Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
політична економія №1..doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
08.11.2019
Размер:
2.03 Mб
Скачать

2) Процес створення додаткової вартості

Структура робочого дня найманого працівника.

Оскільки, додаткову вартість створює робоча сила, то норма додаткової вартості:

m'=m/V *100%

Тоді норма прибутку має вигляд:

P'= (P/C+V)*100%

Сутність амортизації

як одного з чинників оборотності капіталу.

Формула колообігу капіталу:

ЗВ

Г – Т * * *В * * *Т ' – Г '

РС

Розрізняють основний та оборотний капітал:

Основний капітал – це частина капіталу, у вигляді знарядь праці, що зберігає свою споживчу вартість упродовж кількох виробничих циклів, переносячи свою вартість на продукт частинами в міру зносу, яка також частинами повертається і утворює амортизаційний фонд ( будівлі, споруди, транспортні засоби та інше).

Оборотний капітал – це частина капіталу, яка представлена предметами праці та заробітною платою. Втрачає свою споживну вартість за один виробничий цикл, вартість якої повністю включена у вартість продукту, і повертається на підприємство повністю разом з реалізацією кожної партії продукції.

Амортизація – це втрата засобами виробництва своєї вартості у продовж виробничого циклу.

Питання винесені на самостійне опрацювання студентами.

3)Заробітна плата.

Робітник отримує заробітну плату після завершення процесу праці. Її величина змінюється залежно в залежності від тривалості робочого дня. Індивідуальні відмінності в заробітній платі зумовлені не однаковою інтенсивністю праці робітників.

Заробітна плата – це грошовий вираз вартості і ціни товару робоча сила та результативності використання робочої сили.

Оскільки робоча сила є товар, то її ціна, як і всіх інших товарів, регулюється також співвідношенням між попитом та пропозицією: зі зниженням попиту або із підвищенням пропозиції ціна робочої сили, тобто заробітної плати, падає і навпаки.

На розмір заробітної плати впливає дія законів збільшення продуктивності праці й підвищення потреб населення, співвідношення сил між робітниками й капіталістами, виступи трудящих тощо.

Ф ОРМИ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ.

Почасова Відрядна

Почасова заробітна плата – це оплата вартості та ціни робоча сила за її функціонування протягом певного робочого часу.

Ц. РС=(денна вартість РС)/(середня тривалість робочого дня)

Погодинна оплата праці як різновид почасової використовується для підвищення тривалості робочого дня.

Відрядна (поштучна) заробітна плата – це оплата вартості і ціни товару робоча сила залежно від розміру виробітку за одиницю часу.

Це перетворена форма погодинної заробітної плати.

Витрати робочої сили за цієї форми заробітної плати вимірюються кількістю і якістю виробленої продукції. Така форма використовується для підвищення інтенсивності праці та зменшення витрат на нагляд за робітниками, підвищення конкуренції серед робітників.

Розрізняють номінальну та реальну заробітну плату:

Номінальна заробітна плата – це грошова сума, яку робітник отримує за продаж капіталістові своєї робочої сили. ЇЇ розміри не дають реального уявлення про життєвий рівень робітника, рівень його споживання. Водночас без показника номінальної заробітної плати не можна обчислити її реальну.

Реальна заробітна плата – це кількість споживчих вартостей (товарів і послуг), яку робітник може придбати за свій грошовий заробіток за певного рівня цін після сплати податків.

Отже, рівень реальної заробітної плати залежить від:

  1. номінальної заробітної плати;

  2. рівня цін на предмети споживання та послуги;

  3. податків, які сплачують робітники до бюджету держави та фондів соціального страхування.

Реальна заробітна плата прямо пропорційна змінам номінальної заробітної плати і обернено пропорційна змінам рівня цін.