- •1 Билет
- •1. Предмет історії економіки та економічної думки
- •2. Економічні концепції монетаристів
- •2 Билет
- •2. Соціонально-інституціональний напрям в сучасній економічній думці (кінець хх – початок ххі ст.)
- •Періодизація історії економіки та економічної думки
- •4 Билет
- •1. Економічна думка стародавнього світу.
- •2 Динаміка світового господарського розвитку другої половини хх - початку ххі ст.
- •5 Билет
- •Античний Рим: економічні причини розквіту й занепаду
- •6 Билет
- •2. Теорії «економіки пропозиції» та «раціональних очікувань»
- •7 Билет
- •1 Загальна характеристика господарства Європи в V- XV ст.
- •8 Билет
- •1. Розвиток торгівлі та банківської системи і кредиту
- •2. Історичні передумови виникнення і сутність кейнсіанства
- •9 Билет
- •10 Билет
- •2. Подолання економічних наслідків першої світової війни
- •11 Билет
- •1 Суть промислового перевороту
- •12 Билет
- •1.Класична школа політичної економії
- •2. Розвиток фінансово-кредитних відносин в Україні (друга половина хіх – початок хх ст.).
- •13 Билет
- •1.1 Еволюція класичної політичної економії в першій половині хіх ст.
- •1.2. Формування соціалістичних ідей.
- •3. Основний зміст процесу індустріалізації
- •14 Билет
- •1.. Передумови виникнення та методологічні принципи маржиналізму й неокласичної теорії.
- •2 Формування і розвиток історичної школи.
- •15 Билет
- •1.Виникнення інституціоналізму і його розвиток на початку хх ст.
- •2.. Промисловий переворот в Україні (друга половина хіх – початок хх ст.).
- •16 Билет
- •1. Сутність аграрної реформи 1848 року і селянська реформа 1861р.
- •2. Суть індустріалізації в Україні.
- •17 Билет
- •2 Господарство Стародавньої Греції
- •18 Билет
- •19 Билет
- •1. Особливості східного рабства
- •2. Подолання економічних наслідків першої світової війни
- •20 Билет
- •1. Розвиток ремесел і міст в Середньовіччі V- XV ст.
- •2. Меркантилізм та його історичне значення
20 Билет
1. Розвиток ремесел і міст в Середньовіччі V- XV ст.
Відомі три організаційно-виробничі центри селянського ремесла: замок сеньйора, село, господарства окремих селян. Внаслідок аграризації та натуралізації економіки європейські міста занепали. У VIII - X ст. почали зростати торгові й ремісничі функції міст. З XI ст. в економічному житті Західної Європи почався період урбанізації - відродження античних міст ( Рим, Париж, Генуя, Лондон та ін.) і утворення нових міст (Гамбург, Магдебург та ін. ) Головна причина цього - економічне піднесення, що призвело до занепаду натурально-господарських форм виробництва. Сеньйоріальне ремесло вичерпало себе. Отже відокремлення ремесла від сільського господарства, розвиток товарних відносин стимулювали виникнення міст як центрів ремесла і торгівлі. Західноєвропейські міста були невеликими за розміром і населенням. У центрі міста на ринковій площі знаходилася ратуша - адміністративний осередок. Тут проходили ярмарки, святкування, забави, всеміські збори. Від центральної площі на всі сторони розходилися головні дороги. Місто не мало каналізаційних споруд. Все це призводило до спалахів епідемій чуми, холери. Більше мешканців жило за мурами і валами у передмістях. У містах жили ремісники, купці, люди вільних професій ( художники, лікарі). Економічно розвинені міста Англії, Франції і Німеччини в XI - XII ст. досягли значного розквіту. Панівне місце займало виробництво бавовняних тканин, збут яких забезпечував піднесення ремесла і торгівлі. Збагачувалося купецтво. Інтенсивний розвиток ремесла в XII - XIII ст. сформував цеховий лад у містах. Середньовічний цех організовувався лише за професійними ознаками. Цехи складалися з майстерень певного профілю. Кожний цех мав свій статут. Члени цеху були і воїнами, які захищали ділянку оборонного муру або вежі. Разом з купцями та іншими станами ремісники демократично управляли містом. Адміністрація мала відкрите антифеодальне спрямування. У містах склалася ієрархія на зразок сільської общини. Розвиток ремесла набув бурхливого розвитку в XIII ст. У кожній країні поділ праці призводить до спеціалізації. У XIV - XV ст. в Європі виникла нова, вища форма виробництва - мануфактура (більш організовані великі робітничі майстерні). Тут у процесі виробництва було застосовано поділ праці. Головною фігурою виробництва стає найманий робітник.
2. Меркантилізм та його історичне значення
Перша школа буржуазної політичної економії - меркантилізм - джерело багатства - обіг, торгівля. Меркантилізм - це навчання, що засноване на думці, що багатство складається у володінні грошима і їхнім нагромадженням. Раніше грошима були золото й срібло, тому меркантилісти вважали, що чим більше золота "приходить" у країну й менше "іде" із країни, тим країна багатше.
Купці - головні люди в державі, а головна галузь - зовнішня торгівля. Меркантилісти вважали, що треба розвивати свою промисловість, але не для себе, а для перепродажу зроблених товарів за кордон. Вони пропонували обмежити імпорт (ввіз через кордон), заборонити вивозити дорогоцінні метали, стимулювати експорт.
Французький і англійський меркантилізм. Англія намагалася підтримувати "свого" виробника. Вільям Стафорд - представник раннього англ. меркантилізму. Вплинув на становлення меркантилізму як окремої ек. школи.
Томас Ман (Мэн) - представник пізнього англ. меркантилізму, один з керівників Ост-Індійській кампанії. Торговельний баланс треба оцінювати, складаючи всі угоди держави в одну, а не окремо . "Відтік" грошей в одній угоді цілком можливо компенсувати "припливом" в іншій. Томас Манн - "Багатство Англії в зовнішній торгівлі". Ман: гроші повинні приносити гроші, тобто не лежати в скарбниці, а знову вертатися в торгівлю або виробництво.
Особливості англ. меркантилізму:
1) англ. ек. думка починає посідати 1 місце в Європі;
2) з'являються передумови для реалізації політики фритредерства;
3) ринкові відносини Англії з ін. країнами складаються дуже гармонійно
Антуан де Монкретьєн - представник пізнього французького меркантилізму. Висував ідеї, аналогічні ідеям Томаса Манна, навіть не підозрюючи про його існування. "Трактат політичної економії" - варто всіляко заохочувати торгівлю, тому як вона є головним стимулом для виробництва. Назва трактату – назва науки.
Жан Батист Кольбер - представник французького меркантилізму, суперінтендант за фінансовими питаннями. Пізніше французький меркантилізм перейменували в його честь і стали називати кольберізмом.
Особливості французького меркантилізму:
1) з'явився новий специфічний напрямок у розвитку економічної думки – фізіократія - головний ресурс - те, що робить с/г;
2) Думки про те, що вільна торгівля не потрібна, тому що товари виробляються тільки для внутрішнього ринку, що у свою чергу стримує розвиток економіки (Кольбер)