- •1 Билет
- •1. Предмет історії економіки та економічної думки
- •2. Економічні концепції монетаристів
- •2 Билет
- •2. Соціонально-інституціональний напрям в сучасній економічній думці (кінець хх – початок ххі ст.)
- •Періодизація історії економіки та економічної думки
- •4 Билет
- •1. Економічна думка стародавнього світу.
- •2 Динаміка світового господарського розвитку другої половини хх - початку ххі ст.
- •5 Билет
- •Античний Рим: економічні причини розквіту й занепаду
- •6 Билет
- •2. Теорії «економіки пропозиції» та «раціональних очікувань»
- •7 Билет
- •1 Загальна характеристика господарства Європи в V- XV ст.
- •8 Билет
- •1. Розвиток торгівлі та банківської системи і кредиту
- •2. Історичні передумови виникнення і сутність кейнсіанства
- •9 Билет
- •10 Билет
- •2. Подолання економічних наслідків першої світової війни
- •11 Билет
- •1 Суть промислового перевороту
- •12 Билет
- •1.Класична школа політичної економії
- •2. Розвиток фінансово-кредитних відносин в Україні (друга половина хіх – початок хх ст.).
- •13 Билет
- •1.1 Еволюція класичної політичної економії в першій половині хіх ст.
- •1.2. Формування соціалістичних ідей.
- •3. Основний зміст процесу індустріалізації
- •14 Билет
- •1.. Передумови виникнення та методологічні принципи маржиналізму й неокласичної теорії.
- •2 Формування і розвиток історичної школи.
- •15 Билет
- •1.Виникнення інституціоналізму і його розвиток на початку хх ст.
- •2.. Промисловий переворот в Україні (друга половина хіх – початок хх ст.).
- •16 Билет
- •1. Сутність аграрної реформи 1848 року і селянська реформа 1861р.
- •2. Суть індустріалізації в Україні.
- •17 Билет
- •2 Господарство Стародавньої Греції
- •18 Билет
- •19 Билет
- •1. Особливості східного рабства
- •2. Подолання економічних наслідків першої світової війни
- •20 Билет
- •1. Розвиток ремесел і міст в Середньовіччі V- XV ст.
- •2. Меркантилізм та його історичне значення
10 Билет
1 Меркантилізм та його історичне значення
У пізньому середньовіччі (XVI - XVII ст.) феодалізм розкладається, виникають капіталістичні виробничі відносини. Великі географічні відкриття сприяли розвитку зовнішньої торгівлі, зумовили введення в обіг величезної кількості дорогоцінних металів за рахунок пограбування колоній. Зростання ролі ринку в житті суспільства, ускладнення суспільно-економічних відносин - все це зумовило становлення економічної теорії як самостійної науки. На перших етапах економічна теорія виражала інтереси міцніючого класу буржуазії та прогресивні тенденції суспільного розвитку. Тоді ж з'явився термін "політична економія".
Капіталістичні відносини почали складатися передусім у сфері торгівлі. Тому і перша школа буржуазної політичної економії - меркантилізм - трактувала економічний розвиток так, начебто джерелом багатства суспільства є обіг, торгівля, а праця людей, зайнятих у цій сфері, особливо в галузі міжнародної торгівлі, забезпечує нагромадження багатства, яке тоді ототожнювалося із золотом.
Меркантилізм - це навчання, що засноване на думці, що багатство складається у володінні грошима і їхнім нагромадженням. Раніше грошима були золото й срібло, тому меркантилісти вважали, що чим більше золота "приходить" у країну й менше "іде" із країни, тим країна багатше.
Зародження меркантилізму дало певний поштовх для зміни ідеалу. На думку меркантилістів, купці - це головні люди в державі, а сама головна галузь - зовнішня торгівля. Воїни вже стали втрачати статус лідерів в очах суспільства в цілому, тепер ідеалом став швидко багатіє, а отже, заповзятливий купець.
Меркантилісти вважали, що треба розвивати свою промисловість, але не для себе, а для перепродажу зроблених товарів за кордон.
Вони пропонували обмежити імпорт (ввіз через кордон), заборонити вивозити дорогоцінні метали, стимулювати експорт.
Французький і англійський меркантилізм. Здавалося б, Англія й Франція - дві практично рівною мірою розвинені європейські країни того часу, але меркантилізм у кожній з них мав свої особливості. Можливо, на це вплинув навіть розвиток культури в цілому. Розвиток меркантилізму, що йде різними шляхами, у свою чергу привело до формування різних культурних традицій.
Англія намагалася підтримувати "свого" виробника. Наприклад, були дні, коли заборонялося їсти м'ясо, тому всі купували рибу, а через сто років було дозволено ховати лише у вовняному платті.
Вільям Стафорд (1554 - 1612) - один з великих представників раннього англійського меркантилізму. Вплинув на становлення меркантилізму як окремої економічної школи.
Томас Ман (Мэн) (1571 - 1641) - найбільший представник пізнього англійського меркантилізму, один з керівників Ост-Індійській кампанії. Йому вдалося довести, що торговельний баланс треба оцінювати, складаючи всі угоди держави в одну, а не окремо . Це дозволило йому дійти висновку, що "відтік" грошей в одній угоді цілком можливо компенсувати "припливом" в іншій.
Томас Манн є автором книги "Багатство Англії в зовнішній торгівлі", що була опублікована лише в 1664 р. Також Ман уважав, що гроші повинні приносити гроші, тобто не лежати в скарбниці, а знову вертатися в торгівлю або виробництво. Він критикував англійський уряд за те, що воно зобов'язувало іноземних купців купувати товари, щоб ті не могли відвезти із собою з.
У кожної країни були свої особливості розвитку будь-якої школи й будь-якої науки в цілому, у тому числі й меркантилізму.
Можна виділити наступні особливості англійського меркантилізму:
1) англійська економічна думка починає посідати перше місце в Європі;
2) з'являються передумови для реалізації політики фритредерства;
3) ринкові відносини Англії з іншими країнами складаються дуже гармонійно, причому ця гармонія досягається у всіх сферах (торгівлі, сільському господарстві, промисловості).
Антуан де Монкретьєн (1575 - 1622) - представник пізнього французького меркантилізму. Висував ідеї, аналогічні ідеям Томаса Манна, навіть не підозрюючи про його існування. Нам він відомий як автор "Трактату політичної економії". У цій роботі Антуан де Монкретьен говорить, що варто всіляко заохочувати торгівлю, тому як вона є головним стимулом для виробництва як такого. Назва, що він дав своїй книзі, збереглося й у наші дні, але як назва цілої науки.
Жан Батист Кольбер (1619 - 1683) - представник французького меркантилізму, суперінтендант за фінансовими питаннями. Пізніше французький меркантилізм перейменували в його честь і стали називати кольберізмом.
До особливостей французького меркантилізму можна віднести наступне:
1) з'явився новий специфічний напрямок у розвитку економічної думки – фізіократія. Її представники головним ресурсом уважали те, що робить сільське господарство;
2) Думки про те, що вільна торгівля не потрібна, тому що товари виробляються тільки для внутрішнього ринку, що у свою чергу стримує розвиток економіки (Кольбер).