доходів характерна для всіх економічних систем. Найбільший розрив в рівні доходів передбачається в перехідній економічній системі.

Диференціація доходів вимірюється за допомогою таких показників:

  1. Крива Лоренца.

Бісектрисою показано теоретичну можливість абсолютно рівного розподілу доходів. Крива Лоренцо демонструє фактичний розподіл доходів. Заштрихована область вказує на степінь нерівності доходів.

  1. Децильний коефіцієнт.

Кд = Дс.б.з.с./Дс.м.з.с.

Дс.б.з.с. – середні доходи 10% найбільш забезпечених сімей.

Дс.м.з.с. - середні доходи 10% найменш забезпечених сімей.

  1. Індекс концентрації доходів або коефіцієнт Джині.

Чим вище цей коефіцієнт, тим сильніша нерівність, при вирівнюванні доходів у суспільстві цей показник наближається до нуля.

Мінімальний споживчий кошик включає: харчування на рівні не нижчому ніж фізіологічні норми, найбільш нагальні потреби в білизні, одязі, меблях, господарських речах, предметах санітарії, гігієни, крім того, доход має бути достатнім для оплати життя, комунально-побутових послуг, транспорту, зв’язку та забезпечення мінімальних культурних потреб.