Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1_bilet.docx
Скачиваний:
5
Добавлен:
24.09.2019
Размер:
169.36 Кб
Скачать

2.. Промисловий переворот в Україні (друга половина хіх – початок хх ст.).

Промисловий переворот започаткував епоху індустріалізації. Виділяють два його етапи.

Перший етап відбувся у 20 - 40-х рр. XIX ст. Незважаючи на па­нування кріпосництва в аграрній сфері та інші перешкоди на шляху до економі­чного зростання, мануфактурне виробництво досягло значних успіхів. Зростала кількість мануфактур, число найманих виробників. Використовувалися механіч­ні робочі машини, зростала зацікавленість власників у збільшенні виробництва. Почався промисловий переворот в Україні з харчової галузі промисловості.

Робочі машини й механізми, які замінили ручну працю робітників, з'явилися на текстильних мануфактурах, перш за все на суконних. У 1823 р. було споруджено перший на Дніпрі пароплав. З 1835 р. на Дніпрі діяла акціонерна па­роплавна компанія. Зростали потреби у машинах і механізмах, що зумовило поя­ву машинобудівних заводів. Розвиток машинобудування сприяв зростанню обся­гів металургійного виробництва, видобутку кам'яного вугілля.

Другий етап промислового перевороту відбувся після ліквідації кріпосного права (60 - 80 рр. ХІХ ст.). Фабрики та заводи остаточно витіснили мануфактурне виробництво. Основне місце в структурі української промисловості займало цу­кроваріння. Для цукроваріння стала характерною концентрація виробництва, зростання продуктивності праці. Такі ж явища відбувалися і в горілчаній проми­словості. Успішно розвивалися: борошномельне, олійне, текстильне та інші ви­робництва. Галузі важкої промисловості технічно розвивалися більш повільними темпами, ніж харчова та легка. На півдні України почали виникати шахти і мета­лургійні підприємства. У 1880-х рр. у Донбасі налічувалося 11197 вугільних шахт, на яких видобувалося 86,3 млн.пудів вугілля, що становило 43,1% від усього видобутку вугілля в Росії. Зростали обсяги виробництва машинобудівних і суднобудівних заводів. Найкраще в пореформений період розвивався залізничний транспорт. У 1863 р. почалося будівництво першої залізниці від Балти до Одеси, яка згодом була подовжена до Києва.

16 Билет

1. Сутність аграрної реформи 1848 року і селянська реформа 1861р.

Поштовхом до ліквідації панщини стали революційні події 1848 р. в Авст­рії, інших країнах Західної та Центральної Європи. 18 березня 1848 р. угорський сейм видав закон про скасування панщини в країні, у т.ч. і в Закарпатті. 17 квітня 1848 р. австрійський уряд оголосив про скасування панщини в Галичині. Рішен­ням уряду від 1 липня 1848 р. цей закон було поширено й на Буковину. Селян оголошували вільними громадянами держави і звільняли від панщинних повин­ностей. 7 вересня 1848 р. віденський парламент ліквідував примусову закупівлю селянами горілки та інших міцних напоїв, правом на виробництво і реалізацію яких володіли поміщики. Селянин, як і поміщик, ставав власником землі. Як компенсацію за ліквідацію панщини пани-дідичі отримували відшкодування з державної скарбниці. Їх звільняли від опікунських обов'язків над селянами ( від обов'язку допомагати на випадок стихійного лиха, епідемій тощо). Держава зві­льнила поміщиків від окремих податків. За панами залишилися сервітутні воло­діння ( ліси, пасовища, луки і т.ін.). Селяни за користування сервітутами по­винні були заплатити певну суму панам на основі добровільних угод з ними.

Незважаючи на недоліки, аграрна реформа в цілому сприяла розвитку гос­подарства, розчистила шлях для інтенсифікації сільськогосподарського вироб­ництва, формування індустріального суспільства.

Початок ХІХ ст. характеризуєть­ся занепадом поміщицьких господарств. Праця селян-кріпаків була малопродук­тивна, хліборобство велося традиційними методами, екстенсивним шляхом. Ра­зом з тим, промислова революція та початок індустріалізації в країнах Західної Європи та Росії вимагали збільшення виробництва сільськогосподарської про­дукції, насамперед - зерна. Таким чином, кріпосництво гальмувало розвиток сільського господарства і промисловості.

Проект аграрної реформи прийняла Державна рада Росії. На його підставі було підготовлене „Положення", яке цар Олександр II підписав 19 лютого 1861 р. Водночас був проголошений Маніфест про скасування кріпацтва.

Реформа повністю зберегла поміщицьке землеволодіння. Майже повсюди зменшилися селянські земельні наділи, якими селяни користувалися до реформи. Виділення землі та її розмежування реформа віддавала на розсуд місцевих помі­щиків. Як правило, селянам віддавали гірші землі; вони фактично були позбав­лені пасовищ, луків, лісів та інших угідь. Внаслідок реформи селянство втрати­ло понад 15% загальної площі земель. Земельні наділи селяни повинні були про­тягом 49 років викупити в поміщиків згідно з встановленими реформою цінами, які значно перевищували ринкові.

Треба відзначити, що реформа 1861 р. створила сприятливі умови для активізації господарської діяльності, перетворила кріпаків на вільних селян. Тепер вони мали право вільно пересуватися, купувати й продавати рухоме й не­рухоме майно, займатися підприємництвом, торгівлею. Здійснення реформи сприяло господарському піднесенню, завершенню промислового перевороту, процесу індустріалізації.