- •1 Билет
- •1. Предмет історії економіки та економічної думки
- •2. Економічні концепції монетаристів
- •2 Билет
- •2. Соціонально-інституціональний напрям в сучасній економічній думці (кінець хх – початок ххі ст.)
- •Періодизація історії економіки та економічної думки
- •4 Билет
- •1. Економічна думка стародавнього світу.
- •2 Динаміка світового господарського розвитку другої половини хх - початку ххі ст.
- •5 Билет
- •Античний Рим: економічні причини розквіту й занепаду
- •6 Билет
- •2. Теорії «економіки пропозиції» та «раціональних очікувань»
- •7 Билет
- •1 Загальна характеристика господарства Європи в V- XV ст.
- •8 Билет
- •1. Розвиток торгівлі та банківської системи і кредиту
- •2. Історичні передумови виникнення і сутність кейнсіанства
- •9 Билет
- •10 Билет
- •2. Подолання економічних наслідків першої світової війни
- •11 Билет
- •1 Суть промислового перевороту
- •12 Билет
- •1.Класична школа політичної економії
- •2. Розвиток фінансово-кредитних відносин в Україні (друга половина хіх – початок хх ст.).
- •13 Билет
- •1.1 Еволюція класичної політичної економії в першій половині хіх ст.
- •1.2. Формування соціалістичних ідей.
- •3. Основний зміст процесу індустріалізації
- •14 Билет
- •1.. Передумови виникнення та методологічні принципи маржиналізму й неокласичної теорії.
- •2 Формування і розвиток історичної школи.
- •15 Билет
- •1.Виникнення інституціоналізму і його розвиток на початку хх ст.
- •2.. Промисловий переворот в Україні (друга половина хіх – початок хх ст.).
- •16 Билет
- •1. Сутність аграрної реформи 1848 року і селянська реформа 1861р.
- •2. Суть індустріалізації в Україні.
- •17 Билет
- •2 Господарство Стародавньої Греції
- •18 Билет
- •19 Билет
- •1. Особливості східного рабства
- •2. Подолання економічних наслідків першої світової війни
- •20 Билет
- •1. Розвиток ремесел і міст в Середньовіччі V- XV ст.
- •2. Меркантилізм та його історичне значення
2 Билет
1. Методи наукових економічних досліджень
Під методом пізнання розуміють спосіб, шлях дослідження предмета науки.
І. Загальнонаукові методи пізнання. Серед загальнонаукових методів пізнання чільне місце у належить діалектичному і структурно-функціональному методам.
Діалектичний метод пізнання виходить з того, що будь-яке економічне явище:
1) перебуває в русі: воно зароджується, розвивається, занепадає і відмирає;
2) має притаманні йому тотожність, відмінність, протилежність і суперечність, конфліктність;
3) розвивається, що означає відмирання старого і зародження нового, боротьбу між ними, спосіб розв’язання суперечностей та повне утвердження нового.
Джерело розвитку економіки, всіх її складових діалектика вбачає в єдності і боротьбі протилежностей.
Структурно-функціональний метод розглядає будь-яке економічне явище як системне з обов’язковим аналізом функцій взаємодіючих елементів. Однією з ознак системи є її цілісність. Цей метод зосереджує свою увагу на функціональних зв’язках між структурними елементами системи та кількісних характеристиках їх.
Західними економістами активно використовується емпіричний метод пізнання. За цим методом усі науки — емпіричні. Це означає, що вони базуються на фактах, тобто на спостереженнях, що піддаються перевірці через відомі факти або певні явища. Так, політекономія як суспільна наука вивчає поведінку індивідів та інститутів, що займаються виробництвом, розподілом, обміном і споживанням матеріальних благ і послуг.
При дослідженні розвитку виробничих відносин застосовується формаційний метод пізнання. Він дозволяє розкрити соціально-економічний характер капіталістичного, соціалістичного та інших суспільств. Існують також інші загальні методи пізнання.
ІІ. Спеціальні (конкретні) методи пізнання. Наука розробила і застосовує різні конкретні способи і прийоми пізнання дійсності. До них належать: метод наукової абстракції, індукція і дедукція, принципи єдності логічного й історичного, статистичні спостереження, моделювання процесів, економіко-математичні методи і т. д. Ці способи і прийоми пізнання використовуються як у природничих, так і в суспільних науках.
Розглянемо деякі з названих методів дослідження.
1) Наукова абстракція. Абстрагування означає очищення наших уявлень про процеси від випадкового, минулого, одиничного і виокремлення в них сталого, стійкого і типового. Саме завдяки методу абстракції вдається виявити сутність явищ, від сутності одного рівня переходити до сутності вищого рівня, описувати закони і категорії науки, що виражають ці сутності. При застосуванні цього методу пізнання повинна братися до уваги вся сукупність явищ, що стосується даної галузі, а не окремі факти.
У результаті абстрагування виводяться економічні категорії, тобто наукові поняття, які характеризують окремі сторони економічних явищ (наприклад, товар, гроші, ціна). Подальше поглиблення пізнання дозволяє формулювати економічні закони, які характеризують найбільш стійкі залежності і взаємозв’язки в економічних процесах.
2) Індукція — це форма умовиводу, де на підставі знання про окреме робиться висновок про загальне. У результаті індукції досягається той самий результат, що і при абстракції — «викристалізування», або виведення принципів, законів і категорій із фактів. Пізнання починається з нагромадження фактів, котрі потім систематизуються і аналізуються таким чином, щоб можна було вивести узагальнення, принципи чи закони. Отже, індукція іде від окремого до загального.
Дедукція означає перехід від загального до окремого. Дедуктивний метод бере своїм початком узагальнення чи теорію. На основі загального правила логічним шляхом з одних положень істинних і реальних з необхідністю виводиться нове істинне положення. Дедуктивний метод є водночас і гіпотетичним. Таким чином, економісти можуть опиратися на випадкове спостереження, умовивід, логіку чи інтуїцію, щоб сформулювати попередній, неперевірений принцип, що називається гіпотезою.
3) Гіпотеза — це припущення про ймовірність зміни економічного явища і спосіб його пізнання, одне з можливих розв’язань економічної проблеми.
Дедукція та індукція являють собою не протилежні один одному, а взаємодоповнюючі методи дослідження. Сформульовані дедуктивним методом гіпотези є для економіста орієнтирами при збиранні і систематизації емпіричних даних. У свою чергу відомі уявлення про факти дійсності, про реальний світ є передумовою для формування досить змістовних гіпотез.
4) Економіко-математичні методи. Одним із засобів пізнання соціально-економічних процесів є поєднання якісного та кількісного аналізу. Кількісні характеристики є невід’ємною частиною політекономічного дослідження. Точний кількісний аналіз дозволяє досліднику глибше розкрити суть економічних процесів, тенденцій розвитку економіки. Процес виявлення тенденцій економічного розвитку зумовлює широке впровадження математичних прийомів пізнання (формули рівностей, нерівностей, функцій, графіків, інтегралів тощо).