Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1_bilet.docx
Скачиваний:
5
Добавлен:
24.09.2019
Размер:
169.36 Кб
Скачать

10 Билет

1 Меркантилізм та його історичне значення

У пізньому середньовіччі (XVI - XVII ст.) феодалізм розкладається, виника­ють капіталістичні виробничі відносини. Великі географічні відкриття сприяли розвитку зовнішньої торгівлі, зумовили введення в обіг величезної кількості до­рогоцінних металів за рахунок пограбування колоній. Зростання ролі ринку в житті суспільства, ускладнення суспільно-економічних відносин - все це зумо­вило становлення економічної теорії як самостійної науки. На перших етапах економічна теорія виражала інтереси міцніючого класу буржуазії та прогресивні тенденції суспільного розвитку. Тоді ж з'явився термін "політична економія".

Капіталістичні відносини почали складатися передусім у сфері торгівлі. То­му і перша школа буржуазної політичної економії - меркантилізм - трактувала економічний розвиток так, начебто джерелом багатства суспільства є обіг, торгі­вля, а праця людей, зайнятих у цій сфері, особливо в галузі міжнародної торгівлі, забезпечує нагромадження багатства, яке тоді ототожнювалося із золотом.

Меркантилізм - це навчання, що засноване на думці, що багатство складається у володінні грошима і їхнім нагромадженням. Раніше грошима були золото й срібло, тому меркантилісти вважали, що чим більше золота "приходить" у країну й менше "іде" із країни, тим країна багатше.

Зародження меркантилізму дало певний поштовх для зміни ідеалу. На думку меркантилістів, купці - це головні люди в державі, а сама головна галузь - зовнішня торгівля. Воїни вже стали втрачати статус лідерів в очах суспільства в цілому, тепер ідеалом став швидко багатіє, а отже, заповзятливий купець.

Меркантилісти вважали, що треба розвивати свою промисловість, але не для себе, а для перепродажу зроблених товарів за кордон.

Вони пропонували обмежити імпорт (ввіз через кордон), заборонити вивозити дорогоцінні метали, стимулювати експорт.

Французький і англійський меркантилізм. Здавалося б, Англія й Франція - дві практично рівною мірою розвинені європейські країни того часу, але меркантилізм у кожній з них мав свої особливості. Можливо, на це вплинув навіть розвиток культури в цілому. Розвиток меркантилізму, що йде різними шляхами, у свою чергу привело до формування різних культурних традицій.

Англія намагалася підтримувати "свого" виробника. Наприклад, були дні, коли заборонялося їсти м'ясо, тому всі купували рибу, а через сто років було дозволено ховати лише у вовняному платті.

Вільям Стафорд (1554 - 1612) - один з великих представників раннього англійського меркантилізму. Вплинув на становлення меркантилізму як окремої економічної школи.

Томас Ман (Мэн) (1571 - 1641) - найбільший представник пізнього англійського меркантилізму, один з керівників Ост-Індійській кампанії. Йому вдалося довести, що торговельний баланс треба оцінювати, складаючи всі угоди держави в одну, а не окремо . Це дозволило йому дійти висновку, що "відтік" грошей в одній угоді цілком можливо компенсувати "припливом" в іншій.

Томас Манн є автором книги "Багатство Англії в зовнішній торгівлі", що була опублікована лише в 1664 р. Також Ман уважав, що гроші повинні приносити гроші, тобто не лежати в скарбниці, а знову вертатися в торгівлю або виробництво. Він критикував англійський уряд за те, що воно зобов'язувало іноземних купців купувати товари, щоб ті не могли відвезти із собою з.

У кожної країни були свої особливості розвитку будь-якої школи й будь-якої науки в цілому, у тому числі й меркантилізму.

Можна виділити наступні особливості англійського меркантилізму:

1) англійська економічна думка починає посідати перше місце в Європі;

2) з'являються передумови для реалізації політики фритредерства;

3) ринкові відносини Англії з іншими країнами складаються дуже гармонійно, причому ця гармонія досягається у всіх сферах (торгівлі, сільському господарстві, промисловості).

Антуан де Монкретьєн (1575 - 1622) - представник пізнього французького меркантилізму. Висував ідеї, аналогічні ідеям Томаса Манна, навіть не підозрюючи про його існування. Нам він відомий як автор "Трактату політичної економії". У цій роботі Антуан де Монкретьен говорить, що варто всіляко заохочувати торгівлю, тому як вона є головним стимулом для виробництва як такого. Назва, що він дав своїй книзі, збереглося й у наші дні, але як назва цілої науки.

Жан Батист Кольбер (1619 - 1683) - представник французького меркантилізму, суперінтендант за фінансовими питаннями. Пізніше французький меркантилізм перейменували в його честь і стали називати кольберізмом.

До особливостей французького меркантилізму можна віднести наступне:

1) з'явився новий специфічний напрямок у розвитку економічної думки – фізіократія. Її представники головним ресурсом уважали те, що робить сільське господарство;

2) Думки про те, що вільна торгівля не потрібна, тому що товари виробляються тільки для внутрішнього ринку, що у свою чергу стримує розвиток економіки (Кольбер).